Головна — Україна — Київ — Пам’ятки
|
Столичні пам’ятки Київської Русі — туристичний маршрут у місті Київ – UnexploredCity
Десятинна церква вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Була зруйнована 6 грудня 1240 року ордами хана Батия як останній оплот Київської Русі. Відбудована у 1828-1842 роках в імперському, візантійсько-московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою. 1928 року Десятинну церкву було знищено радянською владою. У 2016 році під час реставрації сходів до фундамента Десятинної церкви та Національного музею історії України було виявлено фундамент одного з палаців князя Володимира.
За часів князівства Ярослава та Володимира саме на цьому місці знаходився Київський дитинець та великокняжий двір. Коли стоїш біля фундаменту Десятинної, то можна уявити, що навколо — княжий палац та тереми знаті, досить велика площа Бабин торжок (торгівельний та парадний майдан), а нижче, біля підніжжя Старокиївської гори, на місці сучасної Воздвиженки, в урочищі Гончари і Кожум’яки, живуть ремісники та прислуга…Щоб дістатися наступної пам’ятки, спустимося на Поділ найбільш відомою пішохідною вулицею країни — Андріївським узвозом, який нарешті став дійсно пішохідним, а потім пройдемося трошки ліворуч вулицею Костянтинівською. Йти доведеться близько 1 кілометра.
Десятинна церква вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Була зруйнована 6 грудня 1240 року ордами хана Батия як останній оплот Київської Русі. Відбудована у 1828-1842 роках в імперському, візантійсько-московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою. 1928 року Десятинну церкву було знищено радянською владою. У 2016 році під час реставрації сходів до фундамента Десятинної церкви та Національного музею історії України було виявлено фундамент одного з палаців князя Володимира.
За часів князівства Ярослава та Володимира саме на цьому місці знаходився Київський дитинець та великокняжий двір. Коли стоїш біля фундаменту Десятинної, то можна уявити, що навколо — княжий палац та тереми знаті, досить велика площа Бабин торжок (торгівельний та парадний майдан), а нижче, біля підніжжя Старокиївської гори, на місці сучасної Воздвиженки, в урочищі Гончари і Кожум’яки, живуть ремісники та прислуга…
Щоб дістатися наступної пам’ятки, спустимося на Поділ найбільш відомою пішохідною вулицею країни — Андріївським узвозом, який нарешті став дійсно пішохідним, а потім пройдемося трошки ліворуч вулицею Костянтинівською. Йти доведеться близько 1 кілометра.
20 архітектурних пам’яток Києва
У кожного є в Києві свої улюблені куточки, є місця, де неодмінно треба побувати. І є пам’ятки, повз які не можливо пройти. Говорити про рейтинги тут безглуздо — кожен складає їх для себе. Але не милуватися ними неможливо.
Тому, приїхавши і знявши квартиру подобово в Києві, беремо фотоапарат і вирушаємо в фототурне по Місту, як називав його М.А. Булгаков. Щоб за шумом машин побачити казку Києва, ми просто відправимося в подорож.
Вийшовши з метро на станції «Площа Льва Толстого», піднімаємося вгору. Минаємо Парк імені Тараса Шевченка і виходимо до першої в нашій подорожі пам’ятки.
Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Головний корпус головного університету країни, розташований в центрі Києва, по вул. Володимирській, 60, був побудований 1837-1843 рр. Університет тоді носив назву Університету Святого Володимира. Цей найдивовижніший корпус Університету побудований в стилі класицизму, і до цього дня вражає міццю і гармонією. За корпусом в 1841 р був закладений Ботанічний сад, зараз — Ботанічний сад імені академіка О. Фоміна, один з найгарніших парків м.Києва.
Червоний корпус Київського університету
Київський міський Будинок вчителя. Він розташований по діагоналі від Червоного корпусу університету. Побудований в 1912 році — тоді це був Педагогічний музей. Ця простора, світла будівля здається, незважаючи на розміри, дивно легкою, не подавляє, а візуально збільшує простір навколо нього.
Київський міський Будинок вчителя і пам’ятник М.С. Грушевському
Національна опера України імені Тараса Шевченка. У декількох хвилинах ходьби від Університету, по вул. Володимирській, 50, розташована велична будівля Оперного театру. Вона була побудована в кінці ХІХ — початку ХХ ст., Після того, як колишня повністю згоріла. Тут обов’язково треба побувати, якщо вже ви приїхали до Києва — оренда квартир подобово вас не розорить, а вартість квитків в Оперу цілком доступна (правда, якщо вони є).
Національна опера України
Золоті ворота. Головний в’їзд до Києва часів Ярослава Мудрого, названий на честь Золотих Воріт Константинополя, тепер опинився в самому центрі Києва сучасного. Потрапити до нього можна, просто вийшовши з метро на станції «Золоті ворота» (до неї недовго дістатися з будь-якого місця, де дав притулок вас Київ — оренда подобово в спальних районах чи непідйомна для вас). Споруда була зруйнована практично повністю, і тепер ми бачимо її реконструкцію. Ця фортечна вежа з воротами і надбрамної церквою і серед багатоповерхових новобудов не втрачає своєї величності. Оточивши себе парком, вона до цих пір зберігає відблиск Київської Русі.
Золоті ворота
Будинок Одинокого лицаря, на вулиці Ярославів Вал, побудований в стилі середньовічного замку. Про нього досі ходять похмурі легенди, розповідають навіть, що тут збиралися київське відьми. Ця оригінальна будівля споруджена в кінці ХІХ ст.
Будинок Одинокого лицаря
Національний науково-природничий музей Національної Академії наук України. Найбільший природознавчий музей України. Величезна, монументальна споруда в стилі неокласицизму красива сама по собі, але відвідування музеїв геології, палеонтології, археології, зоології, ботаніки справляє величезне враження.
Національний науково-природничий музей
Замок Річарда — Левине Серце, або будиночок Річарда — так називається незвичайний будинок в стилі британської готики у верхній частині Андріївського узвозу, трохи нижче Андріївської церкви. Про нього розповідають безліч легенд зі згадуванням нечистої сили, проклять і таємниць. Але кажуть, що він рятував захисників Києва в роки Другої Світової війни — в ньому влаштовували явочні квартири, але ніколи і нікого там не заарештували при облавах.
Замок Річарда — Левине Серце
Андріївський Узвіз. Вся ця вулиця — пам’ятка Києва, одна з найкрасивіших вулиць міста, яка зберегла дух старого Києва і не потонула серед новобудов. Вона з’єднує Старе місто з Подолом. Зараз це центр художніх промислів і мистецтва, тут функціонує кілька театрів, відомий Музей однієї вулиці, Літературно-меморіальний музей М.А. Булгакова.
Андріївський Узвіз
Будиночок Петра I. Ця фольклорна назва житлового будинку кінця XVII — початку XVIII ст. Зараз в ньому розташований Музей історії благодійництва в Києві.
Будиночок Петра I
Контрактовий будинок. У його приміщеннях укладалися торговельні контракти, звідки і пішла назва. Побудований в стилі класицизму в 1817 р після загибелі першого контрактового будинку під час пожежі.
Контрактовий будинок
Києво-Могилянська академія. Її Циркулярний корпус, розташований на вул. Григорія Сковороди, будувався з ХІХ ст., А потім багаторазово перебудовувався. Корпус названий так за своєрідну форму.
Києво-Могилянська академія
Національна філармонія України, розташована на Європейській площі (вул. Володимирський узвіз) споруджена в 1882 р за проектом архітектора В. Ніколаєва купецького зібрання. Під час Другої Світової війни будівля сильно постраждала, але була відновлена. До цього дня ця будівля з унікальною акустикою колонного залу – є один із центрів музичного життя Києва. 
Національна філармонія України
Національна парламентська бібліотека України, раніше Київська публічна бібліотека, побудована в 1911 р на кошти, зібрані жителями міста. Це — найстаріша будівля саме бібліотечного призначення в Києві.
Національна парламентська бібліотека України
Маріїнський палац. Цю «ажурну» будівлю в стилі бароко було зведено за проектом архітектора Б. Растреллі в 1752 р. Зараз ця будівля, яка знаходиться поруч з будівлею Верховної Ради, є церемоніальною резиденцією Президента України. Дивно красива, вона прекрасна і вдень, але абсолютно заворожує, освітлена загадковим світлом ліхтарів в ночі — саме тоді, вона здається парить в потоках світла.
Маріїнський палац
Будинок з химерами. У самому центрі Києва, на вулиці Банковій живе Казка, втілена в камені. Будинок, що побудований на самому початку 1900-х років за проектом архітектора В. Городецького, прикрашений скульптурами казкових створінь, земних і водних тварин, вигадливими прикрасами. Зараз це Будинок прийомів Президента України.
Будинок з химерами
Будинок «удови, що плаче» (вул. Лютеранська, 23). Побудований в 1908 р в стилі модерн. Це сірий будинок казкового виду породжує легенди про походження назви.
Будинок «удови, що плаче»
Бессарабський ринок. Побудований за проектом Г. Гая. Оригінальні форми будівлі при значних розмірах надають йому легкість. Цікаво і побувати в самому ринку — там зберігається своєрідний колорит старого торгового Києва. Так що, якщо ви, приїхавши до Києва, подобово орендували квартиру неподалік — обов’язково сюди зайдіть.
Бессарабський ринок
Шоколадний будиночок на вул. Шовковичній, 17/2. Він був побудований в 1901 р за проектом В. Ніколаєва в стилі італійського ренесансу. Ця будівля коричневого кольору, за рахунок особливостей оформлення залишає відчуття, ніби вона складена з шоколаду. Навіть серед новобудов цей невеликий будинок не втрачається, а виглядає дорогоцінним прикрасою.
Шоколадний будиночок
Косий капонір Нової Печерської фортеці. Як фортеця вона не діяла жодного дня, але капонір використовувався як політична в’язниця після польського повстання 1863 р. Зараз це музей «Історія використання споруд Київської фортеці». Він знаходиться в густо населеному районі, в оточенні багатоповерхових будинків, де є подобова оренда квартир — Київ чекає вас, щоб прямо з вікна показати свої таємниці. 
Косий капонір Нової Печерської фортеці
Лисогірський форт. Якщо вам хочеться таємниці і старовини, безумовно, треба відвідати це місце. Тут на початку ХХ століття зберігалися вибухові матеріали, а в 1918 р на цих складах відбувся колосальний вибух.
Лисогірський форт
Звичайно, в нашій прогулянці ми познайомилися лише з малою частиною секретів Києва, тому після відпочинку знайомство з ними треба продовжити, тим більше що вартість квартири за добу цілком дозволяє залишитися в Києві довше.
| Номер[1] | Пам’ятка | Тип пам’ятки | Дата будівництва | Пам’ятка історії, де … | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Андріївська церква, Андріївський узвіз, 23 | А, і, М | 1747–1962 | ||
| 1.2 | Могила Муравйова А. М. | І | |||
| 2 | Андріївський узвіз | А, і, мб | XVIII–XX ст. | ||
| 2.1 | Альтанка, біля підніжжя платформи Андріївської церкви | А | 1897–1998 | ||
| 2.2 | Житловий будинок № 2-а | А | Кін. XVIII — поч. XX ст. | ||
| 2.3 | Житловий будинок № 2-б | А | 1913–1915 | ||
| 2.4 | Житловий будинок № 2-в | А | 1909–1910 | ||
| 2.5 | Житловий будинок № 3/24 | А | 1914 | ||
| 2.6 | Житловий будинок № 8 | А | Рубіж XIX–XX ст. | ||
| 2.7 | Житловий будинок № 10 | А | 1-ша пол. XIX ст. | ||
| 2.8 | Житловий будинок № 20-б | А | Кін. XIX — поч. XX ст. | ||
| 2.9 | Житловий будинок № 21 | і | 1890-ті pp. | містилася майстерня Кавалерідзе І. П., проживав Титов Ф. І. | |
| 2.10 | Житловий будинок № 4/26 | А, і | 1874 | проживав Оглоблин О. П. | |
| 2.11 | Житловий будинок № 11 | А, і | Поч. XX ст. | проживав Шиман К. Ф. | |
| 2.12 | Житловий будинок № 38 | А, і | 1-ша пол. XIX ст. | проживали Анненков О. С., Булгаков М. О., Воскресеньський І. П., Муравйов А. М. | |
| 2.13 | Житловий будинок № 34 | А, і | 1900–1901 | проживали Житецький П. Г., Кезма Т. Г., Сагарда М. І., Тютюнник Г. М. | |
| 2.14 | Житловий будинок № 2-г | і | Кін. XIX ст. | проживали Кудрявцев П. П., Оглоблин О. П. | |
| 2.15 | Житловий будинок № 13 (Музей Михайла Булгакова) | А, і | 1888 | проживали родина Булгакових, Кошиць О. А., Листовничий В. П. | |
| 2.16 | Житловий будинок № 15 («Замок Річарда — Левове Серце») | А, і | 1902–1904 | проживали Голубєв С. Т., Дядченко Г. К., Красицький Ф. С. та інші. Містилася редакція журналу «Шершень» | |
| 2.17 | Садиба № 19 | А | Кін. XIX ст. | ||
| 3 | Артема вулиця (з 2015 — Січових Стрільців вулиця) | А, і, мб | Рубіж XIX–XX ст. | ||
| 3.1 | Будинок приватних навчальних закладів Жекуліної А. В. № 27 | і | 1911–1912 | містився евакогоспіталь, де помер Ватутін М. Ф. | |
| 3.2 | Житловий будинок № 7 | А | 1910 | ||
| 3.3 | Житловий будинок № 14 | А | 1898 | ||
| 3.4 | Житловий будинок № 22 | А | Сер. XIX ст. | ||
| 3.5 | Житловий будинок № 26 | А | 1890 | ||
| 3.6 | Житловий будинок № 47 | А | 1913–1914 | ||
| 3.7 | Житловий будинок № 72 | А | Рубіж XIX–XX ст. | ||
| 3.8 | Житловий будинок № 76 | А | 1930-ті pp. | ||
| 3.9 | Житловий будинок № 40/1 | А, і | 1913–1915 | проживав Даміловський М. О. | |
| 3.10 | Житловий будинок № 33-а | А, і | 1913 | проживав Пальмов В. Н. | |
| 3.11 | Житловий будинок № 42 | А, і | 1910 | проживав Фельдман В. А. | |
| 3.12 | Житловий будинок комунальників № 26-а | А | 1935 | ||
| 3.13 | Житловий будинок працівників енергомережі № 79 | А | 1930-ті pp., 1954 | ||
| 3.14 | Житловий будинок працівників Наркомюсту № 48 | А, і | 1930-ті pp. | проживав Кікоть А. І. | |
| 3.15 | Особняк № 46 | А, і | 1945 | проживали Василевська В. Л., Корнійчук О. Є. | |
| 3.16 | Садиба № 10 | і | Кін. XIX — поч. XX ст. | проживали Волков О. М., Осмьоркін О. О., Смирнов-Ласточкін І. Ф. | |
| 3.17 | Садиба № 24 | А, і | 2-га пол. XIX ст. | містилися Бессарабські казарми, штаб Київського укріпленого району | |
| 4 | Аскольдова могила, Паркова дорога | і | IX—XX ст. | ||
| 4.1 | Церква святого Миколи | А | Поч. XIX — XX ст. | ||
| 5 | Бактеріологічний інститут, Протасів Яр, 4 | А, і | Кін. XIX — поч. і XX ст. | ||
| 5.1 | Старий (історичний) корпус | А, і | 1896 | працювали Високович В. К., Павловський О. Д., Підвисоцький В. В., Тимофєєвський О. Д. | |
| 5.2 | Вірусологічний корпус | і | 1946 | працювали Громашевський Л. В., Сиротинін М. М. | |
| 6 | Банкова вулиця | А, і, мб | XIX–XX ст. | ||
| 6.1 | Будинок № 3 | і | 1937 | проживав Вронський В. І. | |
| 6.2 | Будинок Городецького В. В. № 10 (інша назва Будинок із химерами) | А, і, М | 1901–1903 | ||
| 6.3 | Будинок штабу Київського військового округу № 11 (тепер Адміністрація Президента України) | А, і | 1936–1940 | ||
| 6.4 | Житловий будинок № 5—7 | А, і | 2-га пол. XIX ст. — 1914 | проживав Глушков В. М. | |
| 6.5 | Особняк Лібермана № 2 | А, і, М | 2-га пол. XIX ст. | ||
| 7 | Басейна вулиця | А, і, мб | Кін. XIX — XX ст. | ||
| 7.1 | Готель «Пале-Рояль» і прибутковий будинок № 1/2 | А, і | 1899–1900 | ||
| 7.2 | Житловий будинок № 15 | А | 1900 | ||
| 7.3 | Житловий будинок Управління капітального будівництва Київського міськвиконкому № 17 | А | 1954–1955 | ||
| 8 | Безкоштовна хірургічна лікарня Зайцева Й. М., вул. Фрунзе, 61—63 | А | 1897–1911 | ||
| 9 | Бесарабський критий ринок, Бессарабська пл., 2 | А, М | 1912 | ||
| 10 | Борисоглібська вулиця | М, і, мб | XIX–XX ст. | ||
| 10.1 | Житловий будинок № 5 | А | 1875 | ||
| 10.2 | Житловий будинок № 6 | А | 2-га пол. XIX ст. | ||
| 10.3 | Житловий будинок № 21/19 | А | 1864 | ||
| 10.4 | Садиба № 15, 15-б, 15-в, 15-г | А | XIX ст. | ||
| 11 | Боричів тік вулиця | А, і, мб | XIX–XX ст. | ||
| 11.1 | Будинок причту церкви Миколи Доброго № 20/4 | А | 1832 | ||
| 11.2 | Житловий будинок № 22-а | А | 1816 | ||
| 11.3 | Житловий будинок № 23/3 | А | Поч. XIX ст. | Під загрозою знищення[2] | |
| 11.4 | Житловий будинок № 23-а | А | 1854 | ||
| 11.5 | Житловий будинок № 35 | А, М | 1903 | ||
| 11.6 | Житловий будинок № 43/5 | А | 1-ша пол. XIX ст. | ||
| 11.7 | Житловий будинок № 25 | А, і | 1-ша пол. XIX ст. | проживав Кецховелі Ладо | |
| 12 | Братський Богоявленський монастир, Київська академія, Контрактова пл., 3 | А, і, М | XVII–XX ст. | ||
| 12.1 | Братський корпус | А | XIX ст. | ||
| 12.2 | Будинок ігумена | А | 1781 | ||
| 12.3 | Крамниці | А, і | 1-ша чв. XIX — XX ст. | містився штаб Дніпропетровської військової флотилії | |
| 12.4 | Лазня | А | XIX ст. | ||
| 12.5 | Мури монастиря | А | XVIII–XIX ст. | ||
| 12.6 | Новий навчальний корпус Київської духовної академії | А, і | 1822–1825 | ||
| 12.7 | Поварня з келіями | А | XVIII–XIX ст. | ||
| 12.8 | Проскурня | А | 1-ша чв. XIX ст. | ||
| 12.9 | Сонячний годинник | А, і | Кін. XVIII ст. | ||
| 12.10 | Старий академічний корпус з Благовіщенською церквою, вул. Г. Сковороди, 2 | А, і, М | 1-ша пол. XVIII ст. | ||
| 12.11 | Трапезна з церквою Святого Духа | А, і, М | 1-ша пол. XVII — серед. XIX ст. | ||
| Будинки (які містяться не в складі комплексних пам’яток) | |||||
| 13 | Будинок, вул. Ямська, 54 | і | Поч. XX ст. | містився каретний цех | |
| 14 | Будинок, вул. Павлівська, 9 | і | Поч. XX ст. | містився Шевченківський запасний підпільний Райком КП(б)У | |
| 15 | Будинок, вул. Некрасовська, 3 | і | Кін. XIX ст. | містився Шевченківський запасний підпільний Райком КП(б)У | |
| 16 | Будинок, вул. Ямська, 44 | і | Кін. XIX — поч. XX ст. | містилася кузня. | |
| 17 | Будинок, вул. Івана Крамського, 10 | і | 1936 | містилася школа українського Штабу партизанського руху | |
| 18 | Будинок, пров. Рильського, 5 | і | 1903 | містилася явочна квартира київського підпільного обласного комітету КП(б)У, проживав Каракіс И. Ю. | |
| 19 | Будинок, вул. Юрківська, 36 | і | 1930-ті pp. | містилася явочна квартира підпільної групи Кушнірова Ф. М. | |
| 20 | Будинок, вул. Рогнідинська, 1/13 | і | 2-га пол. XIX ст. | містилося Київське літературно-артистичне товариство | |
| 21 | Будинок, вул. Воздвиженська, 10-в | і | 1880 | народився Булгаков М. О. | |
| 22 | Будинок, вул. Огарьова, 1 | і | 1957 | проживав Антонов О. К. | |
| 23 | Будинок, вул. О. Туманяна, 8 | і | 1975 | проживав Биков Л. Ф. | |
| 24 | Будинок, Вознесенський узвіз, 18 | і | 1895 | проживав Богомазов О. К. | |
| 25 | Будинок, вул. Академіка Богомольця, 2 | і | 1920–1933 | проживав Богомолець О. О. | |
| 26 | Будинок, вул. Гоголівська, 8 | і | Кін. XIX ст. | проживав Грінченко Б. Д. | |
| 27 | Будинок, пров. І. Мар’яненка, 11/12 | і | 1960 | проживав Громашевський Л. В. | |
| 28 | Будинок, вул. Садова, 1/14 | і | Рубіж XIX–XX ст. | проживав Драй-Хмара М. П. | |
| 29 | Будинок, пров. Несторівський, 8 | і | Бл. 1900 | проживав Ігнатович В. В., перебував Франко І. Я. | |
| 30 | Будинок, вул. Бондарська, 11 | і | Поч. XX ст. | проживав Їжакевич І. С. | |
| 31 | Будинок, вул. М. Садовського, 8-а | і | 1956 | проживав Їжакевич І. С. | |
| 32 | Будинок, вул. Брюсова, 20/16 | і | Поч. XX ст. | проживав Красицький Ф. С. | |
| 33 | Будинок, пров. Бастіонний, 9 | і | 1974 | проживав Кунцевич Е. М. | |
| 34 | Будинок, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 19-а | і | 1973 | проживав Луценко Д. О. | |
| 35 | Будинок, вул. Івана Миколайчука, 5 | і | Поч. 1970-х pp. | проживав Миколайчук І. В. | |
| 36 | Будинок, просп. Перемоги, 1 | і | 1959–1961 | проживав Параджанов С. Й. | |
| 37 | Будинок, вул. Володимиро-Либідська, 16 | і | 2-га пол. XX ст. | проживав Петров В. П. | |
| 38 | Будинок, вул. О. Теліги, 13/14 | і | 1960-ті pp. | проживав Полторацький Г. М. | |
| 39 | Будинок, вул. М. Рильського, 7 | і | 1946–1951 | проживав Рильський М. Т. | |
| 39.1 | Пам’ятник Рильському М. Т. | М | 1968 | ||
| 40 | Будинок, вул. Жилянська, 96 | і | 1908 | проживав Панас Саксаганський | |
| 41 | Будинок, вул. Лабораторна, 7 | і | 1900–1901 | проживав Сеспель Мішші | Знесений у 2005 році[3]. |
| 42 | Будинок, вул. Тургенєвська, 65 | і | 1899 | проживав Стебницький П. Я. | |
| 43 | Будинок, вул. Чорнобильська, 13-а | і | Кін. 1970-х pp. | проживав Стус В. С. | |
| 44 | Будинок, вул. Димитрова, 6 | і | 1950-ті pp. | проживав Таранушенко С. А. | |
| 45 | Будинок, вул. В. Дончука, 5 | і | Кін. XIX ст. | проживав Татлін В. Є. | |
| 46 | Будинок, вул. Станіславського, 3 | і | Поч. XX ст. | проживав Філіпенко А. Д. | |
| 47 | Будинок, вул. Михайла Бойчука, 30-а | і | Серед. XX ст. | проживала Глущенко П. І. | |
| 48 | Будинок, пров. Академіка Філатова, 3/1 | і | Поч. 1950-х pp. | проживала Клименко-Жукова В. Ф. | |
| 49 | Будинок, вул. Овруцька, 6 | і | 1910-ті pp. | проживала Олена Пчілка | |
| 50 | Будинок, вул. Лабораторна, 12 | і | Рубіж XIX–XX ст. | проживала родина Ульянових | Знесений у 2004 році[3]. |
| 51 | Будинок, вул. Тургенєвська, 81 | і | 1911 | проживала Тобілевич С. В. | |
| 52 | Будинок, пров. Чеховський, 4 | і | 1898 | проживали Демидов К. П., Проценко А. Ф. та інші | |
| 53 | Будинок, вул. Стрітенська, 15 | і | Бл. 1900 | проживали Кузьмін Є. М., Форш О. Д., бував Паустовський К. Г. | |
| 54 | Будинок, вул. Кудрявська, 10 | і | 1897 | проживали Платонов X. П., Ульянови та інші | |
| 55 | Будинок гімназії, вул. Різницька, 2/34 | і | 1903 | навчалася Тарасова А. К. | Знесений у 2008 році.[4] |
| 56 | Будинок готелю, вул. Братська, 7 | і | 1830-ті — 1840-ві pp. | зупинялася Марко Вовчок | |
| 57 | Будинок працьовитості, вул. Гоголівська, 39 | і | 1894–1996 | містилася явочна квартира Київського підпільного міськкому КП(б)У | |
| 58 | Будинок фельдшерської школи, вул. Юрія Іллєнка, 14 | і | 1907 | жив і працював Стеценко К. Г.; сформовано тимчасовий військово-санітарний поїзд № 1078 | |
| 59 | Будинок церковно-учительської школи (семінарії), вул. Академіка Ромоданова, 12/2 | і | 1903 | працювали Леонтович М. Д., Липківський В. К., Стеценко К. Г.. Навчався Міньківський О. 3. | |
| 60 | Будинок школи, вул. Коперника, 8 | і | 1937 | навчався Єгунов К. К. | |
| 61 | Будинок школи, вул. Жилянська, 46 | і | 1936 | навчалася Маркус Т. Й. | |
| 62 | Будинок школи-притулку, вул. Академіка Ромоданова, 3 | і | 1902 | проживали діти з фашистських концтаборів | |
| 63 | Будинок ЦК КП(б)У (тепер будинок МЗС України), Михайлівська пл., 1 | А, і | 1936–1938 | ||
| 64 | Бурса Київської академії, вул. Набережно-Хрещатицька, 27 | А, і | Кін. XVIII — поч. XIX ст. | проживав Гулак-Артемовський С. С. | |
| 65 | Велика Житомирська вулиця | А, і, мб | XIX–XX ст. | ||
| 65.1 | Будинок житлового кооперативу «Радянський лікар» № 17/2 | А, і | 1928–1930 | проживали Альошин П. Ф., Гаккебуш Л. М., Іванов В. М. | |
| 65.2 | Будинок Київського православного релігійно-просвітницького товариства № 9 | А, і | 1903 | працювали Богдашевський Д. І., Гроссу М. С. | |
| 65.3 | Житловий будинок № 6/11 | А | 1910-ті pp. | ||
| 65.4 | Житловий будинок № 10 | А | Кін. XIX — поч. XX ст. | ||
| 65.5 | Житловий будинок № 13 | А | 1900–1901 | ||
| 65.6 | Житловий будинок № 25/2 | А | 1909 | ||
| 65.7 | Житловий будинок № 32 («Будинок зі зміями») | А | 1911–1912 | Стан аварійний[5][6]. | |
| 65.8 | Житловий будинок № 20 | А, і, М | 1910–1911 | містилася друкарня Чоколова І. І. | |
| 65.9 | Житловий будинок № 8-б | А, і | 1903–1904 | проживав Добрий А. Ю. | |
| 65.10 | Житловий будинок № 12 | А, і | 1904 | проживав Кричевський В. Г. | |
| 65.11 | Житловий будинок № 38 | А, і | 1899–1900 | містилися явочні квартири Організаційного комітету II з’їзду РСДРП | |
| 65.12 | Житловий будинок № 24 | А, і | Кін. XIX ст. | проживав Патон Є. О. | |
| 65.13 | Житловий будинок № 23 | А, і | 1908–1911 | проживав Чаговець В. Ю. | |
| 65.14 | Житловий будинок № 4 | А, і | 2-га пол. XIX ст. | проживали Голубєв С. Т., Марголін А. Д., перебував Панас Мирний та інші | |
| 65.15 | Житловий будинок № 8-а | А, і | 1912 | проживали Душечкін О. І., Ідзковський А. Л., Любомирський Г. Л., Протопопов В. П. | |
| 65.16 | Житловий будинок № 40/2 | А, і | 1912 | проживали родина Прахових, Ромоданов А. П. | |
| 65.17 | Житловий будинок зі «старокиївською» аптекою № 6/11 | А, і | XIX ст. | проживав Прахов А. В. | |
| 65.18 | Особняк № 28 | А, і | Кін. XIX ст. | в Інституті мікробіології ім. Д. Заболотного працювали відомі вчені | |
| 65.19 | Реальне училище № 2 | А, і | 1858–1861 | ||
| 65.20 | Садиба № 18 | А, і | Кін. XIX — поч. XX ст. | проживали Бобинський Г. А., Кондратюк Ю. В., Ярон С. Г. та інші. | |
| 65.21 | Садиба № 6, 6-а | А, і | 1910-ті pp. | проживали Стеценко К. Г., Тулуб 3. П. | |
| 66 | Верхній та Нижній Вал вулиці | А, і, мб | XIX–XX ст. | ||
| 66.1 | Готель «Дудман», вул. Нижній Вал, 39 | А | 1892–1895 | ||
| 66.2 | Житловий будинок, вул. Нижній Вал, 7 | А | 1876 | ||
| 66.3 | Житловий будинок, вул. Верхній Вал, 18 | А | 1883 | ||
| 66.4 | Житловий будинок, вул. Верхній Вал, 24 | А | 1892 | ||
| 66.5 | Житловий будинок, вул. Верхній Вал, 28/12 | А | 1893 | Стан аварійний[6]. | |
| 66.6 | Житловий будинок, вул. Верхній Вал, 32 | А | 1900 | ||
| 66.7 | Житловий будинок, вул. Нижній Вал, 35 | А | 2-га пол. XIX ст. | ||
| 66.8 | Житловий будинок, вул. Верхній Вал, 40 | А | Кін XIX ст. | ||
| 66.9 | Житловий будинок, вул. Верхній Вал, 48/28 | А | 1899 | ||
| 66.10 | Житловий будинок, вул. Верхній Вал, 68 | А | 1862 | ||
| 66.11 | Житловий будинок, вул. Нижній Вал, 61 | і | Поч. XX ст. | містилася конспіративна квартира підпільної групи робітників мотоверфі «Усма» заводу «Ленінська кузня» | |
| 66.12 | Комплекс доброчинних закладів закладів Терещенків Ф. А. і Н. В., вул. Нижній Вал, 49 | А, і | Кін. XIX ст. | ||
| 66.13 | Садиба, вул. Верхній Вал, 4 | А | Кін. XIX — поч. XX ст. | ||
| 66.14 | Садиба, вул. Верхній Вал, 16, 16-а, 16/4 | А | XIX — поч. XX ст. | ||
| 66.15 | Садиба, вул. Нижній Вал, 17, 17/6 | А | 2-га пол. XIX ст. | Знесена у 2011 році[7]. | |
| 66.16 | Садиба, вул. Нижній Вал, 19—21 | А | XIX–XX ст. | ||
| 66.17 | Садиба, вул. Нижній Вал, 23 | А | 1874 — поч. XX ст. | ||
| 66.18 | Садиба, вул. Нижній Вал, 33 | А | 1908–1912 | ||
| 66.19 | Садиба з молитовними будинками, вул. Нижній Вал, 37 | А | Поч. XX ст. | ||
| 67 | Вєтрова вулиця | А, і, мб | XX ст. | ||
| 67.1 | Житловий будинок № 19 | А | 1907–1911 | ||
| 67.2 | Житловий будинок № 9 | і | Кін. XIX — поч. XX ст. | проживала родина Русових, перебував Дорошенко Д. І. | |
| 67.3 | Особняк № 21 | А, і | 1910–1911 | проживав Бабель І. Е. | |
| 68 | Видубицький Свято-Михайлівський монастир, вул. Видубицька, 40 | А, і | XI–XIX ст. | ||
| 68.1 | Братський корпус | А | Серед. XIX — поч. XX ст. | ||
| 68.2 | Будинок ігумена | А, і | 2-га пол. XVIII — XIX ст. | ||
| 68.3 | Георгіївський собор | А, М | 1696–1701 | ||
| 68.4 | Дзвіниця | А | Поч. XVIII — поч. XIX ст. | ||
| 68.5 | Каплиця для поминального обряду | А | Кін. XVIII ст. | ||
| 68.6 | Михайлівська церква | А, і, М | XI—XVIII ст. | ||
| 68.7 | Могила Афанасьева Є. І. | і, М | |||
| 68.8 | Могила Беца В. О. | і | |||
| 68.9 | Могила Гандзюка Я. Г. | і | |||
| 68.10 | Могила Капцевич М. П. | М | |||
| 68.11 | Могила Лелявського М. С. | А, і, М | |||
| 68.12 | Могила Нірода Ф. Ф. | і | |||
| 68.13 | Могила Ушинського К. Д. | і, М | |||
| 68.14 | Могила Ханенків Б. І. та В. Н. | і | |||
| 68.15 | Могила Яшвілів Л. М. і В. О. | і, М | |||
| 68.16 | Надгробок на могилі Соломків П. С. та М. П. | М | |||
| 68.17 | Трапезна з церквою Преображення (Спаса) | А, М | Кін. XVII — поч. XVIII ст. | ||
| 69 | Видубицькі печери | а | XI, XVII ст. | ||
| 69.1 | Печерний комплекс в околицях Видубицького монастиря | а | XVII ст. | ||
| 69.1 | Печерний комплекс на території Видубицького монастиря | а | XI ст. | ||
| 70 | Виставка досягнень народного господарства УРСР (Національний виставковий центр України), просп. Академіка Глушкова, 1 | А, М | 1952–1958 | ||
| 70.1 | Головний павільйон | А, М | 1958 | ||
| 71 | Вознесенська церква, Голосіївський просп., 54 | А, і | Кін. XIX ст. | ||
| 72 | Володимирська вулиця | а, А, і, мб | X—XX ст. | ||
| 72.1 | Будинок № 28 | і | 1886 | містилися бюро Українського наукового товариства, редакції українських видань видань, працювали Грушевський М. С., Тищенко Ю. П. та інші | |
| 72.2 | Будинок Київської художньої школи (Національний музей історії України) № 2 | А, і | 1937–1939 | ||
| 72.3 | Будинок ректорату університету № 64 | А, і | Серед. XIX ст. | проживали родина Карпек, Клименко П. В., Нарбут Г. І. та інші | |
| 72.4 | Готель № 36 | і | Кін. XIX — поч. XX ст. | проживали Васнецов В. М., Гашек Я., Котарбінський В. О., Кричевський Ф. Г., Петлюра С. В. | |
| 72.5 | Готель Чарнецького Ф. № 16 | і | 1879 | проживали Врубель М. О., Нестеров М. В., Петр В. І., де містилися установи, в яких працювали й навчалися відомі діячі науки і культури | |
| 72.6 | Гуртожиток гірничодобувного технікуму № 69 | А | 1950 | ||
| 72.7 | Житловий будинок № 23/27 | А | 2-га пол. XIX ст. | ||
| 72.8 | Житловий будинок № 44 | і | 1870-ті pp. | містився Український науково-дослідний геологічний інститут, працювали відомі вчені | |
| 72.9 | Житловий будинок № 81 | і | 1907 | містилася гімназія Левандовської М. І., де працювали відомі діячі науки і культури | |
| 72.10 | Житловий будинок № 40/2 | А, і | 1898 | містилася гімназія Стельмашенка М. О., працювали і проживали відомі діячі науки і культури | |
| 72.11 | Житловий будинок № 61-б | і | 1888 | містилася мистецька студія «Культурної ліги» | |
| 72.12 | Житловий будинок № 43 | А, і | 1888 | містилися редакція газети «Киевское слово», літературна студія «Контакт», народився Вертинський О. М. | |
| 72.13 | Житловий будинок № 47 | А, і | 1889–1890 | містилися Рисувальна школа Мурашка М. І., гімназії Бейтель А. О., Перетяткович В. А., Археологічний інститут | |
| 72.14 | Житловий будинок № 84 | і | 1881 | містилася явочна квартира Залізничного підпільного райкому КП(б)У | |
| 72.15 | Житловий будинок № 9 | і | 1950-ті pp. | проживав Дерегус М. Г. | |
| 72.16 | Житловий будинок № 18 | А, і, М | 1860–1900 | проживав Іконников М. С. | |
| 72.17 | Житловий будинок № 34 | А, і | 1870-ті pp. | проживав Образцов В. П., містилася редакція газети «Чехослов’янин» | |
| 72.18 | Житловий будинок № 78 | і | 1893 | проживав Петлюра С. В., містилася редакція газети «Слово» (1907–1909) | |
| 72.19 | Житловий будинок № 51-а | і | Поч. XX ст. | проживав Терещенко М. І. | |
| 72.20 | Житловий будинок № 39/24 | А, і, М | 1899–1902 | проживав Химиченко О. В. | |
| 72.21 | Житловий будинок № 48-а | і | Рубіж XIX–XX ст. | проживали Брадтман Е. П., Кобелєв О. В., Макарченко О. Ф. та інші | |
| 72.22 | Житловий будинок № 14/8 | і | 1910–1911 | проживали Бучма А. М., Глущенко М. П., Касіян В. І., Лисенко М. Г., Мейтус Ю. С., Шумський Ю. В. | |
| 72.23 | Житловий будинок № 42 | і | Серед. XIX — XX ст. | проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб «Родина», Українське наукове товариство, провід ТУПу і УДРП | |
| 72.24 | Житловий будинок № 51/53 | і | 1969 | проживали відомі вчені | |
| 72.25 | Житловий будинок (Мороза Б. В.) № 61/11 | А, і, М | 1910–1912 | проживали відомі вчені | |
| 72.26 | Житловий будинок № 37/29 | і | 2-га пол. XIX ст. | проживали відомі вчені та громадсько-політичні діячі, містилося видавництво «Час» | |
| 72.27 | Житловий будинок № 4 | А, і | 2-га пол. XIX — поч. XX ст. | проживали відомі діячі культури | |
| 72.28 | Житловий будинок № 48 | А, і | XIX–XX ст. | проживали Громовенко П. Ф., Скорульський М. A. | |
| 72.29 | Земська управа № 33 | А, і | 1913–1914 | ||
| 72.30 | Міський театр (Національна опера України ім. Т. Шевченка) № 50 | А, і, М | 1897–1901 | ||
| 72.31 | Особняк № 49 | А | 1910-ті pp. | ||
| 72.32 | Особняк Беритті О. В. № 35 | А, і | 1848 | містилися заклади Історичної секції ВУАН, працювали Грушевський М. С. та інші вчені | |
| 72.33 | Особняк (Трубецьких) № 3 | А | 1-ша пол. XIX ст. | ||
| 72.34 | Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) № 54 | А, і | 1850-ті pp.— 1892 | ||
| 72.35 | Педагогічний музей № 57 | А, і, М | 1909–1911 | працювала Українська Центральна Рада | |
| 72.36 | Пожежне депо Старокиївської пожежні № 13/5 | А | Серед. XIX — поч. XX ст. | ||
| 72.37 | Прибутковий будинок Управління Києво-Софійського митрополичого дому № 22 | А, і | 1903–1904 | проживали Вербицький О. М., Заболотний В. Г., Тацій О. О., Штейнберг Я. А. | |
| 72.38 | Прибутковий будинок Управління Києво-Софійського митрополичого дому № 20/1 | А, і | Кін. XIX — поч. XX ст. | проживали Єрмаков Є. Ф., Іваницький К. Л. | |
| 72.39 | Присутствені місця № 15 | А, і | 1854–1909 | ||
| 72.40 | Садиба № 41/27 | А | 1867 — поч. XX ст. | Стан незадовільний[8]. | |
| 72.41 | Садиба № 45 | А, і, М | 1891–1892 | містилося Київське громадське зібрання, відбувалися збори «Української народної громади», діяла Культурна референтура ОУН | |
| 72.42 | Садиба № 7 | А, і | Кін. XIX ст. | містилося Комерційне училище, проживав Нечуй-Левицький І. С. | |
| 72.43 | Селянський поземельний та Дворянський земельний банки № 10 | А | 1910–1911 | ||
| 72.44 | Середня школа № 1 | А | 1939 | ||
| 72.45 | Софійська площа | А, і, мб | XI—XX ст. | ||
| 73 | Володимирський кадетський корпус, просп. Повітрофлотський, 6 | А, і | 1849–1857 | ||
| 74 | Володимирський собор, бульв. Т. Шевченка, 20 | А, і, М | 1862–1896 | ||
| 75 | Бульварно-Кудрявська вулиця | М, і, мб | Кін. XIX — XX ст. | ||
| 75.1 | Дитяча лікарня Товариства надання допомоги хворим дітям № 20 | А, і | 1897–1898 | ||
| 75.2 | Житловий будинок № 12 | А | 1877 | ||
| 75.3 | Житловий будинок № 51 | А | 1904 | ||
| 75.4 | Житловий будинок № 38 | А, і | 1910 | містилася редакція «Української хати» | |
| 75.5 | Житловий будинок № 10 | і | Рубіж XIX–XX ст. | містилася київська «Просвіта», проживали Волошинов О. Ф., Квітка К. В. | |
| 75.6 | Житловий будинок № 16 | А, і | 1907 | містилися редакція «Української хати», окупаційне управління у справах фолькедойче | |
| 75.7 | Житловий будинок № 19 | А, і | 1909–1910 | проживав |
Памятки Київської русі — 15 памятників архітектури древньої русі в Україні
Відвідуючи європейські країни, ми дивуємося – замкам та церквам може бути більше 1000 років, вони добре збережені і ззовні просто вражають. Але де ж наш спадок сивої давнини – пам’ятки Київської Русі?
Десятки, якщо не сотні, війн, час та байдужість знищили більшість з них. Багато з величних міст Київської Русі зараз стали провінційними містечками, але часто можуть похвалитися унікальними пам’ятками, інші – стали мегаполісами і ховають безцінні скарби за частоколом хмарочосів. Але навіть ці малочисельні пам’ятки – безцінні для українського народу. То де ж їх знайти?
Пам’ятник легендарним засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либідь. Джерело фото: kyivcity.travel.
Київ
Собор Святої Софії
Столичний град зберіг у собі найбільший спадок тих давніх часів. Звичайно, найвідомішою пам’яткою є Софійський собор, який збудували за часів Ярослава Мудрого. Головний храм тогочасної Східної Європи зараз має статус об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Історики довели, що храм заклав ще Володимир Великий у 1011 році, а закінчив його син Ярослав у 1037 році.
Після монгольської навали храм частково залишався в руїнах. Київські митрополити старалися підтримувати храм в адекватному стані, однак велика реставрація відбулася аж за часів Івана Мазепи. У той час храм здобув таке обличчя, яке ми бачимо зараз. Тоді ж була збудована дзвіниця, яка є одним із символів столиці.
Джерело фото: obovsem.kiev.ua.
Михайлівський Золотоверхий собор
Визначна пам’ятка архітектури Київської Русі стала жертвою радянської влади. Михайлівський Золотоверхий монастир разом із величним собором існував з 1108 року аж по 1936, коли його підірвали комуністи. Збудував його онук Ярослава Мудрого Святополк Ізяславич. У 17 столітті він набув форм українського бароко. Відбудували його тільки у 2000 році. Зараз це діючий монастир та храм УПЦ КП.
Так собор виглядав на фотографії 1875 року. Джерело фото: proidysvit.livejournal.com.
Михайлівський Золотоверхий у наші дні. Джерело фото: photoclub.com.ua.
Києво-Печерська лавра
Одну із головних святинь православних християн, духовний центр українського народу, теж не обійшла сумна доля війни – головний храм лаври зруйнували у 1942 році. Історики по сьогодні шукають винних, чи то радянські війська, чи Вермахт – невідомо. Але храм відновили тільки у 2000 році.
Збудували Успенський собор Києво-Печерської лаври 1078 року за часів сина Ярослава Мудрого Святослава Ярославича. Монастир на тому місці існував весь час, аж по сьогодні. Зараз – це одна з основних святинь православних християн, належить УПЦ МП.
Джерело фото: litopys.com.ua.
З тих часів до сьогодні дійшли ще 2 пам’ятки Київської Русі, які розташовані на території лаври – церква Спаса на Берестові та Троїцька Надбрамна церква. Всі вони були значно перебудовані і набули свого сучасного вигляду у 18 столітті.
Церква Спаса на Берестові. Джерело фото: commons.wikimedia.org, автор – Константинъ Буркут.
Видубицький монастир
Ще однією окрасою Києва є Видубицький монастир. Його історія починається з 1070-х років, коли був побудований Михайлівський храм, який є найстарішим на території монастиря. Він також неодноразово перебудовувався і поставав з руїн, а сьогоднішнього виду набув після 1760 року.
Джерело фото: radiosvoboda.org.
Кирилівська церква
Одна з найцікавіших пам’яток древнього Києва. Збудована в середині 12 століття. Довкола неї існував Кирилівський монастир, який було зруйновано в 30-х роках 20 століття, а церкву було перетворено на музей. В 17 столітті була реставрована і набула обрисів українського бароко. В тому ж вигляді дійшла до сьогодні. Родзинкою Кирилівської церкви є чудові розписи 12 століття, які були відновлені Михайлом Врубелем. Поміж древніми фресками є і роботи майстрів київської школи 19 століття – Миколи Пимоненка, Харитона Платонова, Самійла Гайдука, Михайла Кліманова та інших.
Джерело фото: mitropolia.kiev.ua.
Золоті Ворота
Це єдина пам’ятка кам’яного оборонного зодчества часів Русі, яка збереглася до наших днів, хоча і частково. Вони були побудовані за часів Ярослава Мудрого, тобто їм близько тисячі років. З автентичної споруди до нас дійшли руїни, довкола яких відтворили самі ворота вже у другій половині 20 століття. Сьогодні можна тільки уявляти велич старого Києва, побачивши їх реконструкцію.
Джерело фото: vorota.cc.
Загалом у Києві збереглося найбільше пам’яток Київської Русі. Непоправної шкоди завдали більшовики з їх манією нищення церков. Михайлівський Золотоверхий, церква Богородиці-Пирогощої на Подолі, Василівська та Георгіївська церкви, храм на місці древньої Десятинної церкви та деякі інші – всі вони були знищені у 30-х роках 20 століття, простоявши до того не одне століття.
Церква Богородиці-Пирогощої в Києві. Сьогодні на її місці відбудували храм, наближений за формами до первісного. Джерело фото: intvua.com.
Чернігів
Чернігів був одним з найбагатших міст Київської Русі. До якоїсь міри він конкурував зі столицею. Навіть зараз в ньому залишилося багато пам’яток Київської Русі.
Спасо-Преображенський собор
Одна із головних святинь древньої Русі та головний храм Чернігівської землі. Він ровесник Софії Київської і є одним з найстаріших храмів на території України. Його будівництво почали 1035 року. Будову заклав брат Ярослава Мудрого – Мстислав Хоробрий. Спасо-Преображенський собор частково перебудовувався протягом своєї історії, однак на сьогодні є одним з найкраще збережених храмів Русі на території України. В інтер’єрах частково збереглися давні розписи 11 століття.
Джерело фото: dmitrieva-larisa.com.
Борисо-Глібський собор
Неподалік Спасо-Преображенського собору знаходиться інша визначна пам’ятка древнього Чернігова – Борисо-Глібський собор. Його було збудовано між 1115 та 1123 роками. Перебудовувався у 17–18 століттях у стилі українського бароко, однак в часи Другої світової в нього потрапила авіабомба, яка зруйнувала склепіння храму. Після війни у 1952–1958 роках проводилася реставрація собору, в ході якої храм набув свого первісного вигляду. Сьогодні в ньому знаходиться музей. З його найцінніших експонатів – срібні царські ворота, виготовлені на кошти Івана Мазепи.
Джерело фото: invtur.com.ua.
Іллінська церква
Невелика стародавня церква із майже тисячолітньою історією. Знаходиться на схилах Болдиних гір – мальовничого урочища в Чернігові. Храм з’явився як церква біля входу в Антонієві печери – ровесниці печер Києво-Печерської лаври. За легендою, їх також заснував Антоній Печерський. Неодноразово перебудовувалася і набула свого вигляду в 17 столітті в стилі українського бароко. Сьогодні Іллінська церква є музеєм заповідника «Чернігів стародавній».
Джерело фото: sumno.com.
Успенський собор Єлецького монастиря
Один з найвеличніших храмів Чернігова. Був збудований у середині 12 століття. Під час татаро-монгольської навали був частково зруйнований, однак потім відновлений. Як і багато інших храмів, був перебудований у стилі українського бароко, в якому дійшов до сьогодні. В інтер’єрі собору збереглися невеликі залишки розписів часів Київської Русі.
Джерело фото: uk.wikipedia.org, автор – KosKat.
Остер
Невеличке провінційне містечко на берегах Десни, здавалося б, нічим не може привабити туриста. Однак в ньому збереглися руїни Юр’ївської Божниці – вівтарної частини древнього Михайлівського храму, який остаточно був розібраний у кінці 18 століття. Сама церква була збудована за указом Володимира Мономаха на рубежі 11 та 12 століть. На її стінах збереглися унікальні розписи 12 століття, однак зараз пам’ятка потребує значної уваги, є загроза втратити цінні розписи через неадекватну консервацію храму.
Джерело фото: mapio.net.
Канів
У цьому місті доволі неочікувано можна зустріти древній храм 1144 року – Успенський собор. Його збудував князь Всеволод Ольгович, храм дуже наближений в архітектурному плані до Кирилівської церкви у Києві. Був пошкоджений татарами та турками у 1678 році, однак був відновлений через 100 років у сучасних формах. В ньому був похований козацький кошовий отаман Іван Підкова, який ще за життя став легендою. В Успенському соборі два дні перебували останки Тараса Шевченка під час його перепоховання згідно із заповітом поета. Сьогодні – це діючий храм УПЦ МП.
Джерело фото: panoramio.com, автор – hranom.
Овруч
Невеличке містечко Овруч на півночі Житомирщини може вас приємно вразити – тут збереглася церква Василія Великого, яку побудували близько 1190 року за сприяння князя Рюрика Ростиславича. Храм руйнувався неодноразово, однак постійно відбудовувався, доки в 1907–1912 роках не була проведена масштабна реставрація та відновлення будівлі в її давньоруських образах. Руїни старої церкви увійшли до складу відновлених стін храму. В інтер’єрі збереглися рештки оригінального розпису.
Джерело фото: we.org.ua.
Володимир-Волинський
Колись величне місто Київської Русі і столиця Волинської землі, сьогодні невелике містечко. Про колишню велич і славу вам розкаже Успенський собор, який ще називають храмом Мстислава за іменем його фундатора, князя Мстислава Ізяславича. Будівництво собору відносять до 1160 року. За час свого існування зазнав не одного руйнування, однак у 1896–1900 роках був відтворений у первісних формах. Разом із єпископськими палатами утворює замочок – укріплену частину старого міста.
Джерело фото: mapio.net.
Любомль
По дорозі на Шацькі озера зазирніть у провінційне волинське містечко Любомль. В ньому знаходиться церква Святого Георгія, яку заклали на початку 1280-х за наказом волинського князя Володимира Васильковича. Як і багато інших храмів древньої Русі, неодноразово зазнавав руйнування, однак потім перебудовувався. Наприкінці 18 століття церква набула сучасного вигляду.
Джерело фото: mamache.wordpress.com.
Галич
Одне з найдавніших міст Київської Русі, яке вперше згадується в угорських хроніках ще у 898 році. Найбільшого свого розквіту досяг за часів Ярослава Осмомисла, який оспіваний у «Слові о полку Ігоревім». Хоч короля Данила прийнято іменувати Галицьким, але якраз він переніс свою столицю з Галича в Холм. В місті та його околицях збереглося 2 церкви, пам’ятки древньої Русі в Україні. Найяскравішою є Пантелеймонівська церква в Крилосі, селі під Галичем. Вона унікальна тим, що поєднує в собі звичний для Русі візантійський стиль із романським. Збудована близько 1194 року Романом Мстиславичем, батьком Данила. 1998 року храм було востаннє реставровано, тоді він набув сучасного вигляду. Що цікаво, в церкві збереглися давні середньовічні написи на стінах. Деякі з них походять ще з князівських часів.
Джерело фото: photographers.ua, автор – Ігор Боднар.
Ще однією давньою церквою Галича вважають храм Різдва Христового, який був побудований у другій половині 13 століття. Відомості про історію церкви доволі скупі. Була реставрована у 18 столітті, а сучасного вигляду набула після останньої перебудови 1906 року.
Джерело фото: hram-ua.com.
Львів
Як відомо, Львів був заснований ще Данилом Галицьким і названий в честь його сина Лева. Однак з того часу до нас дійшли всього 2 споруди – Миколаївська церква та костел Святого Івана Хрестителя. Це найдавніші будівлі Львова. Хоч костели були зовсім не характерними для давньої української архітектури, але у Львові його спорудили на прохання дружини князя Лева Констанції, яка сповідувала латинський обряд. Приблизна дата будівництва – 1260 рік. До речі, костел знаходиться неподалік площі Старий Ринок, центру князівського Львова. Зараз у костелі музей найдавніших пам’яток Львова.
Джерело фото: photo-lviv.in.ua.
Щодо Миколаївської церкви історики розходяться в думках. Її звели в період між 1264 та 1340 роками, орієнтовно в час правління князя Лева, який дарував цій церкві землю. Чи це був княжий храм-усипальниця, чи її збудували на кошти місцевих купців – невідомо. Попри численні перебудови, храм дійшов до нас у хорошому стані.
Джерело фото: photo-lviv.in.ua.
Ужгород
Унікальна пам’ятка середньовіччя знаходиться в Ужгороді, точніше в передмісті Горяни – Горянська ротонда. Науковці по сьогодні сперечаються, хто і коли її збудував, оскільки достовірних історичних джерел не збереглося. Однак є вагомі підстави вважати, що вона була побудована в другій половині 13 століття, коли Закарпаття входило до складу Галицько-Волинського князівства. Подібні споруди були також у Галичі, Холмі, Києві та Володимирі, однак більшість з них до сьогодні не дійшла. Цікавим у Горянській ротонді є внутрішнє оздоблення – фрески виконані в стилі італійської школи живопису, можливо, учнями Джотто.
Джерело фото: ukrcenter.com.
На жаль, велика частина нашого минулого перетворилася в археологію. Називати княжі міста можна довго, але дуже мало дійшло до нас з тогочасних пам’яток Київської Русі. Тому варто цінувати і гордитися тим, що нам дісталося в спадок від наших предків!
Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям 🙂
Головні визначні пам’ятки Києва — туристична бібліотека InfoTour.in.ua
16.03.2013
В самому центрі Східної Європи знаходиться колиска слов’янських міст — славний древній місто Київ. Він розташований на семи пагорбах уздовж великої ріки Дніпро. Сьогодні Київ є столицею незалежної держави Україна. Для багатьох туристів буде цікавим познайомитися з багатьма пам’ятками цього древнього і ніколи нестаріючого міста.
Найбільш важливими і відомими пам’ятками міста вважаються Майдан Незалежності, Володимирський собор, Маріїнський палац, Києво-Могилянська академія, національний університет імені П.Р. Шевченка, Десятинна церква, пам’ятник засновникам Києва та багато інших, число яких важко перелічити. На деяких з них ми зупинимося більш детально.
Знайомство зі столицею зазвичай починається з її головній площі — Майдану Незалежності. Тисячі туристів та гостей міста в першу чергу намагаються відвідати головну площу країни.
Майдан Незалежності
Особливе місце в історії міста займає всесвітньовідома Києво-Печерська Лавра — перший християнський монастир на Русі. Кожна віруюча людина вважає своїм обов’язком хоча б раз у житті відвідати це святе для християн місце. В його древніх печерах зберігається безліч святих мощей. А приголомшливий архітектурний ансамбль лаври, виконаний у стилі українського бароко» не залишає байдужим його відвідувачів і прочан.
Києво-Печерська Лавра
Наступною визначною пам’яткою Києва є Софійський собор, який був закладений великим князем Ярославом Мудрим на початку XI століття. У 1990 році Софійський собор і Києво-Печерська Лавра були внесені в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Стіни собору прикрашені унікальними фресками XI сторіччя, на стінах собору і його колонах зображені образи святих, які становлять величезний християнський пантеон, особливе враження на всіх відвідувачів виробляє мозаїка «Оранта».
Софійський собор
Навпроти Софійського собору ви можете побачити унікальний Михайлівський Золотоверхий собор. Це був перший храм з позолоченими банями. Будівництво храму тривало з 1108 по 1113 роки. За часів радянської влади храм був повністю зруйнований. Після набуття Україною незалежності храм був заново відновлений, і 30 травня 1999 року відбулося його офіційне відкриття.
Михайлівський Золотоверхий собор
Між Софійським собором і Михайлівським Золотоверхим собором розташований пам’ятник Богдану Хмельницькому — натхненнику боротьби українського народу за свободу і незалежність. Цей пам’ятник по праву вважається візитною карткою столиці України.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому
Якщо пройтися по вулиці Володимирській, яка бере початок від Софійської площі, то ми обов’язково потрапимо до одного з найдавніших входів в місто Київ — Золотих Воріт. Це один з чотирьох входів в місто, який зберігся до наших часів.
Золоті Ворота
Серед незвичайних визначних пам’яток Києва можна відзначити «Будинок з химерами», побудований в 1901-1903 роках за проектом архітектора Владислава Городецького. Знаходиться цей будинок на вулиці Банковій напроти Адміністрації Президента України.
Будинок з химерами
Не можна оминути своєю увагою ще одну визначну пам’ятку Києва — Андріївський узвіз. Це місце художників, театралів, любителів мистецтва і ремісників. Тут розташовані театри, дві оглядові гірки, замок «Річард Левине Серце, а вінчає Андріївський узвіз унікальна Андріївська церква, збудована великим італійським архітектором Растреллі. Ця церква вважається одним з кращих творінь великого Бартоломео Растреллі. У свій час на цій вулиці жив і працював письменник Михайло Булгаков.
Андріївська церква
До числа монументальних споруд відноситься монумент «Батьківщина-мати», який височить над древнім містом і нагадує всім про трагічні події Другої світової війни. Під цим спорудженням знаходиться музей Великої Вітчизняної Війни.
«Батьківщина-мати»
До числа популярних пам’яток Києва можна віднести музей Історії України, Національний художній музей, музей однієї вулиці, музей Булгакова. Досить цікавим місцем вважається також оригінальний Музей води. І обов’язково треба відвідати народний музей архітектури та побуту «Пирогово».
Музей архітектури та побуту «Пирогово»
Оглянути всі визначні місця Києва за один день не вдасться. Тому приїжджати в столицю України потрібно хоча б на 2-3 дні. І якщо Ви не знаєте де зупинитися в Києві, зверніть увагу на недорогий і досить зручний варіант квартири подобово (тут в Києві подобово квартири були). Також до послуг гостей численні готелі та хостели міста.
Всі пам’ятки Києва важко перелічити, але, приїхавши з візитом до Києва, ви зможете відмінно провести своє дозвілля і отримати масу задоволення та незабутніх вражень.
Пам’ятки Києва (Київ — пам’ятки, що подивитися, що цікавого)
Пам’ятки Києва
Україна — Київ пам’ятки
Київ визначні місця, що цікавого.
09 вересня 2012
5 | додати |
Звідки пішла земля руська ? Вважаю на це питання всі можуть відповісти однозначно і беспромедлітельно. Побачити всю його красу мені довелося на цих вихідних
Своє знайомство з цим прекрасним містом, ми почали з головної площі. У цей день МакДональдс проводив веселі старти. Бігали прямо по Хрещатику.
.
Все саме саме зібрано в цьому місті. Це неможливо описати словами, у міста своя душа.
Тут майже весь центр вимощений бруківкою
.
Історичний центр стоїть на пагорбах, звідси всюди круті підйоми і спуски ( c деякими може впоратися тільки фунікулер )
.
Київ мало не найзеленіше місто в світі
.
Місто наповнене тисячами красивих дівчат, таке знущання видержет не кожен. Уявіть, що ви не їли 3 дні і у вас перед носом смажать курку. Ось спробуйте втриматися від того, щоб не вкусити куру
.
І звичайно Київ — це наша історія. Тут розташовується знаменита Києво — печерська лавра. Скажу чесно, я зрозумів, що Печери — це печери, далеко не відразу. Та й то з чужої подачі.
.
Не менш красивий і Михайлівський собор, що розташовується в центрі міста
.
А навпроти стоїть совійскій собор, з його величезною дзвіницею.
.
Всього за 8 карбованців ви можете піднятися на верх і споглядати чудову панораму міста. Коли ми піднімалися повз дзвони в нього сильно вдарили, внаслідок чого контузія була забезпечена. Однак ноги донесли, а очі все ж побачили Київ з висоти пташиного посліду
.
Зверху Богдан Хмельницький також вражає,
.
як і при найближчому розгляді
.
Дніпро, ріже місто на дві частини. Правий берег — центр, лівий — нове місто
.
Нещодавно вийшов у прокат «Про що говорять чоловіки», схоже, додав місту популярності. Андріївським узвозом гуляють натовпи приїжджих
.
деякі навіть цікавляться годинами
.
Так вийшло, що ми, очікуючи наших друзів, сиділи навпроти продавця годин. Він нам повідав про Київську життя і порадив сходити в пару злачних місць, куди зазвичай туристи не доходять.
так ми потрапили на цей чудесний пригорок в центрі міста, де люди отихают, смажать шашлики і грають на гітарах. А чого б не відпочити ? адже вид тут просто шик!
.
За його розповіддю, ось у цій ямі раніше були одноповерхові будинки і вузькі провулки. Сюди їздила кожне весілля. Тепер це елітний район з новобудовами.
.
У Києві теж варто батьківщина -мати, хоч і не така величезна як у Волгограді.
.
До неї біжать чавунні бійці прямо по воді
.
Саме вони обламували крила деяким
.
Ви ще не забули, що Київ — це столиця ?
.
А яка столиця може жити без метрополітену ? Тут є найглибша в світі ( !!!) станція. Арсенальна — глибина 102м. Ось так
.
Ах так, трохи не забув. Тут же ще грає найтитулованіший клуб СНД. Тренер — легенда сидить біля стадіону, названого його ім’ям
.
Автор: http://redoct.livejournal.com