Халкидики — Википедия
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Халкидики́ (Халкидонский полуостров, греч. Χαλκιδική, Chalkidikē, Khalkidhiki) — полуостров на северо-востоке современной Греции на северном побережье Эгейского моря.
История
Название Халкидики происходит от имени крупного греческого города Халкиды, основавшего в этой местности колонию в начале X века до н. э. Весь полуостров получил название Халкидики в более позднее время. Первые в истории упоминания о Халкидики встречаются у Геродота в описаниях Персидских войн. На Халкидиках родился Аристотель.
География
Полуостров Халкидики является основной частью греческой провинции Халкидики, выдаётся в Эгейское море на 120 км и состоит в свою очередь из трех меньших полуостровов: Кассандра, Ситония и Афон (Айон-Орос). Поверхность полуострова — платообразная возвышенность с куполовидными вершинами высотой до 2033 м (гора Афон). Растительность полуострова — реликтовый сосновый лес, дубовые рощи (на Афоне также буковые и пихтовые рощи), у побережья — маквис. Протяженность береговой линии полуострова 850 км. Побережье покрыто мелкими бухтами и заливами, протяженными песчаными пляжами
Геологическая основа полуострова — кристаллические породы, имеются месторождения магнезита, пирита, железных руд и руд полиметаллов.
Климат полуострова — засушливое, жаркое лето (средняя температура 28° С) и умеренная, влажная зима (средняя температура 12° С). Первые поселения человека на Халкидики датируются возрастом 600 тыс. лет. Традиционные культуры — овцеводство, оливковые рощи, фруктовые сады[1].
Туризм
Халкидики — популярная европейская курортная зона. Главные туристические достопримечательности — остатки древних греческих крепостей и 20 мужских монастырей в скалах полуострова Афон. Туристические развлечения — яхтинг, казино, гольф, серфинг.
Примечания
- ↑ 1 2 Халкидики. Словарь современных географических названий. — Екатеринбург: У-Фактория. Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. 2006.. Проверено 11 сентября 2013.
Литература
- «Словарь современных географических названий», под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Электронное издание. Екатеринбург: У-Фактория, 2006)
wikipedia.green
Халкидики (ном) — Википедия
У этого термина существуют и другие значения, см. Халкидики (значения).| Халкидики | |
| греч. Χαλκιδική | |
| Страна |
|
|---|---|
| Административный центр | Полийирос |
| Население | 104 894 чел. (2001) |
| Плотность | 35,9 чел./км² |
| Площадь | 2 918 км² |
| Часовой пояс | UTC+02:00 и UTC+03:00 |
| Код ISO 3166-2 | GR-59 |
| Телефонный код | 237×0, 23990 |
| Почтовые индексы | 63 xxx |
| Код автом. номеров | XB, ΧΚ |
| Официальный сайт | |
| Аудио, фото и видео на Викискладе | |
Халкидики́ (греч. Χαλκιδική) — ном в Греции, в Центральной Македонии.
Занимает большую часть полуострова Халкидики. На севере и северо-западе граничит с номом Салоники, а с других сторон омывается Эгейским морем. На территории этого региона расположены полуострова: Кассандра, Ситония и Афон. Столица — Полийирос. Халкидики — центр пляжного туризма в Греции. Также на полуострове находится Петралонская пещера — место обнаружения останков древнейшего человека Европы.
| Это заготовка статьи по географии Греции. Вы можете помочь проекту, дополнив её. |
Для улучшения этой статьи желательно:
|
| Номы Греции | ||
|---|---|---|
| ||
| Административное деление Центральной Македонии | ||
|---|---|---|
| ||
| Иматия |
| |
| Килкис |
| |
| Пела |
| |
| Пиерия |
| |
| Салоники |
| |
| Сере |
| |
| Халкидики |
| |
| ||
wikipedia.green
Википедия — свободная энциклопедия
Избранная статья
Первое сражение при реке Булл-Ран (англ. First Battle of Bull Run), также Первое сражение при Манассасе) — первое крупное сухопутное сражение Гражданской войны в США. Состоялось 21 июля 1861 года возле Манассаса (штат Виргиния). Федеральная армия под командованием генерала Ирвина Макдауэлла атаковала армию Конфедерации под командованием генералов Джонстона и Борегара, но была остановлена, а затем обращена в бегство. Федеральная армия ставила своей целью захват важного транспортного узла — Манассаса, а армия Борегара заняла оборону на рубеже небольшой реки Булл-Ран. 21 июля Макдауэлл отправил три дивизии в обход левого фланга противника; им удалось атаковать и отбросить несколько бригад конфедератов. Через несколько часов Макдауэлл отправил вперёд две артиллерийские батареи и несколько пехотных полков, но южане встретили их на холме Генри и отбили все атаки. Федеральная армия потеряла в этих боях 11 орудий, и, надеясь их отбить, командование посылало в бой полк за полком, пока не были израсходованы все резервы. Между тем на поле боя подошли свежие бригады армии Юга и заставили отступить последний резерв северян — бригаду Ховарда. Отступление Ховарда инициировало общий отход всей федеральной армии, который превратился в беспорядочное бегство. Южане смогли выделить для преследования всего несколько полков, поэтому им не удалось нанести противнику существенного урона.
Хорошая статья
«Хлеб» (укр. «Хліб») — одна из наиболее известных картин украинской советской художницы Татьяны Яблонской, созданная в 1949 году, за которую ей в 1950 году была присуждена Сталинская премия II степени. Картина также была награждена бронзовой медалью Всемирной выставки 1958 года в Брюсселе, она экспонировалась на многих крупных международных выставках.
В работе над полотном художница использовала наброски, сделанные летом 1948 года в одном из наиболее благополучных колхозов Советской Украины — колхозе имени В. И. Ленина Чемеровецкого района Каменец-Подольской области, в котором в то время было одиннадцать Героев Социалистического Труда. Яблонская была восхищена масштабами сельскохозяйственных работ и людьми, которые там трудились. Советские искусствоведы отмечали, что Яблонская изобразила на своей картине «новых людей», которые могут существовать только в социалистическом государстве. Это настоящие хозяева своей жизни, которые по-новому воспринимают свою жизнь и деятельность. Произведение было задумано и создано художницей как «обобщённый образ радостной, свободной творческой работы». По мнению французского искусствоведа Марка Дюпети, эта картина стала для своего времени программным произведением и образцом украинской реалистической живописи XX столетия.
Изображение дня
Рассвет в деревне Бёрнсте в окрестностях Дюльмена, Северный Рейн-Вестфалияru.wikipedia.green
Халкидики — Википедия. Что такое Халкидики
Материал из Википедии — свободной энциклопедииХалкидики́ (Халкидонский полуостров, греч. Χαλκιδική, Chalkidikē, Khalkidhiki) — полуостров на северо-востоке современной Греции на северном побережье Эгейского моря.
История
Название Халкидики происходит от имени крупного греческого города Халкиды, основавшего в этой местности колонию в начале X века до н. э. Весь полуостров получил название Халкидики в более позднее время. Первые в истории упоминания о Халкидики встречаются у Геродота в описаниях Персидских войн. На Халкидиках родился Аристотель.
География
Полуостров Халкидики является основной частью греческой провинции Халкидики, выдаётся в Эгейское море на 120 км и состоит в свою очередь из трех меньших полуостровов: Кассандра, Ситония и Афон (Айон-Орос). Поверхность полуострова — платообразная возвышенность с куполовидными вершинами высотой до 2033 м (гора Афон). Растительность полуострова — реликтовый сосновый лес, дубовые рощи (на Афоне также буковые и пихтовые рощи), у побережья — маквис. Протяженность береговой линии полуострова 850 км. Побережье покрыто мелкими бухтами и заливами, протяженными песчаными пляжами
Геологическая основа полуострова — кристаллические породы, имеются месторождения магнезита, пирита, железных руд и руд полиметаллов.
Климат полуострова — засушливое, жаркое лето (средняя температура 28° С) и умеренная, влажная зима (средняя температура 12° С). Первые поселения человека на Халкидики датируются возрастом 600 тыс. лет. Традиционные культуры — овцеводство, оливковые рощи, фруктовые сады[1].
Туризм
Халкидики — популярная европейская курортная зона. Главные туристические достопримечательности — остатки древних греческих крепостей и 20 мужских монастырей в скалах полуострова Афон. Туристические развлечения — яхтинг, казино, гольф, серфинг.
Примечания
- ↑ 1 2 Халкидики. Словарь современных географических названий. — Екатеринбург: У-Фактория. Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. 2006.. Проверено 11 сентября 2013.
Литература
- «Словарь современных географических названий», под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Электронное издание. Екатеринбург: У-Фактория, 2006)
wiki.sc
История Халкидики
В греческой мифологии есть множество мифов связанных с Халкидики: под полуостровом Кассандра погребён гигант землетрясений Энкелад. Скала брошенная этим гигатном против олимпийских богов стала горой Афон. Имя полуострова Сифония происходит от сына Посейдона Сифона. Конечно это всего лишь мифы, но в них скрывается …. обьяснить с древних времен особенности этого места. Научные иследования доказывают что ландшафт Халкидики в доисторическиое время был совершенно другим по сравнению с сегоднешним. Естественно совсем другими были и флора и фауна. Окаменевшие останки мамонтов и других исчезнувших животных, которые были найдены около посёлков Никити, Враста, Триглия итд, являются свидетилями сосвем другой эпохи, которую никогда не видел человеский род. Археологические раскопки в пещере Петралона доказывают что первые люди появились в Халкидики как минимум 700.000 лет назад, а череп найденного здесь архантропа имеет возраст 200.000 лет. Первые организованные поселения людей появились в Халкидики 4000 лет до н.э., а первые поселенцы здесь были фракийцы и пеласги.
В VIII веке до н.э. население региона пополняется переселнцами из Халкиды (отсюда и имя Халкидики) и Эретрии. В V веке до н.э. здесь процветают древние города: Эния, Гигонос, Липаксос, Потидия, Сани, Мэнди, Скиони, Эгэ, Неаполис, Афитис, Олинфос, Сермили, Галипсос, Торони, Сарти, Сингос, Пилорос, Дион, Клеонэ, Олофиксос, Аканфос, Стагира, Апполония, Арнэа, Анфемус. Большинство из этих городов являются продолжением поселений происторической эпохи. В конце V века до н.э. 32 самых значительных городов создают союз «кинон тон Халкидеон» под командованием Олинфоса, который разрушают в 379 году до н.э. спартанцы. В 348 году до н.э. царь Филипп включает область в македонское царство. В античную эпоху основываются города: Кассандрия (315 до н.э.), Урануполис (315 до н.э.) Антигония (в середине района Каламариа 280 до н.э.). В 168 году до н.э. Халкидики завоёвывается римлянами. Во времена римского правления города региона пришли в упадок, так контролировались в основном римскими купцами.
Область Халкидики приняло Христьянство приблизительно в 50 году н.э. (когда апостол Павлос по пути в Филиппы Салоников посетил Апполонию). В средневековье Халкидики испытывает множество катасрофических набегов в том числе готы (269 год) уны ( VI век) и каталоны (1307). В IX веке создаётся монашеская община святой горы Афон. В 855 году царь
В 1430 году полуостров Халкидики захватывают турки, и она становится районом провинции города Салоники
gohalkidiki.com
Халкідіки — Вікіпедія
Координати: 40°28′26″ пн. ш. 23°26′46″ сх. д. / 40.47389° пн. ш. 23.44611° сх. д. / 40.47389; 23.44611
Халкідіки́ (грец. Χαλκιδική) — півострів та однойменний ном на північному сході Греції, в периферії Центральна Македонія. Столиця ному — місто Поліїрос. Халкідіки — не тільки центр пляжного туризму в Греції, для тисяч православних християн світу Свята гора Афон є однією із найбільших святинь.
Фізична мапа ХалкідікиПівострів розташований між затоками Термаїкос і Стримонікос на заході та сході відповідно, з півночі обмежений озерами Лангада та Вольві. На півдні вдається до Егейського моря на відстань близько 120 км.
Рельєф гірський (заввишки до 2 033 м — гора Афон), плоскогірний та місцями рівнинний. Щільний гірський масив у північній та центральній частині півострова складений горами Хортіатіс (1199 м) та Холомонтас (або також Іпсізонос, 1165 м). Південне узбережжя переважно рівнинне, проте рельєф знову піднімається уздовж трьох пальців — менших півостровів Кассандра, Ситонія та Айон-Орос. Багаті рослинністю (здебільшого середземноморські чагарники і гірські ліси) гори Халкідіки займають майже половину площі ному Халкідіки.
М’які схили, різноманітний береговий рельєф із бухтами та дивовижними пісковими пляжами поєднуються із м’яким, завдяки впливу моря, кліматом, характерним для більшої частини Халкідіки. Чергування пейзажу від гірських районів Хортіатіс та Холомонтас до прибережних районів та величної Святої Гори Афон (2033 м) надають місцевості неповторного колориту, через який Халкідіки вважається найкращим курортом материкової Греції.
Географічне районування[ред. | ред. код]
Халкідіки займають площу 2 945 км² і поділяється на чотири основні частини:[1]
- центральна частина — власне Халкідіки;
- та півострови Кассандра;
- Сітонія;
- Айон-Орос, на якому розташована гора Афон, де в наш час діє 20 чоловічих монастирів.
Ці три менші півострови являють собою три паралельні виступи суходолу у море, в результаті між ними утворені три глибоких затоки:
- затока Кассандра (або Торонеос) — між півостровами Кассандра та Ситонія;
- затока Сінгітікос (або затока Айон Орос — Святої Гори) — між півостровами Ситонія та Айон-Орос;
- затока Аканфіос (або Ієріссос) — на схід від півострова Айон Орос.
Основні миси півострова Кассандра — Посіді (або Кассандра) та Канастрео (або Калогрі), півострова Ситонія — мис Деріс (або Дрепано), півострова Айон-Орос — миси Акрофоо, Німфео та Арапіс.
Муніципалітети ному ХалкідікиПопулярні курорти[ред. | ред. код]
Міфологія[ред. | ред. код]
Згідно з давньогрецькими міфами область Халкідіки, особливо її західна частина, була ареною боротьби між міфічними гігантами, народженими Геєю від крапель крові пораненого Урана, колишнього повелителя світу, та олімпійськими богами на чолі із Зевсом на рівнині Флегра (давня назва півострова Палліні). Зевсу довелось довго та тяжко боротись, аби захопити владу на Олімпі. Одна з вирішальних сутечок, відома як «Битва богів», відбулась у Халкідіки і стала найважчим випробуванням для майбутнього батька усіх богів та людей.
Усі боги: Афіна, Гера, Аполлон, Гефест, Артеміда, Посейдон, Афродіта, Геката та навіть Мойри об’єднались на полі бою — на Флегрео педіо — проти гігантів, серед яких найвідважнішими були Порфірій, Алкіоней, Енгелад, Клітій, Полівот, Паллас, Ефіальт, Евріт, Іпполіт, Гратій, Атрій та Фоон. У боротьбі із гігантами Посейдон загубив свій тризуб — так за віруваннями давніх греків виник півострів Халкідіки. Також за іменем гіганта Афона своє ім’я отримала гора Афон — він хотів метнути її у богів[2].
Власне у Халкідіках існував один з найдавніших культів верховного бога Зевса, що підтверджується археологічними відомостями: поблизу Калітеї (півострів Кассандра) знайдено давньогрецький поганський храм, віднесений до другої половини 4 століття до н.е., присвячений Зевсу-Аммону.
Прадавні часи[ред. | ред. код]
Півострів Халкідіки являв собою дуже своєрідний регіон Македонії. Оточений морем та з півночі гірськими масивами Хортіатіс та Холомонтас, півострів залишався відрізаним від основних магістралей. Відтак племена, що почали завоювання териоторії Македонії близько 2300 до н.е., не могли проникнути вглиб регіону, вони переміщувались лише на південь. Загалом усі прадавні греки, що населяли Халкідіки та Центральну Македонію іменувались фракійцями, тим самим узагальнюючи їх із мешканцями областей на схід та на північ від річки Нестос. Достовірно відомо, що на території Халкідіки, а саме на півострові Айон-Орос до 5 століття до н.е. мешкали різноманітні догрецькі племена.
Власне півострів Халкідіки, північна частина якого називалась Мігдонія, а південна — Воттікі, почав заселятись протогреками-колоністами в середині 7 століття до н.е. Причиною, яка спонукала південних греків заселити віддалені райони Халкідіки та звести там десятки міст, вірогідно, став розвиток торгівлі. Крім того географічна особливість місцевості давала змогу будувати зручні та добре захищені порти. Халкідіки були багаті на деревину, яка також використовувалась для будівництва кораблів. Важливим фактором була родючість ґрунтів та поклади мінеральної сировини. Існують підтверджені дані про те, що з давніх часів у Халкідіках видобували свинець, срібло, мідь та залізо.
Античність[ред. | ред. код]
Перша колонія на півострові була заснована вихідцями із могутнього давньогрецького поліса — Халкіди, від імені якої півострів отримав свою назву, меншою мірою вихідцями з Еритреї, поліса з острова Евбея. Вони побудували тут такі міста: Менді, Афітос, Неаполіс, Вергіна, Ферамві, Сані, Ассу, Пілорос, Сінгос, Сарті, Тороні, Галіпсос, Серміли та Міківерну. Пізніше Халкідіки освоювали представники й інших полісів, які звели тут поліси: Потідею — вихідці з Коринфу; Аканфос, Стагіру та Аргілос — вихідці з Андроса; Олінфос — вихідці з Халкіди спільно з афінянами.
Нарешті впродовж 4 та 3 століть до н.е. на півострові Халкідіки македонськими царями були започатковані та розбудовані низка міст: Кассандрія, Антигонія, Урануполіс та інші. Нові порти будувались у місцях зростання невеликих міст. Найбільш значимим містом Халкідіки був Олінфос, який розташовувався у центрі затоки Торонеос, між півостровами Кассандра та Ситонія.
Під час перської навали, а саме 479 до н. е. Олінфос був захоплений ворогом під проводом полководця Артабаза. Після відступу персів, місто заселили майже цілком вихідці із Халкіди. У той же час місто було наново відбудоване за новою системою «іпподаміо» — або системою Іпподама, за планом та кресленнями якого були також побудовані давні Пірей, Фурії тощо. Згідно з нею, Олінфос розділявся значними перспективами, які потім перпендикулярно перетинались з іншими, менш широкими. Ця схема, що вважалась найпрогресивнішою для своєї доби, дозволяла чітко окреслити житлові квартали у формі квадратів, які складались із двох комплексів по 5 споруд у кожному. Чудово облаштовані, помешкання давніх олінфців мали керамічні ванни, вмивальники та туалетні кімнати, які вже мали каналізаційну систему.
Македонський цар Пердікка II від 434 до н. е. та своєї смерті втручався у справи Халкідіки, намагаючись отримати тут прихильність, у той час як афіняни підтримували Філіппа, брата Пердікки, у його претензіях на македонський престол. Через це Пердікка підбурює поліси півострова перейти до стану лакедемонців і виступити проти Афін. Так під час Пелопоннеської війни 431—404 років до н. е. за ініціативою македонського правителя Пердікки на півострові Халкідіки була утворена федерація місцевих міст-полісів, метою якої було досягнення незалежності від Афін. Для цього Пердікка надав право усім халкідцям користування територіями Мігдонії на весь строк війни. Сама ж Пелопоннеська війна розпочалась після того, як халкідський поліс Потідея вийшла із Афінського морського союзу.
Після завершення Пелопоннеської війни афіняни були присутніми лише на піострові Кассандра, за виключенням Скієни та Менді, що перейшли на бік Спарти. У подальшому впродовж всього 4 століття до н.е. Олінфос тільки примножує свою могутність та стає головним містом всього півострова. 392 до н. е. утворилась надзвичайно потужна федеральна держава, що об’єднала 32 поліси на чолі із містом Олінфос — це, так звана, Ліга Халкідців у Фракії. Проте у роки правління Македонського царя Амінта міста Аполлонія та Аканфос вийшли з Ліги, заподіявши їй тим самим значного удару. 379 до н. е. за «порадою» спартанців Ліга розпадається, однак гегемонія Олінфоса над 20-30 полісами (у різні періоди) півострова зберігалась.
Цар Македонії Пердікка III, що зійшов на престол близько 368-367 року до н.е., з метою звільнити свого брата Філіппа з полону у Фівах, надав широку допомогу беотійцям, щедро надавши їм у розрпорядження деривину для побудови флоту, який мав постати в першу чергу проти Афін. Та зрештою афінянам вдалось захопити Потідею та ізолювати Термаїкос, змусивши Пердікку вступити у перемовини. Та цим афіняни не обмежились, вони змусили македонських полководців відновити свою гегемонію у Халкідіках.
Після того, як на македонських престол зайняв цар Філіпп ІІ, становище Північної Греції суттєво змінилось. Філіпп II Македонський доклав титанічних зусиль, аби подолати дрібні міжосібні конфлікти в Македонському царстві та знайно розширив його кордони, постійно зіштовхуючись із інтересами інших сил: Афін, Фів, Спарти та Олінфоса (Халкідіки). Проте дуже швидко Філіппові вдалось поставити під сумнів гегемонію Афін над Елладою. Забезпечивши собі безпеку та зміцнивши північні кордони держави, Філіпп почав ліквідацію центрів афінського панування у прибережних регіонах Македонії. Міста Амфіполіс, Підна, Криніди (або Філіппи), Аполлоні, Галіпсос, Імафі, Мефоні, Авдіра, Мароні та Неаполіс були приєднані ним до сильної держави. Близько 349-348 до н. е. Філіпп знищив Лігу Халкідців та повністю зруйнував її центр — Олінфос і роздав його землі своїм полководцям. Після падіння Олінфоса усі халкідські міста-поліси майже без спротиву були приєднані до Македонського царства — нової сили на тлі Еллади, що досягла апогею своєї могутності завдяки блискучим успіхам царя Філіппа ІІ Македонскього — батька майбутнього, не менш великого полководця Александра III Македонського.
315 до н. е. на території колишньої Потідеї було зведено нове місто Кассандрія, назване на честь свого засновника македонскього царя Кассандра, який того ж року на узбережжі затоки Термаїкос звів майбутню столицю Грецької Македонії місто Фессалоніки, нині Салоніки, давши йому ім’я на честь своєї дружини — Фессалоніки, сестри Александра Македонського. Також 315 року брат Кассандра Алексарх заснував місто Уранополіс, а полководець Антигон II Гонат близько 280 до н. е. — місто Антигонію, поблизу сучасного Неа-Каллікратія. Усі ці міста були зведені на руїнах давніх потужних полісів з метою переселення мешканців багатьох дрібних містечок у великі міста.
У період греко-римських воєн останнім грецьким оплотом, що продовжував чинити опір, залишалась Македонія. Однак після поразки останнього македонського царя Персея поблизу Підни 168 до н.е. від римського намісника Емілія Павла та нейтралізації Андріска 148 до н.е. уся Македонія, а з нею і Халкідіки, перейшли до Римської імперії. Відомостей про римську добу майже не дійшло, відомо лише, що міста Кассандрія та Аканфос (сучасний Ієріссос) пережили свій розквіт у цей час. 269 року на Халкідіки напали готи. До 6 століття півострів був розграбований та майже вщент зруйновані його міста після навали гунів.
Середньовіччя[ред. | ред. код]
Наступні кілька століть не були насичені подіями для Халкідіки, оскільки починаючи з 9 століття до нас дійшло багато свідчень та офіційних документів з півострова Айон-Орос. Головною подією, безперечно, стало створення монастирської держави Афон, особливо в економічній сфері: були частими факти надання візантійськими імператорами у користування ченцям земельних наділів, лісів та соляних розробок.
У добу панування католиків Халкідіки зазнали численних руйнацій та розбоїв. Уся місцевість обкладалась тяжкими податками. Особливо ускладнилось становище, коли 1212 року єпископство у Кассандрії перейшло під юрисдикцію латинського єпископа Варінуса (Гуаріноса). Пізніше вдовиця Боніфація Монферратського — Маргарита Ісаак Анджело ввела ще жорстокіші порядки у Халкідіках. Справжньою катастрофою для регіону стало вторгнення ломбардців, що прийшли із Салонік, під проводом графів Умберто Б’єнтрате та Амадеуса Буффа. Ломбардці пограбували мешканців Халкідік та знищили сотні афонських монахів з єдиною метою — знайти та відібрати у них церковні скарби та гроші.
Пізніше 1307 року, в період правління візантійського імператора Андроніка ІІ, каталонці пограбували Халкідіки та зчинили страшні руйнації. Паралельно корсари та пірати нападали та грабували прибережні райони, спонукаючи місцевих жителів залишати обжиті місця й оселятись у гірських районах півострова, набагато менш придатних для утримання господарства, проте тут вони могли почуватись у відносній безпеці.
У 1364—1377 роках Халкідіки, а також Центральна та Південна Македонія, переходять у підпорядкування до сербського царя Йована Углеша, наступника царя Душана. В останні десятиліття 14 століття частина Халкідіки, за винятком району Каламарія та півострова Кассандра, була завойована турками, і лише на нетривалий період між 1402 та 1422 рр. знову поверталась Греції. Коли 1423 року Салоніки здались венеціанцям, аби запобігти захопленню міста османами, панування венеціанців також на деякий час поширились і на область Халкідіки, а також на Кассандру та Ієріссос, які захищали з двох головних напрямків вихід на півострів — зі сходу та заходу.
Після захоплення Македонії Османською імперією на зламі 15-16 століть Халкідіки стають прихистком для греків з інших завойованих турками регіонів Еллади. Кілька громад тоді зібралось навколо відомих халкідських рудників, наприклад, Сидирокавсія та в районі Мандем Лаккос у Стратоніках. Поселення Мандемозорія та Хасіка економічно процвітають та користуються відносною самостійністю, перебуваючи у безпосередньому підпорядкуванні самому султану.
Новітній період[ред. | ред. код]
Такий стан зберігався до 1806 року, коли Мандемохорія перейшла під владу славетного Ісмаїл-бея з міста Серрес. Мандемохорія та Хасіка являли собою особливий вид професійних поселень із центром у Арнеа. На початку 19 століття до цього своєрідного союзу, підпорядкованого безпосередньо султану, входило 12 поселень Халкідіки: Галатіста, Вавдос, Равна, Станос, Варвара, Арнеа, Новоселе, Міхалас, Ізворос, Хоруда, Ревенікіа, Ієріссос. Подібним чином були організовані селища Хасікохорія, що знаходились на південний захід від Мандемохорія. Їх було близько 15, і вони платили податки безпосередньо до скарбниці Константинополя, а для вирішення проблем місцевого значення були поставлені місцеві «векіли». Інше об’єднання існувало на півострові Кассандра, мешканці якого підкорялись турецькому воєводі з міста Валта.
Населення Халкідіки повстало проти турецького панування після прибуття на Святу гору члена таємної організації «Філікі Етерія» Еммануїла Паппаса, виходця з Серреса. На деякий час весь півострів Халкідіки та Афон зокрема були охоплені війною. 17 травня 1821 року повстали мешканці Поліїроса. Жителі вбили турецького воєводу та 14 турецьких вартових, а потім озброєні примітивною зброєю та сільськогосподарськими знаряддями, відбили спробу турецького загону приборкати повсталих. Скоро повстання охопили весь півострів, що викликало невдоволення Юсуф-бея, який панував у Салоніках. Розправа над повсталими, вчинена відомим своєю жорстокістю Ембулумбутом-пашою, який навіть залучив з цією метою численний військовий загін, була страшною. Зрештою повстанці мали відступити, натомість турки грабували та руйнували усе, що траплялось їм на шляху. Спалено селища Василіка, Карабурнус, Месимері, Галатіста. Подібна доля спіткала покинуте мешканцями місто Поліїрос. Після поверненя турецького паші до Салонік у лютому 1822 року на його рахунку вже було 78 повністю спустошених та спалених населених пунктів у Халкідіках.
У цей період на рибацьких суднах на острови Егейського моря було вивезено від 5 до 6 тисяч жінок та дітей, а також ченців зі Святої гори. Кораблі тримали курс на Салоніки, проте у подорожі їх спіткала смерть. Вважається, що всього за кілька місяців 1821—1822 років було знищено понад 10 тисяч халкідців, крім того тисячі греків були насильно вивезені та продані на невільничих ринках Сходу. 1822 року на територію Халкідіки вдерся Мехмет-паша, в результаті чого було знищено ще близько 200 афонських ченців.
Подібну криваву жертву принесли мешканці Халкідіки і під час Кримської війни 1853—1856 років, коли халкідці знову повстали проти османського панування під проводом ватажка Цаміса Каратасоса. Проти повстанці знову зазанли поразки. Повстання 1878 року також не мало успіху. 7 жовтня 1912 року, всього через два дні після оголоешення Першої Балканської війни, греки-повстанці Халкідіки вигнали турецьких військових та оголосили про своє приєднання до незалежної Грецької держави. Після звільнення Салонік 26 жовтня 1912 року грецькі війська офіційно увійшли у Поліїрос під проводом Георгіоса Колокотроніса — онука ватажка Грецької війна за незалежність 1821—1829 років Теодороса Колокотроніса.
16 вересня 1960 року імешканець села Петралона Христос Сарріяннідіс знайшов в Петралонській печері череп архантропа. Група дослідників під керівництвом Аріса Пуліаноса встановила, що вік людини сягає 700 тисяч років, відтак це найдавніша доісторична людина Європи.
uk.wikipedia.org
Халкидики
Халкидики – один из самых известных греческих курортов. Находящийся в северной части Эгейского моря, полуостров Халкидики выделяется своей необычной формой, напоминающий трезубец или три вытянутых пальца, каждый из которых – самостоятельный полуостров:
- Кассандра
- Ситония
- Афон. Агио-Орос
Халкидики — курорт, предлагающий комфортный, спокойный отдых в отелях любой звездности, среди зелени своих садов и близлежащих сосновых и платановых лесов.
Каждый полуостров Халкидик может похвастать чем-то особенным.
Так, Кассандра гордится византийской смотровой башней в Агиос-Павлос, монастырем в Неа-Фокиа, старой традиционной деревней Афитос, термальными СПА в Агиа-Параскеви.
Парфенонас самая красивая горная деревушка Ситонии. Фото с сайта — www.ethnos.gr
На Ситонии можно посетить раскопки древнего Олинфоса, где обнаружена самая старая мозаика в Греции (5 век до н. э.), а также проехаться по старым деревушкам Парфенонас, Сикья и Никити, посетить древние руины Торони и старую гавань Порто-Куфо.
Св.гора Афон. Халкидики
Известный во всем мире Афон с 20 православными монастырями и многочисленными скитами не доступен для всех, но к его берегам можно совершить путешествие на корабле.
География
Халкидики – полуостров, который на севере и северо-западе граничит с номом Салоники, а с других сторон омывается Эгейским морем.
Округ: Центральна Македония
Столица: Полийирос
Площадь: 2 918 км²
Климат
Приморский. Средняя температура воздуха в летнее время +28..+30 °C, воды +24..+26 °С.
Море спокойное и хорошо прогревается, поскольку полуостров защищен горными массивами. На протяжении лета климат
Население и туризм
Население: 104 894 (2001 г.)
Язык: греческий, но вас поймут, если вы будете говорить по-английски, по-немецки, по-русски.
Туристический сезон: с мая по сентябрь включительно.
Купальный сезон: с июня по сентябрь включительно.
Чем заняться: купаться, загорать, заниматься водными видами спорта, горным туризмом, спелеологией, совершать экскурсии, пешие прогулки, посещать культурные мероприятия, заниматься шопингом
Подходит для отдыха: пляжного, спокойного, семейного, познавательного.
Мифология и история
Есть легенда, объясняющая странную форму полуострова Халкидики. Титаны Афон и Ситон устроили спор из-за прекрасной русалки, чем разгневали своего отца, бога Посейдона. Он метнул свой трезубец в землю, и так образовались три полуострова, которые назвали в честь главных героев этой легенды: Афон, Ситон и
Палини. Третий «палец» переименовали в VI веке — в честь царя Кассандра.
Еще одна легенда гласит, что в этих местах поселились Титаны, которые враждовали с древними олимпийцами. Как-то титан Афон сражаясь с Посейдоном, кинул в него камень, который превратился в гору Афон. Так, имя дало название горе, а от названия горы пошло и название полуострова Афон.
Все три «пальца» полуострова Халкидики имеют богатую историю. Многие древние города играли важную роль в торговле во времена античности, имели свои святилища Зевса и Диониса, а также военные укрепления, дошедшие до наших дней.
сухой и хорошо переносится отдыхающими. Жарче всего (до + 35 °C) бывает в июле и августе
Традиции и обычаи
На Халкидиках бережно хранят греческие обычаи и традиции, чему способствует объединение местных жителей в многочисленные культурные организации. Изначально культура и традиции здесь формировались под влиянием древней византийской истории региона. Сейчас об этом напоминают многочисленные церкви. Позже свой отпечаток на культуру местных жителей наложили годы правления римлян и османов, а также культура беженцев, которые прибыли сюда из Малой Азии.
На Халкидиках особенно поддерживаются празднично-религиозные игры «париками», которые проводятся перед праздником святого Иоанна. Еще один старый обычай — «котсманос» прижился в районе Арнеа. Местные мужчины в национальных костюмах должны были поразить из своего оружия символическую мишень. После таких соревнований начинается всеобщее застолье, собравшиеся поют песни и танцуют.
На Халкидиках также живы и ремесленные традиции. Полуостров славится своими непревзойденными ткацкими изделиями, вышивками, искусством иконописи и резьбой по дереву.
Достопримечательности
На Халкидиках есть отели всех категорий, виллы и аппартаменты.
Столица Халкидики, Полийирос, находится в центре региона. Этот провинциальный городок, построенный на вершине горы, известен живописными узкими улочками, старыми домами, памятниками архитектуры и музеями.
В течение всего года в столице полуострова организуются многочисленные культурные мероприятия.
Городок Стагира также расположен на высоте 500 м над уровнем моря. Здесь родился Аристотель, великий греческий философ и мыслитель.
Крупные туристические курорты Кассандры расположены в основном на восточном побережье, вдоль прибрежной полосы от Калифеи до Пефкохори.
Неа Потидеа — наиболее популярный туристический поселок в 60 км от города Салоники, полюбившийся туристам своими пляжами, красивой природой и ночной жизнью.
Чуть ниже находится городок Неа Фокеа, где расположена древняя церковь и башня Апостола Павла.
В городке Каллифея вы посетите святилище Зевса и церковь Успения Девы Марии, в Кассандрии увидите заброшенную ветряную мельницу и собор Рождества Богородицы.
На Ситонии также множество отелей, а также кемпингов. Городок Никити имеет прекрасные песчаные пляжи и традиционные каменные дома. Никити — одно из старейших поселений на Халкидиках.
Ормос Панагиас с живописной небольшой гаванью, откуда организуются круизы к горе Афон.
Сарти – один из самых значительных курортов по меркам Ситонии. Здесь длинные песчаные пляжи и отличный вид на полуостров Афон.
В южной оконечности полуострова находится залив Порто Куфо, который почти полностью окружен зелеными холмами.
Городок Неос Мармарас, окруженный сосновыми лесами с прекрасной гаванью, считается одним из самых известных курортов Ситонии.
Все немногочисленные туристические курорты Афона вы найдете вокруг города Урануполис и на островке Аммулиани.
Природная красота и виды на Святой Афон привлекают сюда многочисленных туристов каждый год. В Урануполисе находится византийская башня Просфори, возведенная монахами в XIV веке. Именно вокруг этой башни и образовался город.
Посетите Стагиру — родину Аристотеля, древний город Олинфос, пещеру у села Петралона, в которой был найден скелет древнейшего человека в Европе и открытый здесь же Антропологический музей.
Руины храмов Зевса Аммона и Диониса вы найдете в городах Афитис и Калитея.
Самостоятельно или с группой вы можете совершить обзорную экскурсию по Салоникам или отправиться в более длительную поездку к монастырям Метеоры.
Не пропустите также возможность совершить круиз к горе Афон или увидеть Олимп и древние города Дион, Вергину и Пеллу.
Пляжи
Пляжи на полуострове Халкидики, как и во всей остальной Греции, муниципальные. Они известны своим идеальным белым песком и непревзойденной чистотой моря, имеющего все оттенки бирюзового цвета.
Иногда встречаются пляжи с песком и мелкой галькой, но всегда – это теплая прозрачная вода, чистый берег и приятное дно.
На полуострове вы обнаружите большое количество диких пляжей с очаровательной природой в уединённых красивых бухтах.
Развлечения
На Халкидиках скучать не придется никому! Здесь столько возможностей для активного отдыха, что даже трудно выбрать – начиная от пеших прогулок и велопробегов, заканчивая – джип-сафари. Картинг в Каллифее, Криопиги, Неос Мармарас, Неа Муданье, каякинг на Ситонии, гольф-клуб в курортном комплексе Порто Каррас, дайвинг практически на любом курорте, джипинг в горах и лесах Кассандры и Ситонии, верховая езда….
В часе езды от полуострова Халкидики находится аквапарк Waterland. И не забывайте, что настоящее веселье начинается с заходом солнца, ночная жизнь на Халкидиках бьет ключом!
Шопинг
В любой точке полуострова Халкидики вы обнаружите огромное количество магазинчиков и даже торговых улиц, где можно найти все, что вы пожелаете.
Однако то, что вы можете купить и дома, не так интересно. Зато изделия ручной работы, ручной текстиль, вышивки, сувениры из древесины оливкового дерева, украшения – это то, на чем следует остановить свое внимание.
В центре Кассандры, где находится известный курорт Сани, расположена торговая площадь Сани Марина с эксклюзивными бутиками и магазинами. Здесь можно купить дизайнерские вещи и оригинальные товары греческих марок, а также украшения и детские товары.
Брендовый шоппинг ждет вас в торговых центрах Неа Муданьи или Салоник.
Торговый центр «Mediterranean Cosmos» в Салониках – крупнейший центр, где расположено около 200 галерей. В сезон летних скидок, который начинается с середины августа, вещи можно купить в два раза дешевле.
Транспорт и передвижение
По Халкидикам и за пределами полуострова можно передвигаться на такси, на автобусе или на автомобиле, который вы возьмете на прокат. В отелях категории Deluxe вам предложат бесплатные маршрутные автобусы до ближайших курортных городов.
Рейсовые автобусы ходят регулярно, на остановках нужно «голосовать», чтобы автобус не проскочил мимо.
Кухня и питание
Знаете ли вы, что некоторые из лучших греческих блюд можно найти на Халкидиках? Все туристические районы полуострова Халкидики могут похвастать местными тавернами.
На первый взгляд, греческая кухня может показаться простой, но она будет очень сильно отличаться от того, что вы уже пробовали в греческих ресторанах в России или других зарубежных странах. Все дело в том, что здесь используются только свежие рыба и мясо, а овощи и зелень подаются с ближайшего огорода. Повара не скупятся на приправы, оливковое масло.
Традиционный обед на Халкидиках, как и в других частях Греции, начинается с закусок — мезе. Обычно подают маленькие жареные фрикадельки, блюда из морепродуктов, сыры, оливки, фаршированные рисом виноградные листья, дзадзики, икру из баклажан, сардельки, бобы. На ужин в таверне можно заказать национальные блюда из мяса или морепродуктов, различные салаты, а десертами или сезонными фруктами вас угостят на прощание.
Главная гордость Халкидик – местные мясистые и ароматные оливки. Их большой размер идеален для наполнения начинками. А в одной из деревень на полуострове производят уникальное оливковое масло – из «синих» оливок, которые растут только здесь.
На Халкидиках также производят джемы и мармелады, которые уже завоевали весь мир благодаря натуральным ингредиентам.
www.ilovegreece.ru