Міста України — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Місто в Україні — статус адміністративно-територіальної одиниці України, населений пункт зі статусом місто, що розташований на території України і підпорядковується органам місцевої державної влади України.
Кожне місто України має унікальний ідентифікатор в Класифікаторі об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)
Значною кількістю міст (в межах 19-51) виділяються традиційно промислові регіони (особливо Львівщина та Донбас). За кількістю міст обласного та центрального підпорядкування на першому місці знаходяться промислові регіони: Донецька область (28 міст), Дніпропетровська (13) Луганська (14), а також регіони, які концентрують управлінські функції: Київська область (13) та Автономна Республіка Крим (11).
В Україні налічується 460 міст, де станом на 1 січня 2014 року мешкало 60,5 % загальної чисельності населення країни (без врахування населених пунктів, підпорядкованих міськрадам).
Міста зі спеціальним статусом[ред. | ред. код]
Це міста з особливим статусом. До цієї категорії належать 2 міста — Київ (як адміністративний центр України) і Севастополь.
Міста обласного значення[ред. | ред. код]
Міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч осіб (указ 1958 р).[2] В окремих випадках до категорії міст обласного підпорядкування за зазначеним указом можна було віднести міста з кількістю населення менш як 50 тисяч осіб, якщо вони мали важливе промислове, соціально-культурне та історичне значення, близьку перспективу подальшого економічного і соціального розвитку, збільшення кількості населення.
Міста районного значення[ред. | ред. код]
Відповідно до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст» статус «малого міста» мають населені пункти, чисельність населення яких не перевищує 50 тис. осіб. Таких міст в Україні, відповідно до статистичних даних станом на 1 січня 2011 року, налічується 369, що складає близько 81 % від загальної кількості міст держави. У малих містах мешкає близько 14 % від загальної кількості населення країни та близько 20 % від населення усіх міст. [3]
Динаміка населення великих міст[ред. | ред. код]
| Населення | Сумарний приріст/зменшення населення | Населення | Зміна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| № | Місто | 1 січня 2003 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 1 січня 2016 | 2003—2016 |
| 1 | Київ | 2 621 689 | +17,341 | +27,371 | +26,823 | +24,872 | +22,137 | +25,298 | +19,600 | +14,068 | +15,059 | +30,765 | +23,679 | +19,272 | +18,595 | 2,906,569 | +10,87 % |
| 2 | Харків | 1 466 297 | -1,883 | +326 | -1,566 | -1,994 | -3,394 | -1,822 | -3,708 | -5,756 | -5,138 | +9,666 | +104 | +1,755 | -3,155 | 1,449,732 | -1,13 % |
| 3 | Одеса | 1 021 064 | -8,115 | -5,818 | -5,083 | -1,465 | +5,093 | +2,951 | +1,699 | -1,181 | -983 | +6,690 | +2,170 | -507 | -5,667 | 1,010,848 | -1,00 % |
| 4 | Дніпро | 1 071 421 | -8,527 | -6,397 | -6,868 | -7,859 | -9,955 | -11,984 | -6,317 | -6,304 | -5,248 | -1,805 | -4,646 | -3,333 | -5,921 | 986,258 | -7,95 % |
| 5 | Донецьк | 1 026 036 | -4,833 | -4,550 | -6,636 | -5,462 | -7,422 | -6,360 | -6,361 | -6,274 | -7,042 | -1,799 | -3,469 | -13,689 | -7,224 | 944,915[5] | -7,91 % |
| 6 | Львів | 758 686 | +234 | +1,204 | +1,519 | +909 | -212 | -374 | -275 | -1,665 | -1,896 | +934 | -689 | +719 | -696 | 758,398 | -0,04 % |
| 7 | Запоріжжя | 811 078 | -4,822 | -4,286 | -4,663 | -4,602 | -4,955 | -3,485 | -3,532 | -4,198 | -3,908 | -1,955 | -4,404 | -4,275 | -5,066 | 756,927 | -6,68 % |
| 8 | Кривий Ріг | 707 263 | -3,800 | -3,383 | -4,498 | -4,960 | -5,929 | -5,796 | -5,637 | -5,386 | -4,892 | -3,741 | -4,348 | -4,418 | -5,400 | 645,075 | -8,79 % |
| 9 | Миколаїв | 511 522 | -1,871 | -640 | -661 | -946 | -1,023 | -2,053 | -3,145 | -2,435 | -1,716 | -844 | -1,266 | -159 | -1,180 | 493,583 | -3,51 % |
| 10 | Маріуполь | 509 772 | -3,135 | -2,063 | -2,490 | -2,460 | -2,936 | -2,726 | -2,667 | -2,754 | -2,221 | -2,641 | -3,273 | -3,579 | -1,594 | 475,233 | -6,78 % |
| 11 | Луганськ | 499 040 | -3,742 | -3,336 | -2,843 | -3,735 | -4,149 | -3,781 | -3,039 | -3,683 | -4,105 | -1,496 | -1,844 | -19,044 | -3,548 | 444,243[5] | -11,69 % |
| 12 | Макіївка | 426 371 | -4,842 | -4,293 | -3,857 | -3,559 | -3,490 | -3,483 | -2,860 | -3,094 | -2,289 | -2,383 | -2,342 | -4,028 | -1,016 | 384,835[5] | -9,74 % |
| 13 | Севастополь | 378 527 | -174 | +255 | +464 | +160 | +219 | +618 | +387 | +365 | +413 | +2,203 | +2,433 | 385,870[6] | +1,94 % | ||
| 14 | Вінниця | 357 941 | +1,045 | +1,255 | +1,960 | +2,886 | +1,682 | +987 | +1,458 | +276 | +1,324 | +884 | +418 | +368 | +818 | 373,302 | +4,29 % |
| 15 | Сімферополь | 363 997 | -452 | -242 | -541 | -658 | -1,269 | -201 | -98 | +79 | -519 | +1,979 | +1,266 | 363,341[6] | -0,18 % | ||
| 16 | Херсон | 364 345 | -3,038 | -3,635 | -3,327 | -3,665 | -3,712 | -2,355 | -2,007 | -2,028 | -1,893 | -1,374 | -1,432 | -1,028 | -1,487 | 333,364 | -8,50 % |
| 17 | Чернігів | 303 817 | -1,720 | -1,600 | -888 | -742 | -541 | -510 | -414 | -506 | -173 | -601 | -419 | -943 | -632 | 294,095 | -3,20 % |
| 18 | Полтава | 315 268 | -2,900 | -2,408 | -1,451 | -2,280 | -2,632 | -2,024 | -1,072 | -1,630 | -1,282 | -737 | -902 | -988 | -942 | 294,020 | -6,74 % |
| 19 | Черкаси | 294 823 | -648 | -138 | -1,149 | -1,199 | -1,046 | -1,266 | -927 | -739 | -799 | -521 | -402 | -381 | -1,373 | 284,235 | -3,59 % |
| 20 | Горлівка | 309 422 | -4,242 | -4,491 | -3,838 | -3,409 | -3,381 | -3,031 | -2,687 | -2,675 | -2,168 | -2,383 | -2,423 | -3,598 | -2,027 | 269,069[5] | -13,04 % |
| 21 | Суми | 291 586 | -3,343 | -3,223 | -2,276 | -1,463 | -2,682 | -1,841 | -1,605 | -1,283 | -1,330 | -452 | -306 | -212 | -1,009 | 270,561 | -7,21 % |
| 22 | Хмельницький | 253 952 | +452 | +1,498 | +1,417 | +1,027 | +719 | +1,324 | +1,008 | +1,391 | +915 | +1,286 | +1,107 | +1,640 | +1,378 | 269,113 | +5,97 % |
| 23 | Житомир | 282 321 | -2,201 | -2,245 | -1,937 | -1,677 | -1,807 | -579 | -161 | +41 | +140 | -592 | -381 | -980 | -2,332 | 267,610 | -5,21 % |
| 24 | Чернівці | 241 166 | +528 | +556 | +1,224 | +1,519 | +1,947 | +2,597 | +2,263 | +2,043 | +2,086 | +2,913 | +3,287 | +2,204 | +2,033 | 266,366 | +10,45 % |
| 25 | Рівне | 248 472 | -794 | +192 | +184 | +175 | +213 | +556 | +585 | +257 | +334 | +159 | -421 | -273 | -1,332 | 248,307 | -0,07 % |
| 26 | Івано-Франківськ | 233 673 | -25 | +1,173 | +1,325 | +647 | +1,480 | +1,286 | +949 | +548 | +697 | +1,962 | +1,876 | +2,201 | +3,717 | 251,509 | +7,63 % |
| 27 | Кам’янське | 260 053 | -2,043 | -1,718 | -1,124 | -853 | -751 | -804 | -1,075 | -565 | -755 | -355 | -775 | -1,429 | 246,235 | -5,31 % | |
| 28 | Кропивницький | 260 233 | -1,495 | -1,816 | -2,506 | -2,691 | -2,516 | -3,497 | -1,000 | -569 | -586 | -638 | -934 | -1,043 | -1,243 | 239,699 | -7,89 % |
| 29 | Кременчук | 232 407 | -963 | -242 | -1,017 | -69 | -1,024 | -565 | -916 | -635 | -542 | -542 | -64 | -612 | -1,411 | 223,805 | -3,70 % |
| 30 | Тернопіль | 226 318 | -2,262 | -3,336 | -1,598 | -868 | -877 | -77 | +277 | -131 | -146 | -182 | -8 | +663 | +455 | 218,228 | -3,57 % |
| 31 | Луцьк | 206 215 | -3,650 | +350 | +1,927 | +1,688 | +1,056 | +1,699 | +1,490 | +1,008 | +1,280 | +1,664 | +1,349 | +1,027 | +347 | 217,450 | +5,45 % |
| 32 | Біла Церква | 201 256 | +2,062 | +1,476 | +1,326 | +1,701 | +173 | +689 | +567 | +146 | +1,155 | +368 | +286 | -76 | -955 | 210,174 | +4,43 % |
| 33 | Краматорськ | 213 496 | -2,242 | -2,055 | -1,758 | -1,611 | -1,724 | -1,201 | -1,273 | -1,758 | -854 | -1,268 | -1,510 | -2,007 | -1,593 | 192,642 | -9,77 % |
| 34 | Мелітополь | 160 084 | -603 | -193 | -405 | -270 | -163 | -387 | -437 | -485 | -256 | +99 | -95 | -366 | -624 | 155,899 | -2,61 % |
| 35 | Керч | 155 294 | -1,378 | -1,352 | -1,237 | -1,239 | -1,067 | -901 | -851 | -753 | -671 | -906 | -639 | 144,300[6] | -7,08 % | ||
| 36 | Ялта | 143 568 | -535 | -359 | -432 | -230 | -480 | -380 | +74 | +78 | +61 | -98 | +356 | 141,623[6] | -1,35 % | ||
| 37 | Слов’янськ | 145 192 | -1,083 | -804 | -765 | -483 | -334 | -597 | -933 | -1,052 | -691 | -667 | -900 | -1,479 | -1,191 | 134,213 | -7,56 % |
| 38 | Єнакієве | 157 784 | -3,850 | -3,322 | -3,310 | -3,095 | -2,700 | -2,675 | -2,284 | -2,375 | -2,063 | -2,178 | -2,263 | -20,082 | -304 | 107,283[5] | -32,00 % |
| 39 | Євпаторія | 120 693 | +349 | +620 | +465 | +430 | +622 | +213 | -245 | -57 | +254 | -93 | +201 | 123,452[6] | +2,29 % | ||
| 40 | Хрустальний | 142 101 | -2,845 | -2,484 | -2,451 | -1,876 | -1,832 | -1,605 | -1,379 | -1,405 | -1,058 | -1,307 | -1,096 | -904 | -288 | 121,571[5] | -14,45 % |
| 41 | Сєвєродонецьк | 128 581 | -1,181 | -1,125 | -936 | -817 | -1,108 | -813 | -813 | -812 | -712 | -398 | -558 | -813 | -990 | 117,505 | -8,61 % |
| 42 | Бердянськ | 123 904 | -759 | -663 | -589 | -393 | -460 | -73 | -343 | -337 | -590 | -538 | -527 | -466 | -869 | 117,297 | -5,33 % |
| 43 | Лисичанськ | 131 549 | -1,573 | -1,437 | -1,430 | -1,275 | -1,155 | -873 | -1,233 | -1,113 | -675 | -975 | -1,048 | -1,324 | -1,437 | 116,001 | -11,82 % |
| 44 | Нікополь | 134 523 | -1,556 | -1,193 | -1,378 | -1,189 | -1,675 | -1,933 | -1,851 | -1,964 | -1,784 | -1,280 | -863 | -1,023 | -1 387 | 115,447 | -14,18 % |
| 45 | Ужгород | 117 220 | -135 | -57 | -315 | -261 | -126 | -66 | +191 | -33 | +133 | -207 | -402 | -427 | -357 | 115,163 | -1,75 % |
| 46 | Алчевськ | 118 263 | -646 | -663 | -344 | -690 | -562 | -664 | -714 | -978 | -931 | -711 | -886 | -702 | -395 | 109,377[5] | -7,51 % |
| 47 | Павлоград | 116 982 | -1,580 | -1,654 | -1,154 | -915 | -533 | +5 | -82 | -425 | -174 | -400 | -331 | -434 | -682 | 108,623 | -7,15 % |
| 48 | Феодосія | 107 572 | -655 | -349 | -522 | +115 | -68 | -243 | -202 | -240 | -125 | +487 | -170 | 105,600[6] | -1,83 % | ||
| 49 | Бахмут | 111 981 | -1,194 | -1,246 | -774 | -638 | -709 | -552 | -748 | -925 | -564 | -654 | -484 | -466 | -911 | 102,116 | -8,81 % |
| 50 | Харцизьк | 112 354 | -1,191 | -1,242 | -936 | -791 | -720 | -755 | -557 | -675 | -383 | -769 | -1,109 | -1,172 | -284 | 101,770[5] | -9,42 % |
| 51 | Сорокине | 115 895 | -1,922 | -1,603 | -1,726 | -1,263 | -1,082 | -1,149 | -922 | -815 | -773 | -709 | -801 | -560 | -223 | 102,347[5] | -11,69 % |
| 52 | Кам’янець-Подільський | 99 929 | -389 | -142 | +426 | +201 | -40 | +1,200 | +1,628 | +250 | -94 | -227 | -489 | -526 | -493 | 101,235 | +1,31 % |
| 53 | Бровари | 86 839 | +1,058 | +954 | +1,027 | +1,104 | +957 | +1,266 | +1,230 | +1,011 | +1,167 | +1,104 | +624 | +749 | +1,079 | 100,702 | +15,96 % |
| 54 | Дрогобич | 99 725 | -195 | +75 | +27 | +243 | -150 | -186 | -382 | -420 | -610 | -54 | -219 | -124 | -156 | 97,574 | -2,16 % |
| 55 | Довжанськ | 108 550 | -1,545 | -1,471 | -1,417 | -1,379 | -1,082 | -1,031 | -712 | -640 | -249 | -726 | -618 | -540 | -358 | 96,782[5] | -10,84 % |
| 56 | Конотоп | 96 472 | -621 | -419 | -359 | -408 | -250 | -80 | -276 | -575 | -198 | -280 | -338 | -257 | -385 | 92,026 | -4,61 % |
| 57 | Олександрія | 102 871 | -1,410 | -1,906 | -1,733 | -1,589 | -1,287 | -960 | -765 | -78 | -308 | -281 | -206 | -321 | -206 | 91,821 | -10,74 % |
| 58 | Кадіївка | 105 510 | -2,092 | -2,182 | -1,876 | -1,284 | -1,335 | -1,061 | -879 | -1,052 | -931 | -856 | -609 | -821 | -669 | 89,863[5] | -14,83 % |
| Місто | Населення, тис. осіб | |
|---|---|---|
| 1867[7][8] | 1913[7][9] | |
| Одеса | 121,3 | 554,8 |
| Львів | 83,0 | 215,0 |
| Київ | 70,6 | 417,8 |
| Миколаїв | 68,0 | 112,0 |
| Харків | 60,0 | 252,8 |
| Бердичів | 52,8 | 77,0 |
| Херсон | 45,9 | 75,0 |
| Житомир | 37,6 | 82,1 |
| Чернівці | 33,0 | 90,0 |
| Кропивницький | 32,0 | 78,0 |
| Полтава | 31,9 | 64,2 |
| Білгород-Дністровський | 29,6 | |
| Дніпро | 22,5 | 250,0 |
| Кам’янець-Подільський | 21,5 | |
| Кременчук | 21,3 | 77,0 |
| Тернопіль | 21,0 | |
| Хотин | 20,9 | |
| Ніжин | 20,5 | 54,8 |
| Сімферополь | 17,8 | 77,0 |
| Охтирка | 17,4 | |
| Севастополь | 72,7 | |
| Маріуполь | 57,7 | |
| Вінниця | 53,1 | |
| Суми | 50,4 | |
| Чернігів | 47,1 | |
Подальша урбанізація значною мірою обмежується наявними земельними ресурсами. Особливо гостро відчувається це в містах. Територіальне розширення міст викликає протидію інших землекористувачів — сільського і лісового господарства, транспорту, зв’язку та ін. Усе частіше виникають ситуації, коли розвиток міст, особливо великих, вимагає використання їх підземного простору.
- ↑ Динаміка чисельності населення міст України
- ↑ Указ Президії ВР УРСР від 28 червня 1965 року, яким було затверджено «Положення про порядок перетворення, обліку, найменування і реєстрації населених пунктів, а також вирішення деяких інших адміністративно-територіальних питань в УРСР»
- ↑ Укладачі: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова. Передмова // Малі міста України. Чернігівська область. — Київ : Мінрегіон України, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, 2017. — С. 5.
- ↑ Населення районів і міст України[недоступне посилання з липень 2019]
- ↑ а б в г д е ж и к л м дані неповні та можуть бути уточнені
- ↑ а б в г д е Помилка цитування: Неправильний виклик
<ref>: для виносокdata2014не вказаний текст - ↑ а б Загальна характеристика динаміки чисельності міського населення Російської імперії за 1811—1913 рр.
- ↑ В, де Ливрон «Статистическое обозрение Российской империи» — Санкт-Петербург, 1874
- ↑ Статистический ежегодник России 1913 г, » — Санкт-Петербург, 1914.
uk.wikipedia.org
| Місто | Область, АРК, міськрада | Чисельність населення |
|---|---|---|
| Алупка | Автономна Республіка Крим | 9 018 |
| Алушта | Автономна Республіка Крим | 31 440 |
| Армянськ | Автономна Республіка Крим | 23 869 |
| Бахчисарай | Автономна Республіка Крим | 27 549 |
| Білогірськ | Автономна Республіка Крим | 18 790 |
| Джанкой | Автономна Республіка Крим | 43 343 |
| Євпаторія | Автономна Республіка Крим | 105 915 |
| Керч | Автономна Республіка Крим | 157 007 |
| Красноперекопськ | Автономна Республіка Крим | 31 023 |
| Саки | Автономна Республіка Крим | 29 416 |
| Сімферополь | Автономна Республіка Крим | 343 644 |
| Старий Крим | Автономна Республіка Крим | 10 101 |
| Судак | Автономна Республіка Крим | 14 495 |
| Феодосія | Автономна Республіка Крим | 74 669 |
| Щолкіне | Автономна Республіка Крим | 11 699 |
| Ялта | Автономна Республіка Крим | 81 654 |
| Бар | Вінницька область | 17 284 |
| Бершадь | Вінницька область | 13 336 |
| Вінниця | Вінницька область | 356 665 |
| Гайсин | Вінницька область | 25 640 |
| Гнівань | Вінницька область | 12 832 |
| Жмеринка | Вінницька область | 37 349 |
| Іллінці | Вінницька область | 11 186 |
| Калинівка | Вінницька область | 20 061 |
| Козятин | Вінницька область | 26 635 |
| Ладижин | Вінницька область | 22 219 |
| Липовець | Вінницька область | 9 406 |
| Могилів-Подільський | Вінницька область | 32 853 |
| Немирів | Вінницька область | 12 082 |
| Погребище | Вінницька область | 10 754 |
| Тульчин | Вінницька область | 16 136 |
| Хмільник | Вінницька область | 27 898 |
| Шаргород | Вінницька область | 7 161 |
| Ямпіль | Вінницька область | 11 787 |
| Берестечко | Волинська область | 1 904 |
| Володимир-Волинський | Волинська область | 38 256 |
| Горохів | Волинська область | 9 015 |
| Камінь-Каширський | Волинська область | 10 818 |
| Ківерці | Волинська область | 16 678 |
| Ковель | Волинська область | 66 401 |
| Луцьк | Волинська область | 208 816 |
| Любомль | Волинська область | 10 395 |
| Нововолинськ | Волинська область | 53 838 |
| Рожище | Волинська область | 13 636 |
| Устилуг | Волинська область | 2 283 |
| Апостолове | Дніпропетровська область | 16 439 |
| Верхівцеве | Дніпропетровська область | 10 142 |
| Верхньодніпровськ | Дніпропетровська область | 16 976 |
| Вільногірськ | Дніпропетровська область | 23 782 |
| Дніпродзержинськ | Дніпропетровська область | 255 841 |
| Дніпропетровськ 1 | Дніпропетровська область | 1 065 008 |
| Жовті Води | Дніпропетровська область | 53 582 |
| Зеленодольськ | Дніпропетровська область | 14 792 |
| Інгулець 2 | Дніпропетровська область | 38 986 |
| Кривий Ріг 2 | Дніпропетровська область | 668 980 |
| Марганець | Дніпропетровська область | 49 592 |
| Нікополь | Дніпропетровська область | 136 280 |
| Новомосковськ | Дніпропетровська область | 72 439 |
| Орджонікідзе | Дніпропетровська область | 44 834 |
| П’ятихатки | Дніпропетровська область | 20 563 |
| Павлоград | Дніпропетровська область | 118 816 |
| Перещепине | Дніпропетровська область | 10 041 |
| Першотравенськ | Дніпропетровська область | 29 140 |
| Підгородне | Дніпропетровська область | 17 763 |
| Синельникове | Дніпропетровська область | 32 302 |
| Тернівка | Дніпропетровська область | 29 226 |
| Авдіївка | Донецька область | 37 210 |
| Амвросіївка | Донецька область | 22 130 |
| Артемівськ | Донецька область | 82 916 |
| Артемове | Донецька область | 6 725 |
| Білицьке | Донецька область | 10 093 |
| Білозерське | Донецька область | 17 868 |
| Волноваха | Донецька область | 24 647 |
| Вуглегірськ | Донецька область | 10 309 |
| Вугледар | Донецька область | 17 440 |
| Гірник | Донецька область | 14 207 |
| Горлівка | Донецька область | 292 250 |
| Дебальцеве | Донецька область | 30 246 |
| Дзержинськ | Донецька область | 43 371 |
| Димитров | Донецька область | 54 787 |
| Добропілля | Донецька область | 35 638 |
| Докучаєвськ | Донецька область | 24 383 |
| Донецьк | Донецька область | 1 016 194 |
| Дружківка | Донецька область | 64 557 |
| Єнакієве | Донецька область | 103 997 |
| Жданівка | Донецька область | 13 688 |
| Зугрес | Донецька область | 19 859 |
| Іловайськ | Донецька область | 17 620 |
| Кіровське | Донецька область | 30 910 |
| Комсомольське | Донецька область | 12 813 |
| Костянтинівка | Донецька область | 95 111 |
| Краматорськ | Донецька область | 181 025 |
| Красний Лиман | Донецька область | 28 172 |
| Красноармійськ | Донецька область | 69 154 |
| Красногорівка | Донецька область | 16 714 |
| Курахове | Донецька область | 21 479 |
| Макіївка | Донецька область | 389 589 |
| Мар’їнка | Донецька область | 10 722 |
| Маріуполь | Донецька область | 492 176 |
| Моспине | Донецька область | 11 736 |
| Новоазовськ | Донецька область | 12 702 |
| Новогродівка | Донецька область | 17 473 |
| Родинське | Донецька область | 11 996 |
| Світлодарськ | Донецька область | 13 184 |
| Святогірськ 3 | Донецька область | 5 136 |
| Селидове | Донецька область | 26 793 |
| Сіверськ | Донецька область | 14 393 |
| Слов’янськ | Донецька область | 124 829 |
| Сніжне | Донецька область | 58 496 |
| Соледар | Донецька область | 13 151 |
| Торез | Донецька область | 72 346 |
| Українськ | Донецька область | 13 236 |
| Харцизьк | Донецька область | 64 175 |
| Часів Яр | Донецька область | 16 612 |
| Шахтарськ | Донецька область | 59 589 |
| Юнокомунарівськ | Донецька область | 17 813 |
| Ясинувата | Донецька область | 37 552 |
| Андрушівка | Житомирська область | 9 890 |
| Баранівка | Житомирська область | 12 584 |
| Бердичів | Житомирська область | 87 575 |
| Житомир | Житомирська область | 284 236 |
| Коростень | Житомирська область | 66 669 |
| Коростишів | Житомирська область | 26 068 |
| Малин | Житомирська область | 28 113 |
| Новоград-Волинський | Житомирська область | 56 259 |
| Овруч | Житомирська область | 17 031 |
| Радомишль | Житомирська область | 15 326 |
| Берегове | Закарпатська область | 26 735 |
| Виноградів | Закарпатська область | 25 760 |
| Іршава | Закарпатська область | 9 515 |
| Мукачеве | Закарпатська область | 82 346 |
| Рахів | Закарпатська область | 15 241 |
| Свалява | Закарпатська область | 17 145 |
| Тячів | Закарпатська область | 9 786 |
| Ужгород | Закарпатська область | 117 317 |
| Хуст | Закарпатська область | 29 080 |
| Чоп | Закарпатська область | 8 919 |
| Бердянськ | Запорізька область | 121 692 |
| Василівка | Запорізька область | 15 592 |
| Вільнянськ | Запорізька область | 16 522 |
| Гуляйполе | Запорізька область | 17 077 |
| Дніпрорудне | Запорізька область | 21 054 |
| Енергодар | Запорізька область | 56 242 |
| Запоріжжя | Запорізька область | 815 256 |
| Кам’янка-Дніпровська | Запорізька область | 15 522 |
| Мелітополь | Запорізька область | 160 657 |
| Молочанськ | Запорізька область | 7 964 |
| Оріхів | Запорізька область | 17 955 |
| Пологи | Запорізька область | 22 206 |
| Приморськ | Запорізька область | 12 973 |
| Токмак | Запорізька область | 36 275 |
| Болехів | Івано-Франківська область | 10 633 |
| Бурштин | Івано-Франківська область | 15 298 |
| Галич | Івано-Франківська область | 6 495 |
| Городенка | Івано-Франківська область | 9 794 |
| Долина | Івано-Франківська область | 20 906 |
| Івано-Франківськ | Івано-Франківська область | 218 359 |
| Калуш | Івано-Франківська область | 67 902 |
| Коломия | Івано-Франківська область | 61 989 |
| Косів | Івано-Франківська область | 8 301 |
| Надвірна | Івано-Франківська область | 20 932 |
| Рогатин | Івано-Франківська область | 8 607 |
| Снятин | Івано-Франківська область | 10 479 |
| Тисмениця | Івано-Франківська область | 9 790 |
| Тлумач | Івано-Франківська область | 8 831 |
| Яремча | Івано-Франківська область | 7 850 |
| КИЇВ | м.Київ, міськрада | 2 611 327 |
| Березань | Київська область | 17 367 |
| Біла Церква | Київська область | 200 131 |
| Богуслав | Київська область | 17 135 |
| Бориспіль | Київська область | 53 975 |
| Боярка | Київська область | 35 968 |
| Бровари | Київська область | 86 839 |
| Васильків | Київська область | 39 722 |
| Вишгород | Київська область | 22 933 |
| Вишневе | Київська область | 34 465 |
| Ірпінь | Київська область | 40 593 |
| Кагарлик | Київська область | 13 757 |
| Миронівка | Київська область | 13 368 |
| Обухів | Київська область | 32 776 |
| Переяслав | Київська область | 31 634 |
| Прип’ять | Київська область | 0 |
| Ржищів | Київська область | 8 447 |
| Сквира | Київська область | 18 126 |
| Славутич | Київська область | 24 402 |
| Тараща | Київська область | 13 452 |
| Тетіїв | Київська область | 14 944 |
| Узин | Київська область | 13 217 |
| Українка | Київська область | 14 163 |
| Фастів | Київська область | 51 976 |
| Чорнобиль | Київська область | 0 |
| Яготин | Київська область | 23 659 |
| Бобринець | Кіровоградська область | 12 300 |
| Гайворон | Кіровоградська область | 16 126 |
| Долинська | Кіровоградська область | 18 768 |
| Знам’янка | Кіровоградська область | 29 412 |
| Кіровоград | Кіровоградська область | 254 103 |
| Мала Виска | Кіровоградська область | 13 132 |
| Новомиргород | Кіровоградська область | 13 220 |
| Новоукраїнка | Кіровоградська область | 19 353 |
| Олександрія | Кіровоградська область | 93 357 |
| Помічна | Кіровоградська область | 10 946 |
| Світловодськ | Кіровоградська область | 50 094 |
| Ульяновка | Кіровоградська область | 7 526 |
| Алмазна | Луганська область | 5 061 |
| Алчевськ | Луганська область | 119 193 |
| Антрацит | Луганська область | 63 698 |
| Артемівськ | Луганська область | 9 097 |
| Брянка | Луганська область | 54 767 |
| Вахрушеве | Луганська область | 14 773 |
| Гірське | Луганська область | 11 473 |
| Зимогір’я | Луганська область | 11 295 |
| Золоте | Луганська область | 17 836 |
| Зоринськ | Луганська область | 8 838 |
| Ірміно | Луганська область | 13 053 |
| Кіровськ | Луганська область | 35 199 |
| Красний Луч | Луганська область | 94 875 |
| Краснодон | Луганська область | 50 560 |
| Кремінна | Луганська область | 24 447 |
| Лисичанськ | Луганська область | 115 229 |
| Луганськ | Луганська область | 463 097 |
| Лутугине | Луганська область | 18 833 |
| Міусинськ | Луганська область | 6 029 |
| Молодогвардійськ | Луганська область | 25 528 |
| Новодружеськ | Луганська область | 9 025 |
| Олександрівськ | Луганська область | 7 045 |
| Первомайськ | Луганська область | 43 082 |
| Перевальськ | Луганська область | 29 665 |
| Петровське | Луганська область | 15 478 |
| Попасна | Луганська область | 25 951 |
| Привілля | Луганська область | 9 004 |
| Ровеньки | Луганська область | 53 725 |
| Рубіжне | Луганська область | 65 322 |
| Сватове | Луганська область | 19 495 |
| Свердловськ | Луганська область | 72 531 |
| Сєверодонецьк | Луганська область | 119 940 |
| Старобільськ | Луганська область | 22 371 |
| Стаханов | Луганська область | 90 152 |
| Суходільськ | Луганська область | 23 642 |
| Червонопартизанськ | Луганська область | 17 680 |
| Щастя | Луганська область | 13 770 |
| Белз | Львівська область | 2 478 |
| Бібрка | Львівська область | 3 980 |
| Борислав | Львівська область | 38 122 |
| Броди | Львівська область | 23 239 |
| Буськ | Львівська область | 8 673 |
| Великі Мости | Львівська область | 5 925 |
| Винники | Львівська область | 13 654 |
| Глиняни | Львівська область | 3 378 |
| Городок | Львівська область | 16 082 |
| Добромиль | Львівська область | 4 976 |
| Дрогобич | Львівська область | 79 119 |
| Дубляни | Львівська область | 8 469 |
| Жидачів | Львівська область | 11 798 |
| Жовква | Львівська область | 13 474 |
| Золочів | Львівська область | 23 481 |
| Кам’янка-Бузька | Львівська область | 11 674 |
| Комарно | Львівська область | 3 994 |
| Львів | Львівська область | 732 818 |
| Миколаїв | Львівська область | 14 801 |
| Моршин | Львівська область | 6 482 |
| Мостиська | Львівська область | 9 150 |
| Новий Розділ | Львівська область | 28 227 |
| Новояворівське | Львівська область | 26 483 |
| Перемишляни | Львівська область | 7 565 |
| Пустомити | Львівська область | 9 798 |
| Рава-Руська | Львівська область | 8 070 |
| Радехів | Львівська область | 9 230 |
| Рудки | Львівська область | 4 942 |
| Самбір | Львівська область | 36 556 |
| Сколе | Львівська область | 6 742 |
| Сокаль | Львівська область | 21 693 |
| Соснівка | Львівська область | 11 889 |
| Старий Самбір | Львівська область | 5 706 |
| Стебник | Львівська область | 20 863 |
| Стрий | Львівська область | 62 479 |
| Судова Вишня | Львівська область | 6 668 |
| Трускавець | Львівська область | 31 037 |
| Турка | Львівська область | 7 681 |
| Угнів | Львівська область | 1 021 |
| Хирів | Львівська область | 4 590 |
| Ходорів | Львівська область | 10 565 |
| Червоноград | Львівська область | 70 568 |
| Яворів | Львівська область | 13 510 |
| Баштанка | Миколаївська область | 13 146 |
| Вознесенськ | Миколаївська область | 42 634 |
| Миколаїв | Миколаївська область | 514 136 |
| Нова Одеса | Миколаївська область | 14 070 |
| Новий Буг | Миколаївська область | 16 250 |
| Очаків | Миколаївська область | 16 929 |
| Первомайськ | Миколаївська область | 70 170 |
| Снігурівка | Миколаївська область | 15 447 |
| Южноукраїнськ | Миколаївська область | 38 206 |
| Ананьїв | Одеська область | 9 476 |
| Арциз | Одеська область | 16 370 |
| Балта | Одеська область | 19 962 |
| Березівка | Одеська область | 9 481 |
| Білгород-Дністровський | Одеська область | 51 890 |
| Біляївка | Одеська область | 14 294 |
| Болград | Одеська область | 17 353 |
| Вилкове | Одеська область | 9 260 |
| Ізмаїл | Одеська область | 84 815 |
| Іллічівськ | Одеська область | 54 151 |
| Кілія | Одеська область | 22 594 |
| Кодима | Одеська область | 9 634 |
| Котовськ | Одеська область | 40 718 |
| Одеса | Одеська область | 1 029 049 |
| Рені | Одеська область | 20 481 |
| Роздільна | Одеська область | 17 754 |
| Татарбунари | Одеська область | 10 797 |
| Теплодар | Одеська область | 8 830 |
| Южне | Одеська область | 23 977 |
| Гадяч | Полтавська область | 22 698 |
| Глобине | Полтавська область | 12 902 |
| Гребінка | Полтавська область | 11 662 |
| Зіньків | Полтавська область | 10 577 |
| Карлівка | Полтавська область | 17 995 |
| Кобеляки | Полтавська область | 12 076 |
| Комсомольськ | Полтавська область | 51 740 |
| Кременчук | Полтавська область | 234 073 |
| Лохвиця | Полтавська область | 12 389 |
| Лубни | Полтавська область | 52 572 |
| Миргород | Полтавська область | 42 886 |
| Пирятин | Полтавська область | 16 664 |
| Полтава | Полтавська область | 317 998 |
| Хорол | Полтавська область | 14 753 |
| Червонозаводське | Полтавська область | 9 024 |
| Березне | Рівненська область | 13 669 |
| Дубно | Рівненська область | 39 146 |
| Дубровиця | Рівненська область | 9 644 |
| Здолбунів | Рівненська область | 24 612 |
| Корець | Рівненська область | 8 649 |
| Костопіль | Рівненська область | 30 467 |
| Кузнецовськ | Рівненська область | 38 830 |
| Острог | Рівненська область | 14 801 |
| Радивилів | Рівненська область | 10 311 |
| Рівне | Рівненська область | 248 813 |
| Сарни | Рівненська область | 28 144 |
| Інкерман | м.Севастополь, міськрада | 10 628 |
| Севастополь | м.Севастополь, міськрада | 342 451 |
| Білопілля | Сумська область | 18 384 |
| Буринь | Сумська область | 11 678 |
| Ворожба | Сумська область | 8 384 |
| Глухів | Сумська область | 35 76 |
uk.wikipedia.org
Список міст обласного значення в Україні — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Райони та міста обласного значення УкраїниМіста обласного значення, міста обласного підпорядкування — міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч осіб (указ 1958 р).[1] В окремих випадках до категорії міст обласного значення за зазначеним указом можна було віднести міста з кількістю населення менш як 50 тисяч осіб, якщо вони мали важливе промислове, соціально-культурне та історичне значення, близьку перспективу подальшого економічного і соціального розвитку, збільшення кількості населення.
Таблиця міст обласного значення України[ред. | ред. код]
 | Частина інформації в цій статті застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, оновивши її. (лютий 2017) |
Перелік міст станом на 2012 рік, назви станом на 2018 рік. Протягом 2012–2018 років низка міст була віднесена до категорії обласного значення
uk.wikipedia.org
ТОП найкращих міст України: рейтинг від Bistrozaim.ua
Хто з нас не любить пізнавати світ? Збирати яскраві враження, фотографії та магнітики на пам’ять. Планувати захоплюючі маршрути, занурюватися в світ барвистих історій нових містечок. Багато хто думає, що для таких захоплень потрібні великі гроші і вільний графік роботи. Але що ж робити, якщо немає закордонного паспорта і чи є всього лише два вільні дні в тиждень? Звичайно ж, відкривати для себе кращі міста України!
Найцікавіші міста України
Наша країна має відмінне географічне розташування, барвисті місцевості, унікальний ландшафт. Туристи з усього світу їдуть в Україну за порцією емоційного сплеску, за частинкою душевності і щирості. Де ж знаходяться ці чудові міста? Складемо рейтинг міст України за унікальною.
Кілія — найстаріший місто України
Давня Кілія розташована в Одеській області, між населеними пунктами Вилкове та Ізмаїлом. Дістатися до нього не просто. Близько п’яти годин їзди по бездоріжжю очікує кожного, хто захоче відвідати цю пам’ятку. Кілія заснована ще в VII столітті до нашої ери і може скластися враження, що дорога сюди — ровесниця міста! З огляду на вік, точна дата заснування невідома. Історики досі сперечаються про назву і імені засновника цього стародавнього поселення.
За однією з версій її побудували греки з Спарти, які разом з Олександром Македонським припливли на береги Дунаю. Побачивши великий потенціал цього поселення, як входу на європейський материк, великий полководець побудував фортецю на цьому березі. Подейкували, що з Кілії можна потрапити в будь-яку точку Європи. За іншими джерелами названу місту дав князь Кий, який забезпечив фортеці не тільки промисловий, а й культурний розвиток.
За часів Київської Русі Кілія була не формальною Південною столицею. До наших днів збереглися безліч артефактів, перебування в цьому найдавнішому місці різноманітних культур. Прихильникам історичних подорожей буде цікаво побувати в храмі, який знаходиться під землею. Районний центр багатий унікальними розкопками і знахідками. Ця територія пам’ятає битви і війни багатьох століть.
Кривий Ріг — найдовше місто в Україні
Ви здивуєтеся, але протяжність цього залізного серця держави — 126 км! У Європі він входить до трійки лідерів по відстані між крайніми точками. Рівень промисловості просто зашкалює. У цій техногенної місцевості також знаходиться 8 працюючих шахт, три з них ��ходять в лідери по глибині в Європі. Кривий Ріг знаменитий по всьому світу.
Він дуже цікавий для різних видів відпочинку. Любителям екстриму місцеві екскурсоводи запропонують спуск в шахту, де добувають залізну руду. Усередині шахти є навіть своя залізниця. Романтичним натурам підійде нічна їзда по пустельних дорогах. Всі траси освітлюються ліхтарями і гірляндами.
Так само Кривий Ріг здивує наявністю величезного Ботанічного саду, де в прогулянці можна провести цілий день. Для театралів і митців він відкриється з несподіваного боку. Обов’язково сходіть в театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху». Незабутня поїздка Вам забезпечена!
Мукачево — найчистіше місто України
Якщо Кривий Ріг — промислове серце нашої держави, то Мукачево — її екологічно чистий куточок. Всім нам хочеться дихати на повні груди свіжим повітрям. Чи не забрудненим заводськими відходами, сміттям і фабричним димом. У безпосередній близькості до Карпатських лісів розташувалося це маленьке і затишне гніздечко.
Мукачево — це старовинне поселення на Закарпатті. Кількість пам’яток, які потрібно подивитися по приїзду, просто величезна. До цього переліку можна віднести: замок Паланок, палац Шенборнів, Ратуша, Собор Святого Мартіна, Успенський собор, Реформатська церква. Просто прогулюючись по Мукачево, ви зустрінете цікаві скульптури сучасних майстрів.
З дітьми подорожувати в казкове Закарпаття ще веселіше! Покажіть своїм малюкам «Медовий дім», де Вас смачно пригостять різними видами цих ласощів. Про йдіть в міні-казковий ленд, що розташувався в парку Перемоги. Зайдіть на каву в «Шоколадний бутік» — кондитерський дім Бондаренко. Не забудьте продегустувати автентичну кухню, якої так славиться Закарпаття!
Рейтинг міст України 2019
Подорожувати по нашій країні цікаво і захоплююче. Досить часто гості і місцеві вибирають схожі маршрути туризму. Набережні, музеї, архітектура здивує навіть найвибагливіших оглядачів. Розповімо Вам про популярні кутоти більш докладніше.
Найкрасивіші міста України
Море, гори, історичні артефакти, забуті поселення, барвисті ландшафти. Це далеко не перелік пам’яток для відвідування. Є містечка які притягують абсолютно різні категорії людей: і любителів піших прогулянок, і шанувальників спокійного відпочинку. Такі куточки стають паломницькими на довгий час.
Вінниця — чарівне відкриття. Привертає своїм недавно побудованим музичним фонтаном, з підсвічуванням. Один з найбільших фонтанів в Європі зустрічає гостей лазерним шоу.
Умань — романтична історія про кохання. Софіївський дендропарк вже багато років популярний серед закоханих пар.
Запоріжжя — колиска козацтва. Не залишить байдужими нікого переплетення старовинної архітектури і сучасного дизайну, вільного духу стародавніх воїнів і безмежного Дніпра.
Івано-Франківськ — культурний центр західної України. Зустріне Вас затишною атмосферою і смачною кухнею, гарними парками і незабутніми ландшафтами.
Полтава — свідок військових дій. Знамениті полтавські галушки запам’ятаються надовго, а дендрологічний та ландшафтний парк стануть апогеєм Вашої подорожі.
Красивих, затишних місць досить багато в межах наших кордонів. Відкривати для себе заново знайомі і рідні береги завжди пізнавально!
Найбільші міста України
Ми розібралися з чарівними і красивими куточками. Кожна місцево сть прекрасна по-своєму. Але є мегаполіси, що підкорюють своїми масштабами.
Київ
Почнемо наш список зі столиці. Київ — один з обласних центрів України, місто державного значення з населенням понад 3 мільйоні людей. Поділений на 10 мікрорайонів, розташованих на обох берегах Дніпра. Ще з часів Київської Русі вважався до культурним і економічним осередком. За легендою, він був заснований трьома братами і сестрою.
Історичні райони столиці — це джерело дивовижний них історій, архітектурних шедеврів, скульптур, пам’ятників. Мегаполіс рясніє яскравими новобудовами, молодими районами і ландшафтними парками. Тут можна знайти розваги на будь-який смак. Київ не спить ні вдень, ні вночі. Він постійно в русі, живе в своєму унікальному ритмі. Зустрічає гостей каштановими обіймами, манить запахом «Перепічка».
Серце нашої держави також можна віднести в найбільші міста України за площею. Кожен район обладнаний для проживання як не можна краще. Тут ти відчуваєш себе маленькою піщинкою серед високих джунглів кам’яних стін і артефактів. Цей велетень стояв століття, і ще буде стояти, зачаровуючи своїми можливостями і красою кожного гостя.
Харків
Відносно молодий регіон на карті. Був побудований переселенцями, що бігли від польської влади. 15 років вважався столицею України, але харків’яни пам’ятають і шанують це факт, запитаєте будь-якого місцевого жителя про «першу столицю України», і вони з посмішкою на обличчі розкажуть про улюблене місто. На сьогоднішній день проживає приблизно 1, 5 мільйонів чоловік, з котрих майже 20% це люди науки: студенти, науковці та викладачі. Не дарма його називають науково-освітні осередком країни. Велика кількість науково дослідних кафедр розташовано саме тут. А ще за опитуваннями він був зарахований в кращі міста для життя в Україні за підсумками 2019 року.
Не дивлячись, на невелику площу, всього 350 квадратних кіло метрів, Харків розділений на дев’ять мікрорайонів. У ньому є міжнародний аеропорт і важлива залізнична розв’язка Південно-Східної Європи. Це амбітний мегаполіс. Якщо головна площа, то одна з величезних в Європі. Якщо будівля, то обов’язково всесвітнього масштабу.
Подивитися і оцінити в Харкові є що. Сюди можна віднести: Будинок зі шпилем на площі Конституції, Центральний парк ім. Горького з місцевим Діснейлендом, Музей сексу з унікальним зібранням експонатів, канатна дорога. Освітній центр запам’ятається надовго своєю гостинністю.
Одеса
Морська перлина вечері нашої країни. Перша назва — Хаджибей, але з 1795 роки був названий Одесою. Історія міста сягає в V століття до нашої ери, але як місто, він заснований за часів Російської імперії. Один з найбільш часто відвідуваних пляжних курортів, квадратурою 237 км. Простягається уздовж морського узбережжя. Стільки пісень і легенд було складено про цей морський порт! А скільки відомих бандитів зросло на узбережжі затоки. Одеса — найбільший кримінальний місто України, але не це його головна заслуга. У міста є душа, і вона відчувається в кожному куточку. Складно знайти місце на планеті, жителі якого так би любили, як люблять рідне місто одесити.
Завдяки морю вона славиться своїми рибними продуктами. Найоригінальніші кафе та ресторани пропонують гостям ароматні і свіжі дари моря до столу. Незабутня гастрономічна поїздка залишиться в пам’яті, і Ви не раз матимете бажання повернутися в цей край веселих легенд. Чого тільки варта прогулянка по Дерибасівській! А чи не поторгуватися на Привозі просто буде злочином з Вашого боку, жоден східний базар не дасть таких емоцій, як цей невеликий ринок.
Колорит який панує на вулицях старої Одеси, незабутній: дворики рясніють місцевим говором і жартами про хитрих євреїв. Перлина біля моря — вогнище постійного свята. Він зустрічає всіх туристів ароматним форшмаком, теплими обіймами доброї єврейської мам и і веселими розповідями бувалих.
Дніпро
Часто перейменовувався з часів заснування. Розкинувся на берегах Дніпровського водосховища, ключовими моментами ландшафту є велика кількість водойм. Щоб з’єднати всі частини мегаполісу, було побудовано багато мостів. У зв’язку з цим Дніпро ще називають «містом мостів».
Він поділений на 9 адміністративних районів. У кожному з них ви найдете багато кумедних розваг. Одне з них — це похід на Монастирський острів. Улюблений маршрут закоханих і молодят. Головною визначною пам’яткою можна назвати Катеринославський бульвар. Вечорами бульвар заворожує вогнями, привертає вивісками кафе і ароматною кавою. На жаль, Дніпро можна зарахує до категорії найбрудніші міста України в 2019 році.
Дуже розвинута машинобудівна, металургійна промисловість, але і тут є зелений острівець під назвою парк Глоби. Один з найстаріших парків в усім містечку. Так само варто побувати в Преображенському собор, унікальний пам’ятник архітектури, з котрого почалося будівництво всього. Туризм тут розвинений мало, але в цьому і вся принадність поїздки. Вулички незаповнені різномасті туристами, і можна зануритися в справжню атмосферу проживання жителів.
Рейтинг міст України за рівнем життя
Як і в кожній розвиненій країні, українці вибирають гідні регіони для проживання. Переїжджаючи, змінюючи місце проживання, ми прагнемо до поліпшення якості життя. У яких же областях українці хочуть жити більше спробуємо розібратися.
Найбагатші міста України
Щороку журналами, видавництвами і міністерствами збираються дані за рівнями життя населення всіх областей. Критерії підсумовуються і виливаються в загальну картину. Найбагатшим — став Київ. Щорічно столиця займає перше місце, і тільки один раз, в 2012 році, його випередив Донецьк.
В цьому році, втім як і в минулому в список міст для розкішного життя очолила Вінниця, після неї йдуть Харків і Львiв. Ці області цілком задовольняють потреби своїх жителів. У регіонах високий рівень патріотизму і населення не поспішає залишати рідні будинку в пошуках щастя.
Найбільш екологічно чисті міста України
Найчистіші міста України — це населені пункти, де немає промислових підприємств, але багаті природні еко-ресурси.
Як говорилося раніше, очолює топ — Мукачево. Барвисте містечко на Закарпатті. Поруч від Карпатських гір, блакитних озер і далеко від промислових заводів. Це не тільки екологічна місцевість, а й сама «здорова». Мешканці Мукачева хворіють менше і мають більшу тривалість життя в порівнянні з українцями з інших регіонів.
Другим в списку розмістився крихітний центр — Тернопіль. Розвинена інфраструктура, відсутність фабрик і виробництв робить область привабливою для проживання. А маленька територія не розглядається як мінус. Городяни гордяться Тернополем і околицями, які багаті замками, соборами, пам’ятками архітектури.
Третім йде Переяслав в-Хмельницький. Не великий населений пункт в Київській області, де проживають всього 30000 жителів. Промисловість представлена кількома швейними комбінатами і хлібозаводами, але останнє навряд чи зіпсує атмосферу міста, навпаки, наповнює його приголомшливими ароматами свіжої випічки. Головною визначною пам’яткою Переяслава вважається Музей під відкритим небом. А бажаючих побувати в ньому не меншає з року в рік.
Прагнення до ідеалу у всіх регіонах не може не радувати. Все більше і більше українців залишають свій вибір на затишних куточках для відпочинку в межах своєї батьківщини, діляться фотографіями відпочинку в соціальних мережах, що не залишається без уваги закордонними туристами. Україна розвивається, відкривається для всього світу як культурний, привітний, багатий і різноманітний край. Не відмовляйте собі в задоволенні подорожувати за рідними місцями, адже у будинку є на що подивитися.
bistrozaim.ua
Історія міст України — Вікіпедія
Міста́ Украї́ни. В Україні налічується 459 міст. В Україні є 177 міст обласного значення, 280 — районного.
Історія міського заселення України[ред. | ред. код]
Первісний період[ред. | ред. код]
Див. також: Античні міста Північного Причорномор’я, генуезькі колонії у Північному Причорномор’ї
Давні міста УкраїниПочаток утворення міст в Україні сягає до VIII ст. до н. е., коли в Північному Причорномор’ї виникло десять старогрецьких міст-колоній. Розпад рабовласницького ладу і удари сусідніх племен у IV—V ст. н. е. призвели до занепаду і ліквідації цих античних міст.
Період татаро-монгольської навали. Середньовіччя[ред. | ред. код]
Залишки старовинних мурів Кафи-Феодосії у АР КримДив. також: Монголо-татарська навала, фортифікаційне будівництво в Україні
Новий етап розвитку урбанізації припадає на період становлення і розквіту давньоруської держави Русі. За даними літописів, на кінець XII століття на Русі налічувалось 238 міст, які відігравали роль торговельно-ремісничих, оборонних центрів тощо. Під час татаро-монгольської навали більша частина південно-руських міст була зруйнована і спалена.
У 40-х роках XIII століття для більшості князівств Русі почалася іноземна навала, яка закінчилася лише через чверть сторіччя і ще стільки ж тривали періодичні набіги казанських, астраханських і кримських ханів. Військові спустошення і важкий тиск податків привели до затяжного економічного занепаду. За перші 50 років ординського правління не було побудовано жодного міста[1].
17 ст. — 19 ст.[ред. | ред. код]
Старовинна Контрактова площа у КиєвіДив. також: Історія України в 17 столітті, колонізація Степової України в 16—18 століттях, Слобідська Україна
У феодальний період процеси урбанізації відбуваються досить повільними темпами у складних соціально-економічних умовах. В середині XVII століття в Україні нараховувалося 756 міст, в яких мешкало 1,4 млн. чол. Велика кількість міст у цей період була зумовлена значним розосередженням ремісницького виробництва, промислів і торгівлі, а також прийнятим тоді порядком віднесення поселень до категорії міст.
З другої половини 17 століття, після унії України з Московщиною, починається новий період урбанізації, коли відбулося інтенсивне виселення Слобідської України, порівняно швидко зростала чисельність міського населення, створювалися міські поселення.
У 17 столітті з розвитком мануфактурного виробництва в Лівобережній і Слобідській Україні зріс приплив сільського населення в міста, а також приписування кріпосних і державних селян навколишніх сіл до поміщицьких та казенних мануфактур. Наслідком цього слід вважати розвиток специфічних для того часу форм урбанізації, що полягають у зростанні «прихованого» міського населення, тобто сільського населення, яке зайняте в промисловості.
Мапа міста Одеси, 1892 р.
-
План м. Ніжина, 1773 р.
-
Мапа міста Маріуполь, 1826 р.
Індустріальний період[ред. | ред. код]
Старовинний будинок у середмісті Катеринослава-Дніпра Юзівка, локомотивний заводЯкщо в домонгольські часи одним з найбільших ремісничо-торговельних центрів України був Київ, в якому налічувалось понад 60 ремісничих спеціальностей, то наприкінці XIX століття географія промислових центрів поширюється на південно-східні райони. Центрами металургійної промисловості стали Донбас і Придніпров’я, машинобудівної і металообробної — Харків, Донбас, Придніпров’я, Київ, Херсон, Одеса, цукрової — Правобережна і частково Лівобережна (місто Карлівка, Лохвиця на Полтавщині) Україна
| Важливі риси урбанізації України XIX — початок XX століття[2] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Природно-економічні райони | |||||
| Роки | Міські поселення та населення | Правобережжя | Лівобережжя[3] | Степ[4] | Україна в цілому |
| 1858 | Кількість міських поселень — разом у тому числі | 313 | 177 | 172 | 672 |
| міст | 34 | 48 | 31 | 113 | |
| містечок | 279 | 137 | 131 | 547 | |
| інших поселень | — | 2 | 10 | 12 | |
| Чисельність міського населення: (тисяч чол., в % до підсумку) | 1120,7 | 837,1 | 606,5 | 2564,3 | |
| 1863 | Чисельність міського населення: (тисяч чол., в % до підсумку) | 1288,6 | 828,7 | 628,6 | 2735,9 |
| 47,1 | 30,2 | 22,7 | 100 | ||
| Питома вага міських жителів в загальній кількості населення, % | 23,5 | 18,2 | 22,8 | 21,4 | |
| Зміни чисельності міського населення в період з 1858 по 1863, % | +14,9 | −1,2 | +3,8 | −7,0 | |
Міста українських земель, це — до деякої міри давні адміністративно-торговельні осередки, а то знову — недавно повсталі осередки великої промисловості й торгівлі. На відсоток міської людності має вплив індустріалізація й торгівля.
СРСР[ред. | ред. код]
Зростання населення міст України у XX стДо 1918 року країна була аграрною і в містах проживало 18 % населення. У пожовтневі часи процес розширення географії промисловості в Україні зазнає нових змін. Інтенсивний процес урбанізації в Україні розпочався в 1926—1939 рр., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 раза.
Це, насамперед, поява поряд з традиційними галузями промисловості нових — енергетичної, тракторної та комбайнобудівної, хімічного машинобудування тощо. Були створені нові промислові центри в Придніпров’ї (Запоріжжя, Кривий Ріг та ін.), Харків перетворився на один з найбільших машинобудівних центрів СРСР. Змінилось розміщення промисловості в старих промислових районах. Зросла промисловість у Києві, Одесі, Кіровограді, Миколаєві та інших містах.
Здійснено індустріалізацію західних областей України. Міста Львів, Ужгород, Нововолинськ, Дрогобич, Стрий та багато інших стали великими індустріальними центрами України.
4 грудня 1958 р. ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР прийняли постанову «Про заходи з поліпшення справи планування і забудови населених пунктів УРСР», в якій підкреслювалось виняткове значення районного планування. Відповідно до цього було складено проекти генеральних планів 122 міст і 683 районних центрів. Згодом було розроблено проекти планування більше 200 міст і багатьох селищ.
| Розподіл міст України за чисельністю населення в 1910 і 1920[5] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Міста та їхнє населення | 10—20 тисяч чол. | 20—50 тисяч чол. | 50—100 тисяч чол. | 100 і більше тисяч чол. | Разом |
| Число міст | 28 | 24 | 8 | 4 | 64 |
| Чисельність населення міст (тисяч чол.) | |||||
| 1910 | 440,7 | 451,2 | 591,1 | 1123,6 | 2906,6 |
| 1920 | 385,7 | 618,3 | 462,5 | 950,4 | 2416,9 |
| Зменшення чисельності населення міст з 1910 по 1920 | |||||
| тисяч чол. | −55,0 | −132,9 | −128,6 | −173,2 | −489,7 |
| % | −12,5 | −17,8 | −21,8 | −15,4 | −17,0 |
До 1939[ред. | ред. код]
Міста та міська людність, 1937[6][7]В українських містах живе ледве 21 % людности, а в великих містах, що мають понад 100 000 мешканців, лише 7,3 %. Це наслідок слабого господарського розвитку, в першій мірі — слабої індустріалізації країни.
Вони позбирані в декілька характеристичних ліній і груп, положених на погряниччях різних природних країн, де віддавна виступала виміна природних багатств обох країн, над морем і в околицях гірничопромислових.
Найбільш міської людності живе у степовій Україні, яка має найкращі умови для торгівлі й промисловості (джерела енергії, гірництво, море), зокрема великий відсоток міської людності живе в Донбасі. Аграрна лісостепова смуга має переважно 10—15 % міської людности, а деякі частини Правобережжя й Центрального Чорноземного Краю, положені далеко від джерел енергії й важніших комунікаційних шляхів — навіть менше.
Українські міста зростали ще динамічніше (особливо упродовж 1960-х років — на півмільйона осіб щороку). Загальні переписи населення, проведені на нашій території в другій половині XX століття, свідчать про перманентне примноження кількості їхніх жителів. В УРСР це відбувалося переважно за рахунок міграційних потоків із села, на частку яких у 1959—1970 роках припадало 47,8 %, а в 1970-1979-му — 51,6 % приросту міського населення. Як наслідок — 1965 року республіка досягла рівня урбанізованості (чисельність містян перевищила 50 %), а 1994-го населення міст переважило сільське вдвічі[8].
Містобудівна політика тієї доби була закладена знаковими рішеннями ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956 року) та постановою Ради Міністрів УРСР (літо 1957-го) про значне розширення житлового будівництва[8].
Назви міст України, ідентичність міського середовища[ред. | ред. код]
Назви історичних міст України, як правило, давні. Частина міст в різні періоди, — особливо зміни влади, соціально-політичного устрою, — мали різні назви. Так, з 1917-22 рр. і протягом декількох перших десятиліть радянської влади в Україні було переіменовано сотні міст і містечок — вони одержали імена вождів радянської влади або інші знаково-заідеологізовані назви пов’язані з новим режимом (Червоноармійськ, Комсомольськ, Жовтневе, Першотравневе тощо). У перші роки радянської влади втілювався ленінський план монументально-архітектурної пропаганди — установлення пам’ятників Щорсу, Леніну, Артему…
Протягом 1957–1958 рр. по Україні було перейменовано 141 населений пункт, 8 міських та 2 сільських райони, названі на честь В. Молотова, Л. Кагановича, К. Ворошилова, М. Будьонного, Г. Петровського, М. Хрущова, Д. Мануїльського (чому сприяв Указ Президії Верховної Ради СРСР від 11 вересня 1957 р.). На початку 1960-х рр. відбувались перейменування міст, районів та ін. адміністративно-територіальних одиниць, названих на честь Й. Сталіна.
Починаючи з 1987-го в СРСР відбулися значні перейменування населених пунктів названих в честь таких осіб, як: Д. Устинов, Ю. Андропов, Л. Брежнєв, В. Куйбишев, М. Горький, М. Калінін, Г. Орджонікідзе, С. Кіров, Я. Свердлов, А. Жданов та К. Ворошилов.
Насьогодні процес переіменування (зокрема, повернення старих історичних назв) триває на рівні міст, районів, вулиць тощо.
Соціологія міст України[ред. | ред. код]
Див. також: рух людности, мігрант, пролетаріят
Місто — невелика за площею територія, є мікромоделлю суспільства всієї держави, у якій з напливом значної кількості мігрантів відбувається зіткнення великої кількості людей, що належать до різних етнічних, лінгвістичних, релігійних груп.
В умовах міста здебільшого зникають етнічні особливості традиційної матеріальної культури (причому далеко не всі), а загалом етнічне в людині залишається, воно лише переходить у її духовне життя, в її психологію. Існують два взаємопов’язані типи етнічної культури: традиційний сільський тип, в основі якого лежать багатовікові зв’язки селянина із землею, втілені в матеріальній культурі, побуті, традиціях, звичаях, і урбаністичний тип, який ґрунтується не стільки на зовнішніх етнічних атрибутах, скільки на внутрішньому психологічному усвідомленні етнічного коріння, тобто на етнічній самосвідомості[9].
Динаміка сільського/міського населення[ред. | ред. код]
Раніше за Україну урбанізованими стали Росія, Латвія, Естонія, Вірменія, Азербайджан[8]. За 1940–1970 рр. міське населення в Україні зростало вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось лише в 1,9 раза. З середини 50-х років ХХ століття почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла в 2,2 раза та становила на кінець 20 століття близько 70 % від загальної чисельності населення.
За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тисяч чоловік) Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зараз — 61[11].
Міста-аґломерації та міста-мільйонники[ред. | ред. код]
Див. також: Міста-мільйонники України
Упродовж 1957—1979 років сформувалися основні з них в УРСР, з’явилися міста-мільйонери. Київ досягнув відповідної позначки в 1957-му, Харків — у 1962-му, Одеса — в 1974-му[8].
В Україні є 7 міст із населенням, яке перевищило або сягає мільйона чоловік: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже в 2,5 раза і досягла на 2000 рік 2 млн. 600 тисяч чоловік (1976 — 2 млн[8].).
Спально-житлове будівництво[ред. | ред. код]
Житлові реформи Хрущова та урядово-партійні програми (рішення ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956. року) та постановою Ради Міністрів УРСР (літо 1957.) активізували значне розширення житлового будівництва. У соціальному пляні в СРСР було проведено пенсійну реформу, змінено систему освіти, монетизовано грошові виплати колгоспникам[8]. 1958. Виходить постанова про будівництво однотипних «хрущовок». При будівництві застосовувались індустріяльні методи — будівництво з префабрикатів — привозних бетонних плит, що монтувались на місці.
Першим жилим масивом в СРСР стали московські Черьомушки (1956), а в Україні — Першотравневий у Києві (1957—1963)[8].
Забудова міст спальними районами призвела до транспортних проблем, вичерпання можливостей розвитку територій, ускладнення криміногенної ситуації. Фактично було обрано східні еталони поселенської структури, коли ставку робили на прогрес мегаполісів.
Полікультурність, поліетнічність міст України[ред. | ред. код]
Див. також: Вірменська діаспора Львова, Смуга осілості
Перші татарські родини в Харкові з’являються лише у другій половині XIX ст. Особливий приріст татарського населення відбувся після 1877—1879 рр. — 448 осіб, коли після російсько-турецької війни у Харкові була розквартирована татарсько-башкирська кіннота, яка входила до складу війська Південного укріпрайону Російської імперії. До кінця XIX століття їх чисельність постійно зростала. За Всеросійським переписом 1897 р. в місті мешкало 641 особа мусульманського віросповідання, більшість з яких були татари[9].
Русифікація міст і русифікація в містах. Становлення української більшости[ред. | ред. код]
Див. ще: русифікація в Україні, русскій мір
Р. В. Шарібжанов у статті «Ісламська релігія як фактор збереження етнічних рис при адаптації населення до умов великого поліетнічного індустріального міста (на прикладі Харкова 20-30-х рр. XX ст.)» звертає увагу на те, що «…у Харкові кожна група мігрантів виявлялася більш слабкою, ніж основне ядро міста» і далі, «У мовному відношенні основне ядро міста виявилося російськомовним, стійким, і в період дослідження, незважаючи на стрімке зростання чисельності населення Харкова, відсоток російськомовного населення залишався незмінним, що свідчило про інтенсивну асиміляцію новоприбулих. Зі зростанням кількості містян відсоток російськомовного населення поповнювався за рахунок російського етносу, російськомовних місцевих етнічних груп, їх природного приросту, новоприбулих та асимільованих[9].» Автор також вказує на недостатність політики коренізації, що не давало змоги національним меншинам тривалий час зберігати свої національні риси.
Історик із Канади Орест Субтельний звернув увагу на примноження кількості містян та зміну ментального портрета українського суспільства, назвавши це «Великим перетворенням». Крім того, вчений відзначив зміну етнічного складу міст, де «нарешті постали українські більшості». Так, чисельність українців у Києві між 1959—1989 роками зросла від 60,11 до 72,45 %[8].
Самоврядування[ред. | ред. код]
Див. також: Магдебурзьке право, полки України
Підпорядкування. Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]
Монофункціональні міста, галузевою спеціалізацією яких є гірничо-добувна, вугільна, хімічна промисловість, енергетика, — а це кожне третє мале місто, — найдужче постраждали від структурних змін, що відбувалися останнім часом в країні. Найбільше депресивних міст зосереджено в Донецькій, Луганській, Львівській, Київській, Вінницькій та Тернопільській областях[джерело?].
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Доценко A. I. Географічні особливості процесів урбанізації на Україні (XIX—XX ст.)//Український історико-географічний збірник, випус 2, К., 1972.
- George O. Liber Soviet nationality policy, urban growth, and identity change in the Ukrainian SSR, 1923—1934 / Cambridge; New York, NY, USA: Cambridge University Press, 1992. — xvii, 289 p.; ISBN 0-521-41391-5.
- Anna Veronika Wendland (Hrsg. gemeinsam mit Andreas R. Hofmann), Stadt und Öffentlichkeit in Ostmitteleuropa. Beiträge zur Entstehung moderner Urbanität zwischen Berlin, Charkiv, Tallinn und Triest, Stuttgart, 2002 (В збірнику наукових статей розроблено новий підхід до історії міст Східної Європи й, зокрема України, на прикладах Львова, Харкова, Берліна й Трієста показано розвиток публічної сфери в містах).
- Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. Частина 1, Львів: НТШ, Руська Історична Бібліотека, т. ХХІІІ, 1903, с. 176
- Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. Частина 2, Львів: НТШ, Руська Історична Бібліотека, т. XXIV, 1904, с. 455
- Від мурів до бульварів: творення модерного міста в Україні (кінець XVIII –початок XX ст.) / Ред. кол.: В. А. Смолій (голова), О. П. Реєнт (відп. ред.), В. С. Шандра (наук. ред.), В. В. Шевченко (заст. відп. ред.), В. І. Милько (відп. секретар), та ін.; Авт. кол. – К.: Інститут історії України, 2019. – 608 с.
- ↑ Українська культура 13—15 століть
- ↑ И. К. Вологодцев. Особенности развития городов Украины. Харків, 1930, стор. 97—98.
- ↑ Дані про Чернігівську губернію взяті без Новозибківського, Суразького, Мглинського і Стародубівського повітів; про Катеринославську — без Ростовського повіту, що відійшли згодом до Російської федерації.
- ↑ Дані про Таврійську губернію без Криму.
- ↑ Статистический временник Российской империи. СПб., 1911; Население Украины по данным переписи 1920 г., серия I, том I, вып. II. Харьков, 1922.
- ↑ Атляс України и сумежних земель. Під загальною редакцією д-ра Володимира Кубійовича, Український Видавничий Інститут у Львові, Львів, 1937.
- ↑ На карті з’ясовано розміщення міст та показано, який відсоток творить міська людність у порівнянні з усією людністю. За міста С. С. Р. Р. вважали ми справдішні міста та т. зв. оселі міського типу, себто — оселі, що, правда, назви міст не мають, але їх населення живе частинно з промислу й торговлі й числить понад 2.000 людей, у Польщі й у Румунії принято за міста оселі, які за міста вважає адміністрація; в Чехословаччині й на Угорщині, — де ледви дрібна частина осель, що з господарського погляду є містами, має назву міст — уважається за міста оселі, що налічують поверх 5.000 людей і мають з погляду господарського характер міста. При з’ясуванні відсотка міської людности взято за територіяльну підставу обчислень адміністративні одиниці. Але що немає в усіх українських землях адміністративних одиниць подібної величини, і зокрема в С. С. Р. Р. підставою обчислень не можуть бути ані райони (за малі), ані великі области — в С. С. Р. Р. взято за підставову територіяльну одиницю передвоєнні повіти (чи власне — групи районів, що відповідають давнім повітам), у Польщі й у Румунії — теперішні повіти, в Чехословаччині, де повіти є за дрібні, згруповано їх у давні жупи (комітати), які ще тепер є важними антропоґеоґрафічними й історичними одиницями.
- ↑ а б в г д е ж и Гирич Я. Урбанізація за планом//«Тиждень», 29 вересня, 2012
- ↑ а б в Р. В. Шарібжанов у статті «Ісламська релігія як фактор збереження етнічних рис при адаптації населення до умов великого поліетнічного індустріального міста (на прикладі Харкова 20-30-х рр. XX ст.)»[недоступне посилання з червень 2019]
- ↑ Банк даних Державноі служби статистики України — Таблиця: 19A0501_01. Кількість наявного населення (0)
- ↑ Список міст України за населенням
uk.wikipedia.org
Портал:Географія України — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку| редагувати Обрані елементи гірського рельєфу України Яблуни́цький перева́л (інші назви — Яблуне́цький перевал, Татарський перевал, Ясінський перевал, Беркут) — перевал в Українських Карпатах. Розташований на території Гуцульщини, на межі Закарпатської (Рахівський район) та Івано-Франківської області (Надвірнянський район), на південно-західній околиці села Яблуниці (присілок Довгий Грунь). Висота перевалу 931 м над рівнем моря[2]. Лежить на вододілі річок Пруту і Чорної Тиси[2], у сідловині (звуженні) Яблуницького хребта. На схилах перевалу (переважно з південно-західного боку) ростуть смерекові ліси, місцями з домішкою ялиці та кедрової сосни і післялісовими луками. На перевалі розташований пансіонат і ресторан «Беркут», діє сувенірний ринок, облаштовано оглядовий майданчик, з якого видно частину смт Ясіня і Свидівецького масиву з горами Близниця.::::::::::::::::читати далі |
| редагувати Обрані печери та карстові порожнини України Печера / шахта Каскадна (КН 252-2) — Печера вертикального типу в Криму на Ай-Петринській яйлі………….. Вона розташована на північному борті приайпетринської улоговини. У відповідності зі своєю назвою шахта складається з цілого каскаду глибоких, часом моторошних колодязів, що вражають своєю похмурою пишністю. Вхід до печери розташований в карстовій воронці на схилі долини, що перетинає південну частину масиву. З дна воронки починається 70-метровий каменепадний колодязь. Тріщинний хід в його стіні 10-метровим уступом відкривається в зал на глибині 110 м, наступний 42-метровий колодязь виводить у 100-метрову майже горизонтальну галерею. В її кінці — каскадна шахта загальною глибиною 74 м. З невеликого залу на її дні починається останній 17-метровий колодязь. Стіни внутрішніх колодязів.::::::::::::::::читати далі |
Дніпро́ ( |
вимоваопис файлу; ст. -слов. Дънѣпръ; біл. Дняпро, рос. Днепр, крим. Özü, дав.-гр. Βορυσθένης, лат. Danapris, поетична назва — Славу́тич.
Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає.::::::::::::::::читати далі  ‘Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, в Херсонській, Дніпропетровській і Запорізькій областях України. Заповнено у 1955–1958 роках. Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — біля міста Нової Каховки). Заповнено в 1955–1958 роках. Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 (максимальна — 24 км). Площа 2155 км², об’єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувається 2—3 рази на рік. Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках::::::::::::::::читати далі |
| редагувати Родовища та басейни корисних копалин України Криворізький залізорудний басейн — найбільший в Україні басейн з покладами багатих залізних руд, головний гірничовидобувний центр країни, розташований на території Дніпропетровської області. Промислове освоєння залізних руд басейну почалося у другій половині XIX ст. Початок використання залізних руд пов’язано з ім’ям Олександра Миколайовича Поля (1832—1890), що організував в 1873 р. «Товариство криворізьких залізних руд». Першим місцем видобутку руди було урочище Дубова балка, що належала Полю. Першу геологічну карту Кривбасу створив С. О. Конткевич.::::::::::::::::читати далі |
| редагувати Обрані об`єкти природно-заповідного фонду України  Супутниковий знімок території Дунайського біосферного заповідникаДуна́йський біосфе́рний запові́дник — самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа. Розташований на півдні України та на крайньому південному сході Одеської області, на території Кілійського району. Адміністрація заповідника та головний офіс знаходяться в м. Вилкове. Адміністративна структура та відомча приналежність: Заповідник має службу охорони природи, науковий та еколого-освітний підрозділи, господарчу частину. Заповідник підпорядкований Національній академії наук України. Загальна площа дельти Дунаю становить біля 5640 км², в тому числі 1200 км² припадає на українську частину. Дунайський біосферний заповідник, площею 50252,9 га, займає її приморську зону. Дунайський біосферний заповідник почав своє існування як філія Чорноморського заповідника в 1973 році.::::::::::::::::читати далі |
| редагувати Одиниці адміністративно-териториального устрою України Теребовля́нський райо́н — адміністративно-територіальний район у центральній частині Тернопільської області. Утворений у 1939. Площа — 1130,3 км² — 8,3% % території області. Населення — 69,9 тис. осіб (2007), із них 99% — українці (69 тис. 452 особи), 0,59% — росіяни (414 осіб), 0,25% — поляки (176), 0, 05% — білоруси (32 особи), 0,084% — інші національності. Територією району пролягають залізниця Тернопіль—Чернівці й автодорога державного значення E85 (Доманове—Ковель—Чернівці—Мамалига). Протяжність Теребовлянського району зі заходу на схід — 54 км, з півночі на південь — 42 км. Теребовлянський район межує на заході з Підгаєцьким районом, на півдні — з Бучацьким і Чортківським, на сході — з Гусятинським, на північному сході — з Підволочиським, на півночі — з Тернопільським, на північному заході — з Козівським районами.::::::::::::::::читати далі |
Ки́їв (МФА: Заснований наприкінці V — початку VI століття. Був столицею полян, Русі, Київського князівства, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства::::::::::::::::читати далі |
 Стани́ця Луга́нська — селище міського типу в Україні, є однією з двох донських станиць на землях сучасної України (друга — станиця Новомиколаївська) і центром Станично-Луганського району Луганської області. Розташоване на Сіверському Донці. Населення: 15 700 осіб (1975), 14 543 осіб (2001) велику кількість населення складають донські козаки. Промисловість: підприємства з обслуговування залізничного транспорту, промислові і харчові комбінати, піщаний кар’єр, рибне господарство. Центр великого сільськогосподарського району Луганщини. На околицях і поблизу селища було знайдено залишки давніх майстерень з обробки каменю VI–IV тисячоліття до н. е., а також поселення епохи бронзи I тисячоліття до н. е. і могильники VIII–X ст. до н. е. Тут і сьогодні постійно працює археологічна експедиція, на розкопках якої можна побачити сліди найдавніших поселень. Станиця Луган була заснована козацтвом у другій половині XVII ст. Цей топонім зокрема згадується в листі до Петра І.::::::::::::::::читати далі |
| В’їзд у село з боку міста Ніжин Безу́глівка — село Ніжинського району Чернігівської області. Відстань до райцентру становить понад 15 км і проходить автошляхами Р68 та Р67. Козацьке село Ніжинського полку Гетьманщини. Після московської анексії — село Ніжинського повіту Чернігівської губернії. На землях Безуглівки існували угіддя двох родин — Озеровських та Сидоренків. Сидоренки — відомі шляхтичі. Селяни Безуглівки, не повіривши царському маніфесту про скасування кріпацтва, почати самовільний переділ земель. Протягом кількох днів заворушення охопило понад 3 тисяч селян. Для придушення виступу було послано 3 батальйони солдатів на чолі з губернатором. 5 квітня 1861 військо зламало опір селян і захопило Безуглівку..::::::::::::::::читати далі |
Промисловість Дніпропетровської області Дніпропетровська область — входить до складу Придніпровського економічного району. Промисловість Дніпропетровщини займає друге місце в Україні після Донецької області.  Структура промисловості ДніпропетровщиниНа території області обліковується 249 родовищ і 79 об’єктів обліку (з врахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 94 родовища і 43 об’єкти обліку розробляються. Мінерально-сировинна база області на 30,8% складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 36,3% — із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води. Регіон багатий різноманітними корисними копалинами: серед них.::::::::::::::::читати далі |
 Аміакопровід Тольятті — Одеса Аміакопро́від — газопровід, призначений для транспортування аміаку. У світі існує кільканадцять таких продуктопроводів, п’ятим з них є єдиний в Україні аміакопровід Тольятті — Одеса. Першу чергу введено у жовтні 1979 — 800-кілометровий трубопровід «Горлівка — Одеса». Трубопровід прокладено у 1981 р. і разом з хімічним підприємством «Тольяттіазот» (ТоАЗ) є результатом радянсько-американської співпраці. Аміак передається від ТоАЗ до Одеського припортового заводу (ОПЗ) у м. Южне, де завантажується в танкери та транспортується до заводів американської нафтової компанії «Occidental Petroleum». Власником «Оксидентал Петролеум» на час збудови був Арманд Хаммер, відомий своїми давніми зв’язками з радянським керівництвом. Довжина трубоопроводу 2417 км, з них 1021 км проходить по території України. Оператором російської частини є ВАТ «Трансаміак», української — ДП «Укрхімтрансаміак». Трубопровід має гілку до ВАТ «Концерн Стирол» у м. Горлівка. Потужність аміакопроводу до 2,5 млн т на рік.::::::::::::::::читати далі |
«Світ нави́воріт» — програма подорожей на каналі 1+1, авторський проект журналіста Дмитра Комарова. В ефірі з 11 грудня 2010 року[7]. У проекті «Світ навиворіт» Комаров — керівник, автор, ведучий, режисер, сценарист і т. д. Знімальна група складається з двох людей.
Як готують програмуКожен сезон «Світу навиворіт» — це серія програм, присвячених одній країні. Комаров «полює» на ексклюзив — живе у хижах разом з дикими племенами, бере участь у екзотичних обрядах, словом, показує місця, не зіпсовані цивілізацією. |
uk.wikipedia.org
Центральна Україна — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Області, які зараховують до Центральної України:завжди
часто
іноді
Центральна Україна — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська та Черкаська області.
Поняття «Центральна Україна»[ред. | ред. код]
Центральна Україна (зелений колір) 
Українці в Україні за переписом 2001 рокуГеографічно до Центральної України належать:
У сугубо економічному плануванні це лише територія Центрального району: Черкаська та Кіровоградська області.
В історичному контексті до Центральної України належать землі, що були ядром Русі[1] та безпосередню арену козацького руху які збігаються з кордонами української козацької держави — Гетьманщини, яка охоплювала землі Наддніпрянщини, Брацлавщини (Східного Поділля), Полтавщини, Чернігово-Сіверщини (разом зі Стародубщиною) та Запорожжя[2]. Спираючись на історичний розвиток руських (південно-західних/українських) земель, до «Центральної України», окрім зазначених вище областей, включають також північні — Житомирську, Київську, Чернігівську та Сумську області, а також Дніпропетровську; але значно рідше південні — Одеську, Миколаївську, Херсонську та Запорізьку.
Центральна Україна Дніпром розділяється на Лівобережну Україну та Правобережну Україну, до складу якої як правило долучають і східну частину Поділля, або Брацлавщину. Іноді Центральну Україну ототожнюють виключно з Наддніпрянською Україною, але в цьому випадку до її складу не має залучатись будь-яка з частин Поділля.
На ранніх етапах зародження державності серед слов’ян землі Центральної України стали ядром формування перших українських державних формацій та етногенезу української (руської) етнічної нації.
У центральній і східній частині України на межі XIX-ХХ ст. було 118 міст, у яких мешкало понад 3 млн осіб. Серед них вже було й 4 великих міста: Одеса, Київ, Харків, Катеринослав, у яких сконцентрувалося близько 35 % міського населення.
Нині найбільшими в Центральній Україні є такі міста:
- Київ — столиця України, головний діловий, культурний, політичний та промисловий центр України. Місто витоків української державності.
- Чернігів — обласний центр Чернігівської області, культурний, промисловий та діловий центр Чернігово-Сіверщини.
- Вінниця — головний діловий, культурний та промисловий центр Східного Поділля — історичної Брацлавщини. В сенсі географічного положення та історико-культурних зв’язків місто посідає проміжне місце між західним та центральним макрорегіонами України.
- Полтава — обласний центр Полтавської області, головний культурний, науковий та діловий осередок лівобережної частини Центральної України.
- Черкаси — обласний центр, головний культурний, науковий та промисловий центр Черкаської області.
- Суми — обласний центр, промисловий, науковий та культурний центр північно-східної частини Центральної України.
- Кропивницький — обласний центр, важливий науковий, промисловий та транспортний вузол Наддніпрянщини.
- Житомир — обласний центр, науковий, культурний та промисловий осередок правобережного Полісся. В сенсі географічних та культурно-історичних зв’язків місто тісно пов’язане з північно-західним регіоном України.
- Біла Церква — важливий культурний та промисловий центр, одне з найбільших міст Київщини.
- Кременчук — важливий промисловий та науковий центр Полтавщини.
- Конотоп — значний промисловий осередок сумської частини Сіверщини.
- Дніпро — обласний центр, значний культурний, діловий, промисловий та науковий центр Нижньої Наддінпрянщини та історичного Запоріжжя. В силу свого географічного положення та культурних зв’язків посідає проміжне місце між центром, півднем і сходом України.
- Кривий Ріг — головний промисловий центр Дніпропетровщини.
- Нікополь — головний промисловий центр Дніпропетровщини.
- ↑ Моця О. П. «Внутрішня» Русь у контексті уточнення меж // Археологія 2015 випуск I (51—60 ст.)
- ↑ Смолій В. А. (відп. ред.) Історія українського козацтва: У 2 томах: Том 2 — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 760 с. (7 с.) ISBN 966-518-398-2
uk.wikipedia.org