Міста україни – Міста України (за алфавітом) — Вікіпедія

Содержание

Міста України — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Місто в Україні — статус адміністративно-територіальної одиниці України, населений пункт зі статусом місто, що розташований на території України і підпорядковується органам місцевої державної влади України.

Кожне місто України має унікальний ідентифікатор в Класифікаторі об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)

Значною кількістю міст (в межах 19-51) виділяються традиційно промислові регіони (особливо Львівщина та Донбас). За кількістю міст обласного та центрального підпорядкування на першому місці знаходяться промислові регіони: Донецька область (28 міст), Дніпропетровська (13) Луганська (14), а також регіони, які концентрують управлінські функції: Київська область (13) та Автономна Республіка Крим (11).

В Україні налічується 460 міст, де станом на 1 січня 2014 року мешкало 60,5 % загальної чисельності населення країни (без врахування населених пунктів, підпорядкованих міськрадам).

[1]

Міста України (населення на 2001) Найдавніші міста України

Міста зі спеціальним статусом[ред. | ред. код]

Це міста з особливим статусом. До цієї категорії належать 2 міста — Київ (як адміністративний центр України) і Севастополь.

Міста обласного значення[ред. | ред. код]

Міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч осіб (указ 1958 р).[2] В окремих випадках до категорії міст обласного підпорядкування за зазначеним указом можна було віднести міста з кількістю населення менш як 50 тисяч осіб, якщо вони мали важливе промислове, соціально-культурне та історичне значення, близьку перспективу подальшого економічного і соціального розвитку, збільшення кількості населення.

Міста районного значення[ред. | ред. код]

Відповідно до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст» статус «малого міста» мають населені пункти, чисельність населення яких не перевищує 50 тис. осіб. Таких міст в Україні, відповідно до статистичних даних станом на 1 січня 2011 року, налічується 369, що складає близько 81 % від загальної кількості міст держави. У малих містах мешкає близько 14 % від загальної кількості населення країни та близько 20 % від населення усіх міст.

[3]

Динаміка населення великих міст[ред. | ред. код]

Населення міст України з врахуванням населених пунктів, підпорядкованих міськрадам[4]
НаселенняСумарний приріст/зменшення населенняНаселенняЗміна
Місто1 січня 200320032004200520062007200820092010201120122013201420151 січня 20162003—2016
1Київ2 621 689+17,341+27,371+26,823+24,872+22,137+25,298+19,600+14,068+15,059+30,765+23,679+19,272+18,5952,906,569+10,87 %
2Харків1 466 297-1,883+326-1,566-1,994-3,394-1,822-3,708-5,756-5,138+9,666+104+1,755-3,1551,449,732-1,13 %
3Одеса1 021 064-8,115-5,818-5,083-1,465+5,093+2,951+1,699-1,181-983+6,690+2,170-507-5,6671,010,848-1,00 %
4Дніпро1 071 421-8,527-6,397-6,868 -7,859-9,955-11,984-6,317-6,304-5,248-1,805-4,646-3,333-5,921986,258-7,95 %
5Донецьк1 026 036-4,833-4,550-6,636-5,462-7,422-6,360-6,361-6,274-7,042-1,799-3,469-13,689-7,224944,915[5]-7,91 %
6Львів758 686+234+1,204+1,519+909-212-374-275-1,665-1,896+934-689+719-696758,398-0,04 %
7Запоріжжя811 078-4,822-4,286-4,663-4,602-4,955-3,485-3,532-4,198-3,908-1,955-4,404-4,275-5,066756,927-6,68 %
8Кривий Ріг707 263-3,800-3,383-4,498-4,960-5,929-5,796-5,637-5,386-4,892-3,741-4,348-4,418-5,400645,075-8,79 %
9Миколаїв511 522-1,871-640-661-946-1,023-2,053-3,145-2,435-1,716-844-1,266-159-1,180493,583-3,51 %
10Маріуполь509 772-3,135-2,063-2,490-2,460-2,936-2,726-2,667-2,754-2,221-2,641-3,273-3,579 -1,594475,233-6,78 %
11Луганськ499 040-3,742-3,336-2,843-3,735-4,149-3,781-3,039-3,683-4,105-1,496-1,844-19,044-3,548444,243[5]-11,69 %
12Макіївка426 371-4,842-4,293-3,857-3,559-3,490-3,483-2,860-3,094-2,289-2,383-2,342-4,028-1,016384,835[5]-9,74 %
13Севастополь378 527-174+255+464+160+219+618+387+365+413+2,203+2,433385,870[6]+1,94 %
14Вінниця357 941+1,045+1,255+1,960+2,886+1,682+987+1,458+276+1,324+884+418+368+818373,302+4,29 %
15Сімферополь363 997-452-242-541-658-1,269-201-98+79-519+1,979+1,266363,341[6]-0,18 %
16Херсон364 345-3,038-3,635-3,327-3,665-3,712-2,355-2,007-2,028-1,893-1,374-1,432-1,028-1,487333,364-8,50 %
17Чернігів303 817-1,720-1,600
-888
-742-541-510-414-506-173-601-419-943-632294,095-3,20 %
18Полтава315 268-2,900-2,408-1,451-2,280-2,632-2,024-1,072-1,630-1,282-737-902-988-942294,020-6,74 %
19Черкаси294 823-648-138-1,149-1,199-1,046-1,266-927-739-799-521-402-381-1,373284,235-3,59 %
20Горлівка309 422-4,242-4,491-3,838-3,409-3,381-3,031-2,687-2,675-2,168-2,383-2,423-3,598-2,027269,069[5]-13,04 %
21Суми291 586-3,343-3,223-2,276-1,463-2,682-1,841-1,605-1,283-1,330-452-306-212-1,009270,561-7,21 %
22Хмельницький253 952+452+1,498+1,417+1,027+719+1,324+1,008+1,391+915+1,286+1,107+1,640+1,378269,113+5,97 %
23Житомир282 321-2,201-2,245-1,937-1,677-1,807-579-161+41+140-592-381-980-2,332267,610-5,21 %
24Чернівці241 166+528+556+1,224+1,519+1,947+2,597+2,263+2,043+2,086+2,913+3,287+2,204+2,033266,366+10,45 %
25Рівне248 472-794+192+184+175+213+556+585+257+334+159-421-273-1,332248,307-0,07 %
26Івано-Франківськ233 673-25+1,173+1,325+647+1,480+1,286+949+548+697+1,962+1,876+2,201+3,717251,509+7,63 %
27Кам’янське260 053-2,043
-1,570
-1,718-1,124-853-751-804-1,075-565-755-355-775-1,429246,235-5,31 %
28Кропивницький260 233-1,495-1,816-2,506-2,691-2,516-3,497-1,000-569-586-638-934-1,043-1,243239,699-7,89 %
29Кременчук232 407-963-242-1,017-69-1,024-565-916-635-542-542-64-612-1,411223,805-3,70 %
30Тернопіль226 318-2,262-3,336-1,598-868-877-77+277-131-146-182-8+663+455218,228-3,57 %
31Луцьк206 215-3,650+350+1,927+1,688+1,056+1,699+1,490+1,008+1,280+1,664+1,349+1,027+347217,450+5,45 %
32Біла Церква201 256+2,062+1,476+1,326+1,701+173+689+567+146+1,155+368+286-76-955210,174+4,43 %
33Краматорськ213 496-2,242-2,055-1,758-1,611-1,724-1,201-1,273-1,758-854-1,268-1,510-2,007-1,593192,642-9,77 %
34Мелітополь160 084-603-193-405-270-163-387-437-485-256+99-95-366-624155,899-2,61 %
35Керч155 294-1,378-1,352-1,237-1,239-1,067-901-851-753-671-906-639144,300[6]-7,08 %
36Ялта143 568-535-359-432-230-480-380+74+78+61-98+356141,623[6]-1,35 %
37Слов’янськ145 192-1,083-804-765-483-334-597-933-1,052-691-667-900-1,479-1,191134,213-7,56 %
38Єнакієве157 784-3,850-3,322-3,310-3,095-2,700-2,675-2,284-2,375-2,063-2,178-2,263-20,082-304107,283[5]-32,00 %
39Євпаторія120 693+349+620+465+430+622+213-245-57+254-93+201123,452[6]+2,29 %
40Хрустальний142 101-2,845-2,484-2,451-1,876-1,832-1,605-1,379-1,405-1,058-1,307-1,096-904-288121,571[5]-14,45 %
41Сєвєродонецьк128 581-1,181-1,125-936-817-1,108-813-813-812-712-398-558-813-990117,505-8,61 %
42Бердянськ123 904-759-663-589-393-460-73-343-337-590-538-527-466-869117,297-5,33 %
43Лисичанськ131 549-1,573-1,437-1,430-1,275-1,155-873-1,233-1,113-675-975-1,048-1,324-1,437116,001-11,82 %
44Нікополь134 523-1,556-1,193-1,378-1,189-1,675-1,933-1,851-1,964-1,784-1,280-863-1,023-1 387115,447-14,18 %
45Ужгород117 220-135-57-315-261-126-66+191-33+133-207-402-427-357115,163-1,75 %
46Алчевськ118 263-646-663-344-690-562-664-714-978-931-711-886-702-395109,377[5]-7,51 %
47Павлоград116 982-1,580-1,654-1,154-915-533+5-82-425-174-400-331-434-682108,623-7,15 %
48Феодосія107 572-655-349-522+115-68-243-202-240-125+487-170105,600[6]-1,83 %
49Бахмут111 981-1,194-1,246-774-638-709-552-748-925-564-654-484-466-911102,116-8,81 %
50Харцизьк112 354-1,191-1,242-936-791-720-755-557-675-383-769-1,109-1,172-284101,770[5]-9,42 %
51Сорокине115 895-1,922-1,603-1,726-1,263-1,082-1,149-922-815-773-709-801-560-223102,347[5]-11,69 %
52Кам’янець-Подільський99 929-389-142+426+201-40+1,200+1,628+250-94-227-489-526-493101,235+1,31 %
53Бровари86 839+1,058+954+1,027+1,104+957+1,266+1,230+1,011+1,167+1,104+624+749+1,079100,702+15,96 %
54Дрогобич99 725-195+75+27+243-150-186-382-420-610-54-219-124-15697,574-2,16 %
55Довжанськ108 550-1,545-1,471-1,417-1,379-1,082-1,031-712-640-249-726-618-540-35896,782[5]-10,84 %
56Конотоп96 472-621-419-359-408-250-80-276-575-198-280-338-257-38592,026-4,61 %
57Олександрія102 871-1,410-1,906-1,733-1,589-1,287-960-765-78-308-281-206-321-20691,821-10,74 %
58Кадіївка105 510-2,092-2,182-1,876-1,284-1,335-1,061-879-1,052-931-856-609-821-66989,863[5]-14,83 %
Історичне населення найбільших міст України
МістоНаселення, тис. осіб
1867[7][8]1913[7][9]
Одеса121,3554,8
Львів83,0215,0
Київ70,6417,8
Миколаїв68,0112,0
Харків60,0252,8
Бердичів52,877,0
Херсон45,975,0
Житомир37,682,1
Чернівці33,090,0
Кропивницький32,078,0
Полтава31,964,2
Білгород-Дністровський29,6
Дніпро22,5250,0
Кам’янець-Подільський21,5
Кременчук21,377,0
Тернопіль21,0
Хотин20,9
Ніжин20,554,8
Сімферополь17,877,0
Охтирка17,4
Севастополь72,7
Маріуполь57,7
Вінниця53,1
Суми50,4
Чернігів47,1

Подальша урбанізація значною мірою обмежується наявними земельними ресурсами. Особливо гостро відчувається це в містах. Територіальне розширення міст викликає протидію інших землекористувачів — сільського і лісового господарства, транспорту, зв’язку та ін. Усе частіше виникають ситуації, коли розвиток міст, особливо великих, вимагає використання їх підземного простору.

  1. ↑ Динаміка чисельності населення міст України
  2. ↑ Указ Президії ВР УРСР від 28 червня 1965 року, яким було затверджено «Положення про порядок перетворення, обліку, найменування і реєстрації населених пунктів, а також вирішення деяких інших адміністративно-територіальних питань в УРСР»
  3. Укладачі: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова. Передмова // Малі міста України. Чернігівська область. — Київ : Мінрегіон України, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, 2017. — С. 5.
  4. ↑ Населення районів і міст України[недоступне посилання з липень 2019]
  5. а б в г д е ж и к л м дані неповні та можуть бути уточнені
  6. а б в г д е Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок data2014 не вказаний текст
  7. а б Загальна характеристика динаміки чисельності міського населення Російської імперії за 1811—1913 рр.
  8. ↑ В, де Ливрон «Статистическое обозрение Российской империи» — Санкт-Петербург, 1874
  9. ↑ Статистический ежегодник России 1913 г, » — Санкт-Петербург, 1914.

uk.wikipedia.org

Міста України (за областями) — Вікіпедія

МістоОбласть, АРК, міськрадаЧисельність населення
АлупкаАвтономна Республіка Крим9 018
АлуштаАвтономна Республіка Крим31 440
АрмянськАвтономна Республіка Крим23 869
БахчисарайАвтономна Республіка Крим27 549
БілогірськАвтономна Республіка Крим18 790
ДжанкойАвтономна Республіка Крим43 343
ЄвпаторіяАвтономна Республіка Крим105 915
КерчАвтономна Республіка Крим157 007
КрасноперекопськАвтономна Республіка Крим31 023
СакиАвтономна Республіка Крим29 416
СімферопольАвтономна Республіка Крим343 644
Старий КримАвтономна Республіка Крим10 101
СудакАвтономна Республіка Крим14 495
ФеодосіяАвтономна Республіка Крим74 669
ЩолкінеАвтономна Республіка Крим11 699
ЯлтаАвтономна Республіка Крим81 654
БарВінницька область17 284
БершадьВінницька область13 336
ВінницяВінницька область356 665
ГайсинВінницька область25 640
ГніваньВінницька область12 832
ЖмеринкаВінницька область37 349
ІллінціВінницька область11 186
КалинівкаВінницька область20 061
КозятинВінницька область26 635
ЛадижинВінницька область22 219
ЛиповецьВінницька область9 406
Могилів-ПодільськийВінницька область32 853
НемирівВінницька область12 082
ПогребищеВінницька область10 754
ТульчинВінницька область16 136
ХмільникВінницька область27 898
ШаргородВінницька область7 161
ЯмпільВінницька область11 787
БерестечкоВолинська область1 904
Володимир-ВолинськийВолинська область38 256
ГорохівВолинська область9 015
Камінь-КаширськийВолинська область10 818
КіверціВолинська область16 678
КовельВолинська область66 401
ЛуцькВолинська область208 816
ЛюбомльВолинська область10 395
НововолинськВолинська область53 838
РожищеВолинська область13 636
УстилугВолинська область2 283
АпостоловеДніпропетровська область16 439
ВерхівцевеДніпропетровська область10 142
ВерхньодніпровськДніпропетровська область16 976
ВільногірськДніпропетровська область23 782
ДніпродзержинськДніпропетровська область255 841
Дніпропетровськ 1 Дніпропетровська область1 065 008
Жовті ВодиДніпропетровська область53 582
ЗеленодольськДніпропетровська область14 792
Інгулець 2Дніпропетровська область38 986
Кривий Ріг 2Дніпропетровська область668 980
МарганецьДніпропетровська область49 592
НікопольДніпропетровська область136 280
НовомосковськДніпропетровська область72 439
ОрджонікідзеДніпропетровська область44 834
П’ятихаткиДніпропетровська область20 563
ПавлоградДніпропетровська область118 816
ПерещепинеДніпропетровська область10 041
ПершотравенськДніпропетровська область29 140
ПідгороднеДніпропетровська область17 763
СинельниковеДніпропетровська область32 302
ТернівкаДніпропетровська область29 226
АвдіївкаДонецька область37 210
АмвросіївкаДонецька область22 130
АртемівськДонецька область82 916
АртемовеДонецька область6 725
БілицькеДонецька область10 093
БілозерськеДонецька область17 868
ВолновахаДонецька область24 647
ВуглегірськДонецька область10 309
ВугледарДонецька область17 440
ГірникДонецька область14 207
ГорлівкаДонецька область292 250
ДебальцевеДонецька область30 246
ДзержинськДонецька область43 371
ДимитровДонецька область54 787
ДобропілляДонецька область35 638
ДокучаєвськДонецька область24 383
ДонецькДонецька область1 016 194
ДружківкаДонецька область64 557
ЄнакієвеДонецька область103 997
ЖданівкаДонецька область13 688
ЗугресДонецька область19 859
ІловайськДонецька область17 620
КіровськеДонецька область30 910
КомсомольськеДонецька область12 813
КостянтинівкаДонецька область95 111
КраматорськДонецька область181 025
Красний ЛиманДонецька область28 172
КрасноармійськДонецька область69 154
КрасногорівкаДонецька область16 714
КураховеДонецька область21 479
МакіївкаДонецька область389 589
Мар’їнкаДонецька область10 722
МаріупольДонецька область492 176
МоспинеДонецька область11 736
НовоазовськДонецька область12 702
НовогродівкаДонецька область17 473
РодинськеДонецька область11 996
СвітлодарськДонецька область13 184
Святогірськ 3Донецька область5 136
СелидовеДонецька область26 793
СіверськДонецька область14 393
Слов’янськДонецька область124 829
СніжнеДонецька область58 496
СоледарДонецька область13 151
ТорезДонецька область72 346
УкраїнськДонецька область13 236
ХарцизькДонецька область64 175
Часів ЯрДонецька область16 612
ШахтарськДонецька область59 589
ЮнокомунарівськДонецька область17 813
ЯсинуватаДонецька область37 552
АндрушівкаЖитомирська область9 890
БаранівкаЖитомирська область12 584
БердичівЖитомирська область87 575
ЖитомирЖитомирська область284 236
КоростеньЖитомирська область66 669
КоростишівЖитомирська область26 068
МалинЖитомирська область28 113
Новоград-ВолинськийЖитомирська область56 259
ОвручЖитомирська область17 031
РадомишльЖитомирська область15 326
БереговеЗакарпатська область26 735
ВиноградівЗакарпатська область25 760
ІршаваЗакарпатська область9 515
МукачевеЗакарпатська область82 346
РахівЗакарпатська область15 241
СваляваЗакарпатська область17 145
ТячівЗакарпатська область9 786
УжгородЗакарпатська область117 317
ХустЗакарпатська область29 080
ЧопЗакарпатська область8 919
БердянськЗапорізька область121 692
ВасилівкаЗапорізька область15 592
ВільнянськЗапорізька область16 522
ГуляйполеЗапорізька область17 077
ДніпроруднеЗапорізька область21 054
ЕнергодарЗапорізька область56 242
ЗапоріжжяЗапорізька область815 256
Кам’янка-ДніпровськаЗапорізька область15 522
МелітопольЗапорізька область160 657
МолочанськЗапорізька область7 964
ОріхівЗапорізька область17 955
ПологиЗапорізька область22 206
ПриморськЗапорізька область12 973
ТокмакЗапорізька область36 275
БолехівІвано-Франківська область10 633
БурштинІвано-Франківська область15 298
ГаличІвано-Франківська область6 495
ГороденкаІвано-Франківська область9 794
ДолинаІвано-Франківська область20 906
Івано-ФранківськІвано-Франківська область218 359
КалушІвано-Франківська область67 902
КоломияІвано-Франківська область61 989
КосівІвано-Франківська область8 301
НадвірнаІвано-Франківська область20 932
РогатинІвано-Франківська область8 607
СнятинІвано-Франківська область10 479
ТисменицяІвано-Франківська область9 790
ТлумачІвано-Франківська область8 831
ЯремчаІвано-Франківська область7 850
КИЇВм.Київ, міськрада2 611 327
БерезаньКиївська область17 367
Біла ЦеркваКиївська область200 131
БогуславКиївська область17 135
БориспільКиївська область53 975
БояркаКиївська область35 968
БровариКиївська область86 839
ВасильківКиївська область39 722
ВишгородКиївська область22 933
ВишневеКиївська область34 465
ІрпіньКиївська область40 593
КагарликКиївська область13 757
МиронівкаКиївська область13 368
ОбухівКиївська область32 776
ПереяславКиївська область31 634
Прип’ятьКиївська область0
РжищівКиївська область8 447
СквираКиївська область18 126
СлавутичКиївська область24 402
ТаращаКиївська область13 452
ТетіївКиївська область14 944
УзинКиївська область13 217
УкраїнкаКиївська область14 163
ФастівКиївська область51 976
ЧорнобильКиївська область0
ЯготинКиївська область23 659
БобринецьКіровоградська область12 300
ГайворонКіровоградська область16 126
ДолинськаКіровоградська область18 768
Знам’янкаКіровоградська область29 412
КіровоградКіровоградська область254 103
Мала ВискаКіровоградська область13 132
НовомиргородКіровоградська область13 220
НовоукраїнкаКіровоградська область19 353
ОлександріяКіровоградська область93 357
ПомічнаКіровоградська область10 946
СвітловодськКіровоградська область50 094
УльяновкаКіровоградська область7 526
АлмазнаЛуганська область5 061
АлчевськЛуганська область119 193
АнтрацитЛуганська область63 698
АртемівськЛуганська область9 097
БрянкаЛуганська область54 767
ВахрушевеЛуганська область14 773
ГірськеЛуганська область11 473
Зимогір’яЛуганська область11 295
ЗолотеЛуганська область17 836
ЗоринськЛуганська область8 838
ІрміноЛуганська область13 053
КіровськЛуганська область35 199
Красний ЛучЛуганська область94 875
КраснодонЛуганська область50 560
КреміннаЛуганська область24 447
ЛисичанськЛуганська область115 229
ЛуганськЛуганська область463 097
ЛутугинеЛуганська область18 833
МіусинськЛуганська область6 029
МолодогвардійськЛуганська область25 528
НоводружеськЛуганська область9 025
ОлександрівськЛуганська область7 045
ПервомайськЛуганська область43 082
ПеревальськЛуганська область29 665
ПетровськеЛуганська область15 478
ПопаснаЛуганська область25 951
ПривілляЛуганська область9 004
РовенькиЛуганська область53 725
РубіжнеЛуганська область65 322
СватовеЛуганська область19 495
СвердловськЛуганська область72 531
СєверодонецькЛуганська область119 940
СтаробільськЛуганська область22 371
СтахановЛуганська область90 152
СуходільськЛуганська область23 642
ЧервонопартизанськЛуганська область17 680
ЩастяЛуганська область13 770
БелзЛьвівська область2 478
БібркаЛьвівська область3 980
БориславЛьвівська область38 122
БродиЛьвівська область23 239
БуськЛьвівська область8 673
Великі МостиЛьвівська область5 925
ВинникиЛьвівська область13 654
ГлиняниЛьвівська область3 378
ГородокЛьвівська область16 082
ДобромильЛьвівська область4 976
ДрогобичЛьвівська область79 119
ДубляниЛьвівська область8 469
ЖидачівЛьвівська область11 798
ЖовкваЛьвівська область13 474
ЗолочівЛьвівська область23 481
Кам’янка-БузькаЛьвівська область11 674
КомарноЛьвівська область3 994
ЛьвівЛьвівська область732 818
МиколаївЛьвівська область14 801
МоршинЛьвівська область6 482
МостиськаЛьвівська область9 150
Новий РозділЛьвівська область28 227
НовояворівськеЛьвівська область26 483
ПеремишляниЛьвівська область7 565
ПустомитиЛьвівська область9 798
Рава-РуськаЛьвівська область8 070
РадехівЛьвівська область9 230
РудкиЛьвівська область4 942
СамбірЛьвівська область36 556
СколеЛьвівська область6 742
СокальЛьвівська область21 693
СоснівкаЛьвівська область11 889
Старий СамбірЛьвівська область5 706
СтебникЛьвівська область20 863
СтрийЛьвівська область62 479
Судова ВишняЛьвівська область6 668
ТрускавецьЛьвівська область31 037
ТуркаЛьвівська область7 681
УгнівЛьвівська область1 021
ХирівЛьвівська область4 590
ХодорівЛьвівська область10 565
ЧервоноградЛьвівська область70 568
ЯворівЛьвівська область13 510
БаштанкаМиколаївська область13 146
ВознесенськМиколаївська область42 634
МиколаївМиколаївська область514 136
Нова ОдесаМиколаївська область14 070
Новий БугМиколаївська область16 250
ОчаківМиколаївська область16 929
ПервомайськМиколаївська область70 170
СнігурівкаМиколаївська область15 447
ЮжноукраїнськМиколаївська область38 206
АнаньївОдеська область9 476
АрцизОдеська область16 370
БалтаОдеська область19 962
БерезівкаОдеська область9 481
Білгород-ДністровськийОдеська область51 890
БіляївкаОдеська область14 294
БолградОдеська область17 353
ВилковеОдеська область9 260
ІзмаїлОдеська область84 815
ІллічівськОдеська область54 151
КіліяОдеська область22 594
КодимаОдеська область9 634
КотовськОдеська область40 718
ОдесаОдеська область1 029 049
РеніОдеська область20 481
РоздільнаОдеська область17 754
ТатарбунариОдеська область10 797
ТеплодарОдеська область8 830
ЮжнеОдеська область23 977
ГадячПолтавська область22 698
ГлобинеПолтавська область12 902
ГребінкаПолтавська область11 662
ЗіньківПолтавська область10 577
КарлівкаПолтавська область17 995
КобелякиПолтавська область12 076
КомсомольськПолтавська область51 740
КременчукПолтавська область234 073
ЛохвицяПолтавська область12 389
ЛубниПолтавська область52 572
МиргородПолтавська область42 886
ПирятинПолтавська область16 664
ПолтаваПолтавська область317 998
ХоролПолтавська область14 753
ЧервонозаводськеПолтавська область9 024
БерезнеРівненська область13 669
ДубноРівненська область39 146
ДубровицяРівненська область9 644
ЗдолбунівРівненська область24 612
КорецьРівненська область8 649
КостопільРівненська область30 467
КузнецовськРівненська область38 830
ОстрогРівненська область14 801
РадивилівРівненська область10 311
РівнеРівненська область248 813
СарниРівненська область28 144
Інкерманм.Севастополь, міськрада10 628
Севастопольм.Севастополь, міськрада342 451
БілопілляСумська область18 384
БуриньСумська область11 678
ВорожбаСумська область8 384
ГлухівСумська область35 76

uk.wikipedia.org

Список міст обласного значення в Україні — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Райони та міста обласного значення України

Міста обласного значення, міста обласного підпорядкування — міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч осіб (указ 1958 р).[1] В окремих випадках до категорії міст обласного значення за зазначеним указом можна було віднести міста з кількістю населення менш як 50 тисяч осіб, якщо вони мали важливе промислове, соціально-культурне та історичне значення, близьку перспективу подальшого економічного і соціального розвитку, збільшення кількості населення.

Таблиця міст обласного значення України[ред. | ред. код]

Частина інформації в цій статті застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, оновивши її. (лютий 2017)

Перелік міст станом на 2012 рік, назви станом на 2018 рік. Протягом 2012–2018 років низка міст була віднесена до категорії обласного значення

uk.wikipedia.org

ТОП найкращих міст України: рейтинг від Bistrozaim.ua

Хто з нас не любить пізнавати світ? Збирати яскраві враження, фотографії та магнітики на пам’ять. Планувати захоплюючі маршрути, занурюватися в світ барвистих історій нових містечок. Багато хто думає, що для таких захоплень потрібні великі гроші і вільний графік роботи. Але що ж робити, якщо немає закордонного паспорта і чи є всього лише два вільні дні в тиждень? Звичайно ж, відкривати для себе кращі міста України!

 

 

 

 

Найцікавіші міста України

Наша країна має відмінне географічне розташування, барвисті місцевості, унікальний ландшафт. Туристи з усього світу їдуть в Україну за порцією емоційного сплеску, за частинкою душевності і щирості. Де ж знаходяться ці чудові міста? Складемо рейтинг міст України за унікальною.

 

Кілія — найстаріший місто України

Давня Кілія розташована в Одеській області, між населеними пунктами Вилкове та Ізмаїлом. Дістатися до нього не просто. Близько п’яти годин їзди по бездоріжжю очікує кожного, хто захоче відвідати цю пам’ятку. Кілія заснована ще в VII столітті до нашої ери і може скластися враження, що дорога сюди — ровесниця міста! З огляду на вік, точна дата заснування невідома. Історики досі сперечаються про назву і імені засновника цього стародавнього поселення.

За однією з версій її побудували греки з Спарти, які разом з Олександром Македонським припливли на береги Дунаю. Побачивши великий потенціал цього поселення, як входу на європейський материк, великий полководець побудував фортецю на цьому березі. Подейкували, що з Кілії можна потрапити в будь-яку точку Європи. За іншими джерелами названу місту дав князь Кий, який забезпечив фортеці не тільки промисловий, а й культурний розвиток.

За часів Київської Русі Кілія була не формальною Південною столицею. До наших днів збереглися безліч артефактів, перебування в цьому найдавнішому місці різноманітних культур. Прихильникам історичних подорожей буде цікаво побувати в храмі, який знаходиться під землею. Районний центр багатий унікальними розкопками і знахідками. Ця територія пам’ятає битви і війни багатьох століть.

 

Кривий Ріг — найдовше місто в Україні

Ви здивуєтеся, але протяжність цього залізного серця держави — 126 км! У Європі він входить до трійки лідерів по відстані між крайніми точками. Рівень промисловості просто зашкалює. У цій техногенної місцевості також знаходиться 8 працюючих шахт, три з них ��ходять в лідери по глибині в Європі. Кривий Ріг знаменитий по всьому світу.

Він дуже цікавий для різних видів відпочинку. Любителям екстриму місцеві екскурсоводи запропонують спуск в шахту, де добувають залізну руду. Усередині шахти є навіть своя залізниця. Романтичним натурам підійде нічна їзда по пустельних дорогах. Всі траси освітлюються ліхтарями і гірляндами.

Так само Кривий Ріг здивує наявністю величезного Ботанічного саду, де в прогулянці можна провести цілий день. Для театралів і митців він відкриється з несподіваного боку. Обов’язково сходіть в театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху». Незабутня поїздка Вам забезпечена!

 

Мукачево — найчистіше місто України

Якщо Кривий Ріг — промислове серце нашої держави, то Мукачево — її екологічно чистий куточок. Всім нам хочеться дихати на повні груди свіжим повітрям. Чи не забрудненим заводськими відходами, сміттям і фабричним димом. У безпосередній близькості до Карпатських лісів розташувалося це маленьке і затишне гніздечко.

Мукачево — це старовинне поселення на Закарпатті. Кількість пам’яток, які потрібно подивитися по приїзду, просто величезна. До цього переліку можна віднести: замок Паланок, палац Шенборнів, Ратуша, Собор Святого Мартіна, Успенський собор, Реформатська церква. Просто прогулюючись по Мукачево, ви зустрінете цікаві скульптури сучасних майстрів.

З дітьми подорожувати в казкове Закарпаття ще веселіше! Покажіть своїм малюкам «Медовий дім», де Вас смачно пригостять різними видами цих ласощів. Про йдіть в міні-казковий ленд, що розташувався в парку Перемоги. Зайдіть на каву в «Шоколадний бутік» — кондитерський дім Бондаренко. Не забудьте продегустувати автентичну кухню, якої так славиться Закарпаття!

 

Рейтинг міст України 2019

Подорожувати по нашій країні цікаво і захоплююче. Досить часто гості і місцеві вибирають схожі маршрути туризму. Набережні, музеї, архітектура здивує навіть найвибагливіших оглядачів. Розповімо Вам про популярні кутоти більш докладніше.

 

Найкрасивіші міста України

Море, гори, історичні артефакти, забуті поселення, барвисті ландшафти. Це далеко не перелік пам’яток для відвідування. Є містечка які притягують абсолютно різні категорії людей: і любителів піших прогулянок, і шанувальників спокійного відпочинку. Такі куточки стають паломницькими на довгий час.

Вінниця — чарівне відкриття. Привертає своїм недавно побудованим музичним фонтаном, з підсвічуванням. Один з найбільших фонтанів в Європі зустрічає гостей лазерним шоу.

Умань — романтична історія про кохання. Софіївський дендропарк вже багато років популярний серед закоханих пар.

Запоріжжя — колиска козацтва. Не залишить байдужими нікого переплетення старовинної архітектури і сучасного дизайну, вільного духу стародавніх воїнів і безмежного Дніпра.

Івано-Франківськ — культурний центр західної України. Зустріне Вас затишною атмосферою і смачною кухнею, гарними парками і незабутніми ландшафтами.

Полтава — свідок військових дій. Знамениті полтавські галушки запам’ятаються надовго, а дендрологічний та ландшафтний парк стануть апогеєм Вашої подорожі.

Красивих, затишних місць досить багато в межах наших кордонів. Відкривати для себе заново знайомі і рідні береги завжди пізнавально!

 

Найбільші міста України

Ми розібралися з чарівними і красивими куточками. Кожна місцево сть прекрасна по-своєму. Але є мегаполіси, що підкорюють своїми масштабами.

 

Київ

Почнемо наш список зі столиці. Київ — один з обласних центрів України, місто державного значення з населенням понад 3 мільйоні людей. Поділений на 10 мікрорайонів, розташованих на обох берегах Дніпра. Ще з часів Київської Русі вважався до культурним і економічним осередком. За легендою, він був заснований трьома братами і сестрою.

Історичні райони столиці — це джерело дивовижний них історій, архітектурних шедеврів, скульптур, пам’ятників. Мегаполіс рясніє яскравими новобудовами, молодими районами і ландшафтними парками. Тут можна знайти розваги на будь-який смак. Київ не спить ні вдень, ні вночі. Він постійно в русі, живе в своєму унікальному ритмі. Зустрічає гостей каштановими обіймами, манить запахом «Перепічка».

Серце нашої держави також можна віднести в найбільші міста України за площею. Кожен район обладнаний для проживання як не можна краще. Тут ти відчуваєш себе маленькою піщинкою серед високих джунглів кам’яних стін і артефактів. Цей велетень стояв століття, і ще буде стояти, зачаровуючи своїми можливостями і красою кожного гостя.

 

Харків

Відносно молодий регіон на карті. Був побудований переселенцями, що бігли від польської влади. 15 років вважався столицею України, але харків’яни пам’ятають і шанують це факт, запитаєте будь-якого місцевого жителя про «першу столицю України», і вони з посмішкою на обличчі розкажуть про улюблене місто. На сьогоднішній день проживає приблизно 1, 5 мільйонів чоловік, з котрих майже 20% це люди науки: студенти, науковці та викладачі. Не дарма його називають науково-освітні осередком країни. Велика кількість науково дослідних кафедр розташовано саме тут. А ще за опитуваннями він був зарахований в кращі міста для життя в Україні за підсумками 2019 року.

Не дивлячись, на невелику площу, всього 350 квадратних кіло метрів, Харків розділений на дев’ять мікрорайонів. У ньому є міжнародний аеропорт і важлива залізнична розв’язка Південно-Східної Європи. Це амбітний мегаполіс. Якщо головна площа, то одна з величезних в Європі. Якщо будівля, то обов’язково всесвітнього масштабу.

Подивитися і оцінити в Харкові є що. Сюди можна віднести: Будинок зі шпилем на площі Конституції, Центральний парк ім. Горького з місцевим Діснейлендом, Музей сексу з унікальним зібранням експонатів, канатна дорога. Освітній центр запам’ятається надовго своєю гостинністю.

 

Одеса

Морська перлина вечері нашої країни. Перша назва — Хаджибей, але з 1795 роки був названий Одесою. Історія міста сягає в V століття до нашої ери, але як місто, він заснований за часів Російської імперії. Один з найбільш часто відвідуваних пляжних курортів, квадратурою 237 км. Простягається уздовж морського узбережжя. Стільки пісень і легенд було складено про цей морський порт! А скільки відомих бандитів зросло на узбережжі затоки. Одеса — найбільший кримінальний місто України, але не це його головна заслуга. У міста є душа, і вона відчувається в кожному куточку. Складно знайти місце на планеті, жителі якого так би любили, як люблять рідне місто одесити.

Завдяки морю вона славиться своїми рибними продуктами. Найоригінальніші кафе та ресторани пропонують гостям ароматні і свіжі дари моря до столу. Незабутня гастрономічна поїздка залишиться в пам’яті, і Ви не раз матимете бажання повернутися в цей край веселих легенд. Чого тільки варта прогулянка по Дерибасівській! А чи не поторгуватися на Привозі просто буде злочином з Вашого боку, жоден східний базар не дасть таких емоцій, як цей невеликий ринок.

Колорит який панує на вулицях старої Одеси, незабутній: дворики рясніють місцевим говором і жартами про хитрих євреїв. Перлина біля моря — вогнище постійного свята. Він зустрічає всіх туристів ароматним форшмаком, теплими обіймами доброї єврейської мам и і веселими розповідями бувалих.

 

Дніпро

Часто перейменовувався з часів заснування. Розкинувся на берегах Дніпровського водосховища, ключовими моментами ландшафту є велика кількість водойм. Щоб з’єднати всі частини мегаполісу, було побудовано багато мостів. У зв’язку з цим Дніпро ще називають «містом мостів».

Він поділений на 9 адміністративних районів. У кожному з них ви найдете багато кумедних розваг. Одне з них — це похід на Монастирський острів. Улюблений маршрут закоханих і молодят. Головною визначною пам’яткою можна назвати Катеринославський бульвар. Вечорами бульвар заворожує вогнями, привертає вивісками кафе і ароматною кавою. На жаль, Дніпро можна зарахує до категорії найбрудніші міста України в 2019 році.

Дуже розвинута машинобудівна, металургійна промисловість, але і тут є зелений острівець під назвою парк Глоби. Один з найстаріших парків в усім містечку. Так само варто побувати в Преображенському собор, унікальний пам’ятник архітектури, з котрого почалося будівництво всього. Туризм тут розвинений мало, але в цьому і вся принадність поїздки. Вулички незаповнені різномасті туристами, і можна зануритися в справжню атмосферу проживання жителів.

 

Рейтинг міст України за рівнем життя

Як і в кожній розвиненій країні, українці вибирають гідні регіони для проживання. Переїжджаючи, змінюючи місце проживання, ми прагнемо до поліпшення якості життя. У яких же областях українці хочуть жити більше спробуємо розібратися.

 

Найбагатші міста України

Щороку журналами, видавництвами і міністерствами збираються дані за рівнями життя населення всіх областей. Критерії підсумовуються і виливаються в загальну картину. Найбагатшим — став Київ. Щорічно столиця займає перше місце, і тільки один раз, в 2012 році, його випередив Донецьк.

В цьому році, втім як і в минулому в список міст для розкішного життя очолила Вінниця, після неї йдуть Харків і Львiв. Ці області цілком задовольняють потреби своїх жителів. У регіонах високий рівень патріотизму і населення не поспішає залишати рідні будинку в пошуках щастя.

 

Найбільш екологічно чисті міста України

Найчистіші міста України — це населені пункти, де немає промислових підприємств, але багаті природні еко-ресурси.

Як говорилося раніше, очолює топ — Мукачево. Барвисте містечко на Закарпатті. Поруч від Карпатських гір, блакитних озер і далеко від промислових заводів. Це не тільки екологічна місцевість, а й сама «здорова». Мешканці Мукачева хворіють менше і мають більшу тривалість життя в порівнянні з українцями з інших регіонів.

Другим в списку розмістився крихітний центр — Тернопіль. Розвинена інфраструктура, відсутність фабрик і виробництв робить область привабливою для проживання. А маленька територія не розглядається як мінус. Городяни гордяться Тернополем і околицями, які багаті замками, соборами, пам’ятками архітектури.

Третім йде Переяслав в-Хмельницький. Не великий населений пункт в Київській області, де проживають всього 30000 жителів. Промисловість представлена кількома швейними комбінатами і хлібозаводами, але останнє навряд чи зіпсує атмосферу міста, навпаки, наповнює його приголомшливими ароматами свіжої випічки. Головною визначною пам’яткою Переяслава вважається Музей під відкритим небом. А бажаючих побувати в ньому не меншає з року в рік.

Прагнення до ідеалу у всіх регіонах не може не радувати. Все більше і більше українців залишають свій вибір на затишних куточках для відпочинку в межах своєї батьківщини, діляться фотографіями відпочинку в соціальних мережах, що не залишається без уваги закордонними туристами. Україна розвивається, відкривається для всього світу як культурний, привітний, багатий і різноманітний край. Не відмовляйте собі в задоволенні подорожувати за рідними місцями, адже у будинку є на що подивитися.

 

 

bistrozaim.ua

Історія міст України — Вікіпедія

Міста́ Украї́ни. В Україні налічується 459 міст. В Україні є 177 міст обласного значення, 280 — районного.

Історія міського заселення України[ред. | ред. код]

Первісний період[ред. | ред. код]

Див. також: Античні міста Північного Причорномор’я, генуезькі колонії у Північному Причорномор’ї

Давні міста України

Початок утворення міст в Україні сягає до VIII ст. до н. е., коли в Північному Причорномор’ї виникло десять старогрецьких міст-колоній. Розпад рабовласницького ладу і удари сусідніх племен у IV—V ст. н. е. призвели до занепаду і ліквідації цих античних міст.

Період татаро-монгольської навали. Середньовіччя[ред. | ред. код]

Залишки старовинних мурів Кафи-Феодосії у АР Крим

Див. також: Монголо-татарська навала, фортифікаційне будівництво в Україні
Новий етап розвитку урбанізації припадає на період становлення і розквіту давньоруської держави Русі. За даними літописів, на кінець XII століття на Русі налічувалось 238 міст, які відігравали роль торговельно-ремісничих, оборонних центрів тощо. Під час татаро-монгольської навали більша частина південно-руських міст була зруйнована і спалена.

У 40-х роках XIII століття для більшості князівств Русі почалася іноземна навала, яка закінчилася лише через чверть сторіччя і ще стільки ж тривали періодичні набіги казанських, астраханських і кримських ханів. Військові спустошення і важкий тиск податків привели до затяжного економічного занепаду. За перші 50 років ординського правління не було побудовано жодного міста[1].

17 ст. — 19 ст.[ред. | ред. код]

Старовинна Контрактова площа у Києві

Див. також: Історія України в 17 столітті, колонізація Степової України в 16—18 століттях, Слобідська Україна
У феодальний період процеси урбанізації відбуваються досить повільними темпами у складних соціально-економічних умовах. В середині XVII століття в Україні нараховувалося 756 міст, в яких мешкало 1,4 млн. чол. Велика кількість міст у цей період була зумовлена значним розосередженням ремісницького виробництва, промислів і торгівлі, а також прийнятим тоді порядком віднесення поселень до категорії міст.

З другої половини 17 століття, після унії України з Московщиною, починається новий період урбанізації, коли відбулося інтенсивне виселення Слобідської України, порівняно швидко зростала чисельність міського населення, створювалися міські поселення.

У 17 столітті з розвитком мануфактурного виробництва в Лівобережній і Слобідській Україні зріс приплив сільського населення в міста, а також приписування кріпосних і державних селян навколишніх сіл до поміщицьких та казенних мануфактур. Наслідком цього слід вважати розвиток специфічних для того часу форм урбанізації, що полягають у зростанні «прихованого» міського населення, тобто сільського населення, яке зайняте в промисловості.

  • Мапа міста Одеси, 1892 р.

  • План м. Ніжина, 1773 р.

  • Мапа міста Маріуполь, 1826 р.

Індустріальний період[ред. | ред. код]

Старовинний будинок у середмісті Катеринослава-Дніпра Юзівка, локомотивний завод

Якщо в домонгольські часи одним з найбільших ремісничо-торговельних центрів України був Київ, в якому налічувалось понад 60 ремісничих спеціальностей, то наприкінці XIX століття географія промислових центрів поширюється на південно-східні райони. Центрами металургійної промисловості стали Донбас і Придніпров’я, машинобудівної і металообробної — Харків, Донбас, Придніпров’я, Київ, Херсон, Одеса, цукрової — Правобережна і частково Лівобережна (місто Карлівка, Лохвиця на Полтавщині) Україна

Важливі риси урбанізації України XIX — початок XX століття[2]
Природно-економічні райони
РокиМіські поселення та населенняПравобережжяЛівобережжя[3]Степ[4]Україна в цілому
1858Кількість міських поселень — разом
у тому числі
313177172672
міст344831113
містечок279137131547
інших поселень —21012
Чисельність міського населення:
(тисяч чол., в % до підсумку)
1120,7837,1606,52564,3
1863Чисельність міського населення:
(тисяч чол., в % до підсумку)
1288,6828,7628,62735,9
47,130,222,7100
Питома вага міських жителів
в загальній кількості населення, %
23,518,222,821,4
Зміни чисельності міського населення
в період з 1858 по 1863, %
+14,9−1,2+3,8−7,0

Міста українських земель, це — до деякої міри давні адміністративно-торговельні осередки, а то знову — недавно повсталі осередки великої промисловості й торгівлі. На відсоток міської людності має вплив індустріалізація й торгівля.

СРСР[ред. | ред. код]

Зростання населення міст України у XX ст

До 1918 року країна була аграрною і в містах проживало 18 % населення. У пожовтневі часи процес розширення географії промисловості в Україні зазнає нових змін. Інтенсивний процес урбанізації в Україні розпочався в 1926—1939 рр., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 раза.

Це, насамперед, поява поряд з традиційними галузями промисловості нових — енергетичної, тракторної та комбайнобудівної, хімічного машинобудування тощо. Були створені нові промислові центри в Придніпров’ї (Запоріжжя, Кривий Ріг та ін.), Харків перетворився на один з найбільших машинобудівних центрів СРСР. Змінилось розміщення промисловості в старих промислових районах. Зросла промисловість у Києві, Одесі, Кіровограді, Миколаєві та інших містах.

Здійснено індустріалізацію західних областей України. Міста Львів, Ужгород, Нововолинськ, Дрогобич, Стрий та багато інших стали великими індустріальними центрами України.

4 грудня 1958 р. ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР прийняли постанову «Про заходи з поліпшення справи планування і забудови населених пунктів УРСР», в якій підкреслювалось виняткове значення районного планування. Відповідно до цього було складено проекти генеральних планів 122 міст і 683 районних центрів. Згодом було розроблено проекти планування більше 200 міст і багатьох селищ.

Розподіл міст України за чисельністю населення в 1910 і 1920[5]
Міста та їхнє населення10—20 тисяч чол.20—50 тисяч чол.50—100 тисяч чол.100 і більше тисяч чол.Разом
Число міст28248464
Чисельність населення міст (тисяч чол.)
1910440,7451,2591,11123,62906,6
1920385,7618,3462,5950,42416,9
Зменшення чисельності населення міст з 1910 по 1920
тисяч чол.−55,0−132,9−128,6−173,2−489,7
%−12,5−17,8−21,8−15,4−17,0

До 1939[ред. | ред. код]

Міста та міська людність, 1937[6][7]

В українських містах живе ледве 21 % людности, а в великих містах, що мають понад 100 000 мешканців, лише 7,3 %. Це наслідок слабого господарського розвитку, в першій мірі — слабої індустріалізації країни.

Вони позбирані в декілька характеристичних ліній і груп, положених на погряниччях різних природних країн, де віддавна виступала виміна природних багатств обох країн, над морем і в околицях гірничопромислових.

Найбільш міської людності живе у степовій Україні, яка має найкращі умови для торгівлі й промисловості (джерела енергії, гірництво, море), зокрема великий відсоток міської людності живе в Донбасі. Аграрна лісостепова смуга має переважно 10—15 % міської людности, а деякі частини Правобережжя й Центрального Чорноземного Краю, положені далеко від джерел енергії й важніших комунікаційних шляхів — навіть менше.

Українські міста зростали ще динамічніше (особливо упродовж 1960-х років — на півмільйона осіб щороку). Загальні переписи населення, проведені на нашій території в другій половині XX століття, свідчать про перманентне примноження кількості їхніх жителів. В УРСР це відбувалося переважно за рахунок міграційних потоків із села, на частку яких у 1959—1970 роках припадало 47,8 %, а в 1970-1979-му — 51,6 % приросту міського населення. Як наслідок — 1965 року республіка досягла рівня урбанізованості (чисельність містян перевищила 50 %), а 1994-го населення міст переважило сільське вдвічі[8].

Містобудівна політика тієї доби була закладена знаковими рішеннями ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956 року) та постановою Ради Міністрів УРСР (літо 1957-го) про значне розширення житлового будівництва[8].

Назви міст України, ідентичність міського середовища[ред. | ред. код]

Назви історичних міст України, як правило, давні. Частина міст в різні періоди, — особливо зміни влади, соціально-політичного устрою, — мали різні назви. Так, з 1917-22 рр. і протягом декількох перших десятиліть радянської влади в Україні було переіменовано сотні міст і містечок — вони одержали імена вождів радянської влади або інші знаково-заідеологізовані назви пов’язані з новим режимом (Червоноармійськ, Комсомольськ, Жовтневе, Першотравневе тощо). У перші роки радянської влади втілювався ленінський план монументально-архітектурної пропаганди — установлення пам’ятників Щорсу, Леніну, Артему…

Протягом 1957–1958 рр. по Україні було перейменовано 141 населений пункт, 8 міських та 2 сільських райони, названі на честь В. Молотова, Л. Кагановича, К. Ворошилова, М. Будьонного, Г. Петровського, М. Хрущова, Д. Мануїльського (чому сприяв Указ Президії Верховної Ради СРСР від 11 вересня 1957 р.). На початку 1960-х рр. відбувались перейменування міст, районів та ін. адміністративно-територіальних одиниць, названих на честь Й. Сталіна.

Починаючи з 1987-го в СРСР відбулися значні перейменування населених пунктів названих в честь таких осіб, як: Д. Устинов, Ю. Андропов, Л. Брежнєв, В. Куйбишев, М. Горький, М. Калінін, Г. Орджонікідзе, С. Кіров, Я. Свердлов, А. Жданов та К. Ворошилов.

Насьогодні процес переіменування (зокрема, повернення старих історичних назв) триває на рівні міст, районів, вулиць тощо.

Соціологія міст України[ред. | ред. код]

Див. також: рух людности, мігрант, пролетаріят

Місто — невелика за площею територія, є мікромоделлю суспільства всієї держави, у якій з напливом значної кількості мігрантів відбувається зіткнення великої кількості людей, що належать до різних етнічних, лінгвістичних, релігійних груп.

В умовах міста здебільшого зникають етнічні особливості традиційної матеріальної культури (причому далеко не всі), а загалом етнічне в людині залишається, воно лише переходить у її духовне життя, в її психологію. Існують два взаємопов’язані типи етнічної культури: традиційний сільський тип, в основі якого лежать багатовікові зв’язки селянина із землею, втілені в матеріальній культурі, побуті, традиціях, звичаях, і урбаністичний тип, який ґрунтується не стільки на зовнішніх етнічних атрибутах, скільки на внутрішньому психологічному усвідомленні етнічного коріння, тобто на етнічній самосвідомості[9].

Динаміка сільського/міського населення[ред. | ред. код]

Раніше за Україну урбанізованими стали Росія, Латвія, Естонія, Вірменія, Азербайджан[8]. За 1940–1970 рр. міське населення в Україні зростало вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось лише в 1,9 раза. З середини 50-х років ХХ століття почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла в 2,2 раза та становила на кінець 20 століття близько 70 % від загальної чисельності населення.

За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тисяч чоловік) Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зараз — 61[11].

Міста-аґломерації та міста-мільйонники[ред. | ред. код]

Див. також: Міста-мільйонники України

Упродовж 1957—1979 років сформувалися основні з них в УРСР, з’явилися міста-мільйонери. Київ досягнув відповідної позначки в 1957-му, Харків — у 1962-му, Одеса — в 1974-му[8].

В Україні є 7 міст із населенням, яке перевищило або сягає мільйона чоловік: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже в 2,5 раза і досягла на 2000 рік 2 млн. 600 тисяч чоловік (1976 — 2 млн[8].).

Спально-житлове будівництво[ред. | ред. код]

Житлові реформи Хрущова та урядово-партійні програми (рішення ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956. року) та постановою Ради Міністрів УРСР (літо 1957.) активізували значне розширення житлового будівництва. У соціальному пляні в СРСР було проведено пенсійну реформу, змінено систему освіти, монетизовано грошові виплати колгоспникам[8]. 1958. Виходить постанова про будівництво однотипних «хрущовок». При будівництві застосовувались індустріяльні методи — будівництво з префабрикатів — привозних бетонних плит, що монтувались на місці.

Першим жилим масивом в СРСР стали московські Черьомушки (1956), а в Україні — Першотравневий у Києві (1957—1963)[8].

Забудова міст спальними районами призвела до транспортних проблем, вичерпання можливостей розвитку територій, ускладнення криміногенної ситуації. Фактично було обрано східні еталони поселенської структури, коли ставку робили на прогрес мегаполісів.

Полікультурність, поліетнічність міст України[ред. | ред. код]

Див. також: Вірменська діаспора Львова, Смуга осілості

Перші татарські родини в Харкові з’являються лише у другій половині XIX ст. Особливий приріст татарського населення відбувся після 1877—1879 рр. — 448 осіб, коли після російсько-турецької війни у Харкові була розквартирована татарсько-башкирська кіннота, яка входила до складу війська Південного укріпрайону Російської імперії. До кінця XIX століття їх чисельність постійно зростала. За Всеросійським переписом 1897 р. в місті мешкало 641 особа мусульманського віросповідання, більшість з яких були татари[9].

Русифікація міст і русифікація в містах. Становлення української більшости[ред. | ред. код]

Див. ще: русифікація в Україні, русскій мір

Р. В. Шарібжанов у статті «Ісламська релігія як фактор збереження етнічних рис при адаптації населення до умов великого поліетнічного індустріального міста (на прикладі Харкова 20-30-х рр. XX ст.)» звертає увагу на те, що «…у Харкові кожна група мігрантів виявлялася більш слабкою, ніж основне ядро міста» і далі, «У мовному відношенні основне ядро міста виявилося російськомовним, стійким, і в період дослідження, незважаючи на стрімке зростання чисельності населення Харкова, відсоток російськомовного населення залишався незмінним, що свідчило про інтенсивну асиміляцію новоприбулих. Зі зростанням кількості містян відсоток російськомовного населення поповнювався за рахунок російського етносу, російськомовних місцевих етнічних груп, їх природного приросту, новоприбулих та асимільованих[9].» Автор також вказує на недостатність політики коренізації, що не давало змоги національним меншинам тривалий час зберігати свої національні риси.

Історик із Канади Орест Субтельний звернув увагу на примноження кількості містян та зміну ментального портрета українського суспільства, назвавши це «Великим перетворенням». Крім того, вчений відзначив зміну етнічного складу міст, де «нарешті постали українські більшості». Так, чисельність українців у Києві між 1959—1989 роками зросла від 60,11 до 72,45 %[8].

Самоврядування[ред. | ред. код]

Див. також: Магдебурзьке право, полки України

Підпорядкування. Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Монофункціональні міста, галузевою спеціалізацією яких є гірничо-добувна, вугільна, хімічна промисловість, енергетика, — а це кожне третє мале місто, — найдужче постраждали від структурних змін, що відбувалися останнім часом в країні. Найбільше депресивних міст зосереджено в Донецькій, Луганській, Львівській, Київській, Вінницькій та Тернопільській областях[джерело?].

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Доценко A. I. Географічні особливості процесів урбанізації на Україні (XIX—XX ст.)//Український історико-географічний збірник, випус 2, К., 1972.
  • George O. Liber Soviet nationality policy, urban growth, and identity change in the Ukrainian SSR, 1923—1934 / Cambridge; New York, NY, USA: Cambridge University Press, 1992. — xvii, 289 p.; ISBN 0-521-41391-5.
  • Anna Veronika Wendland (Hrsg. gemeinsam mit Andreas R. Hofmann), Stadt und Öffentlichkeit in Ostmitteleuropa. Beiträge zur Entstehung moderner Urbanität zwischen Berlin, Charkiv, Tallinn und Triest, Stuttgart, 2002 (В збірнику наукових статей розроблено новий підхід до історії міст Східної Європи й, зокрема України, на прикладах Львова, Харкова, Берліна й Трієста показано розвиток публічної сфери в містах).
  • Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. Частина 1, Львів: НТШ, Руська Історична Бібліотека, т. ХХІІІ, 1903, с. 176
  • Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. Частина 2, Львів: НТШ, Руська Історична Бібліотека, т. XXIV, 1904, с. 455
  • Від мурів до бульварів: творення модерного міста в Україні (кінець XVIII –початок XX ст.) / Ред. кол.: В. А. Смолій (голова), О. П. Реєнт (відп. ред.), В. С. Шандра (наук. ред.), В. В. Шевченко (заст. відп. ред.), В. І. Милько (відп. секретар), та ін.; Авт. кол. – К.: Інститут історії України, 2019. – 608 с.
  1. ↑ Українська культура 13—15 століть
  2. И. К. Вологодцев. Особенности развития городов Украины. Харків, 1930, стор. 97—98.
  3. ↑ Дані про Чернігівську губернію взяті без Новозибківського, Суразького, Мглинського і Стародубівського повітів; про Катеринославську — без Ростовського повіту, що відійшли згодом до Російської федерації.
  4. ↑ Дані про Таврійську губернію без Криму.
  5. ↑ Статистический временник Российской империи. СПб., 1911; Население Украины по данным переписи 1920 г., серия I, том I, вып. II. Харьков, 1922.
  6. ↑ Атляс України и сумежних земель. Під загальною редакцією д-ра Володимира Кубійовича, Український Видавничий Інститут у Львові, Львів, 1937.
  7. ↑ На карті з’ясовано розміщення міст та показано, який відсоток творить міська людність у порівнянні з усією людністю. За міста С. С. Р. Р. вважали ми справдішні міста та т. зв. оселі міського типу, себто — оселі, що, правда, назви міст не мають, але їх населення живе частинно з промислу й торговлі й числить понад 2.000 людей, у Польщі й у Румунії принято за міста оселі, які за міста вважає адміністрація; в Чехословаччині й на Угорщині, — де ледви дрібна частина осель, що з господарського погляду є містами, має назву міст — уважається за міста оселі, що налічують поверх 5.000 людей і мають з погляду господарського характер міста. При з’ясуванні відсотка міської людности взято за територіяльну підставу обчислень адміністративні одиниці. Але що немає в усіх українських землях адміністративних одиниць подібної величини, і зокрема в С. С. Р. Р. підставою обчислень не можуть бути ані райони (за малі), ані великі области — в С. С. Р. Р. взято за підставову територіяльну одиницю передвоєнні повіти (чи власне — групи районів, що відповідають давнім повітам), у Польщі й у Румунії — теперішні повіти, в Чехословаччині, де повіти є за дрібні, згруповано їх у давні жупи (комітати), які ще тепер є важними антропоґеоґрафічними й історичними одиницями.
  8. а б в г д е ж и Гирич Я. Урбанізація за планом//«Тиждень», 29 вересня, 2012
  9. а б в Р. В. Шарібжанов у статті «Ісламська релігія як фактор збереження етнічних рис при адаптації населення до умов великого поліетнічного індустріального міста (на прикладі Харкова 20-30-х рр. XX ст.)»[недоступне посилання з червень 2019]
  10. ↑ Банк даних Державноі служби статистики України — Таблиця: 19A0501_01. Кількість наявного населення (0)
  11. ↑ Список міст України за населенням

uk.wikipedia.org

Портал:Географія України — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до навігації Перейти до пошуку
редагувати

  Обрані елементи гірського рельєфу України

Яблуни́цький перева́л (інші назви — Яблуне́цький перевал, Татарський перевал, Ясінський перевал, Беркут) — перевал в Українських Карпатах. Розташований на території Гуцульщини, на межі Закарпатської (Рахівський район) та Івано-Франківської області (Надвірнянський район), на південно-західній околиці села Яблуниці (присілок Довгий Грунь).

Висота перевалу 931 м над рівнем моря[2]. Лежить на вододілі річок Пруту і Чорної Тиси[2], у сідловині (звуженні) Яблуницького хребта. На схилах перевалу (переважно з південно-західного боку) ростуть смерекові ліси, місцями з домішкою ялиці та кедрової сосни і післялісовими луками. На перевалі розташований пансіонат і ресторан «Беркут», діє сувенірний ринок, облаштовано оглядовий майданчик, з якого видно частину смт Ясіня і Свидівецького масиву з горами Близниця.::::::::::::::::читати далі

редагувати

  Обрані печери та карстові порожнини України

Печера / шахта Каскадна (КН 252-2) — Печера вертикального типу в Криму на Ай-Петринській яйлі…………..

Вона розташована на північному борті приайпетринської улоговини. У відповідності зі своєю назвою шахта складається з цілого каскаду глибоких, часом моторошних колодязів, що вражають своєю похмурою пишністю.

Вхід до печери розташований в карстовій воронці на схилі долини, що перетинає південну частину масиву. З дна воронки починається 70-метровий каменепадний колодязь. Тріщинний хід в його стіні 10-метровим уступом відкривається в зал на глибині 110 м, наступний 42-метровий колодязь виводить у 100-метрову майже горизонтальну галерею. В її кінці — каскадна шахта загальною глибиною 74 м. З невеликого залу на її дні починається останній 17-метровий колодязь. Стіни внутрішніх колодязів.::::::::::::::::читати далі

Дніпро́ (Аудіо вимоваопис файлу; ст. -слов. Дънѣпръ; біл. Дняпро, рос. Днепр, крим. Özü, дав.-гр. Βορυσθένης, лат. Danapris, поетична назва — Славу́тич. Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає.::::::::::::::::читати далі

167kachovskemore.jpg

Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, в Херсонській, Дніпропетровській і Запорізькій областях України. Заповнено у 1955–1958 роках.

Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — біля міста Нової Каховки). Заповнено в 1955–1958 роках.

Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 (максимальна — 24 км). Площа 2155 км², об’єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувається 2—3 рази на рік. Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках::::::::::::::::читати далі

редагувати

  Родовища та басейни корисних копалин України

Криворізький залізорудний басейн — найбільший в Україні басейн з покладами багатих залізних руд, головний гірничовидобувний центр країни, розташований на території Дніпропетровської області.

Промислове освоєння залізних руд басейну почалося у другій половині XIX ст. Початок використання залізних руд пов’язано з ім’ям Олександра Миколайовича Поля (1832—1890), що організував в 1873 р. «Товариство криворізьких залізних руд». Першим місцем видобутку руди було урочище Дубова балка, що належала Полю.

Першу геологічну карту Кривбасу створив С. О. Конткевич.::::::::::::::::читати далі

редагувати

  Обрані об`єкти природно-заповідного фонду України

167kachovskemore.jpg Супутниковий знімок території Дунайського біосферного заповідника

Дуна́йський біосфе́рний запові́дник — самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа. Розташований на півдні України та на крайньому південному сході Одеської області, на території Кілійського району.

Адміністрація заповідника та головний офіс знаходяться в м. Вилкове.

Адміністративна структура та відомча приналежність: Заповідник має службу охорони природи, науковий та еколого-освітний підрозділи, господарчу частину. Заповідник підпорядкований Національній академії наук України.

Загальна площа дельти Дунаю становить біля 5640 км², в тому числі 1200 км² припадає на українську частину. Дунайський біосферний заповідник, площею 50252,9 га, займає її приморську зону.

Дунайський біосферний заповідник почав своє існування як філія Чорноморського заповідника в 1973 році.::::::::::::::::читати далі

редагувати

  Одиниці адміністративно-териториального устрою України

Теребовля́нський райо́н — адміністративно-територіальний район у центральній частині Тернопільської області. Утворений у 1939.

Площа — 1130,3 км² — 8,3% % території області. Населення — 69,9 тис. осіб (2007), із них 99% — українці (69 тис. 452 особи), 0,59% — росіяни (414 осіб), 0,25% — поляки (176), 0, 05% — білоруси (32 особи), 0,084% — інші національності.

Територією району пролягають залізниця Тернопіль—Чернівці й автодорога державного значення E85 (Доманове—Ковель—Чернівці—Мамалига).

Протяжність Теребовлянського району зі заходу на схід — 54 км, з півночі на південь — 42 км.

Теребовлянський район межує на заході з Підгаєцьким районом, на півдні — з Бучацьким і Чортківським, на сході — з Гусятинським, на північному сході — з Підволочиським, на півночі — з Тернопільським, на північному заході — з Козівським районами.::::::::::::::::читати далі

Ки́їв (МФА: Аудіо [ˈkɪjiw]опис файлу — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об’єднань, що працюють в Україні.

Заснований наприкінці V — початку VI століття. Був столицею полян, Русі, Київського князівства, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства::::::::::::::::читати далі

Stanichno-luganskyi.gif

Стани́ця Луга́нська — селище міського типу в Україні, є однією з двох донських станиць на землях сучасної України (друга — станиця Новомиколаївська) і центром Станично-Луганського району Луганської області. Розташоване на Сіверському Донці. Населення: 15 700 осіб (1975), 14 543 осіб (2001) велику кількість населення складають донські козаки. Промисловість: підприємства з обслуговування залізничного транспорту, промислові і харчові комбінати, піщаний кар’єр, рибне господарство. Центр великого сільськогосподарського району Луганщини.

На околицях і поблизу селища було знайдено залишки давніх майстерень з обробки каменю VI–IV тисячоліття до н. е., а також поселення епохи бронзи I тисячоліття до н. е. і могильники VIII–X ст. до н. е. Тут і сьогодні постійно працює археологічна експедиція, на розкопках якої можна побачити сліди найдавніших поселень.

Станиця Луган була заснована козацтвом у другій половині XVII ст. Цей топонім зокрема згадується в листі до Петра І.::::::::::::::::читати далі

В’їзд у село з боку міста Ніжин

Безу́глівка — село Ніжинського району Чернігівської області. Відстань до райцентру становить понад 15 км і проходить автошляхами Р68 та Р67.

Козацьке село Ніжинського полку Гетьманщини. Після московської анексії — село Ніжинського повіту Чернігівської губернії.

На землях Безуглівки існували угіддя двох родин — Озеровських та Сидоренків. Сидоренки — відомі шляхтичі. Селяни Безуглівки, не повіривши царському маніфесту про скасування кріпацтва, почати самовільний переділ земель. Протягом кількох днів заворушення охопило понад 3 тисяч селян. Для придушення виступу було послано 3 батальйони солдатів на чолі з губернатором. 5 квітня 1861 військо зламало опір селян і захопило Безуглівку..::::::::::::::::читати далі

Промисловість Дніпропетровської області

Дніпропетровська область — входить до складу Придніпровського економічного району. Промисловість Дніпропетровщини займає друге місце в Україні після Донецької області.

Stanichno-luganskyi.gif Структура промисловості Дніпропетровщини

На території області обліковується 249 родовищ і 79 об’єктів обліку (з врахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 94 родовища і 43 об’єкти обліку розробляються. Мінерально-сировинна база області на 30,8% складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 36,3% — із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

Регіон багатий різноманітними корисними копалинами: серед них.::::::::::::::::читати далі

Stanichno-luganskyi.gif

Аміакопровід Тольятті — Одеса

Аміакопро́від — газопровід, призначений для транспортування аміаку. У світі існує кільканадцять таких продуктопроводів, п’ятим з них є єдиний в Україні аміакопровід Тольятті — Одеса.

Першу чергу введено у жовтні 1979 — 800-кілометровий трубопровід «Горлівка — Одеса». Трубопровід прокладено у 1981 р. і разом з хімічним підприємством «Тольяттіазот» (ТоАЗ) є результатом радянсько-американської співпраці. Аміак передається від ТоАЗ до Одеського припортового заводу (ОПЗ) у м. Южне, де завантажується в танкери та транспортується до заводів американської нафтової компанії «Occidental Petroleum». Власником «Оксидентал Петролеум» на час збудови був Арманд Хаммер, відомий своїми давніми зв’язками з радянським керівництвом. Довжина трубоопроводу 2417 км, з них 1021 км проходить по території України. Оператором російської частини є ВАТ «Трансаміак», української — ДП «Укрхімтрансаміак». Трубопровід має гілку до ВАТ «Концерн Стирол» у м. Горлівка. Потужність аміакопроводу до 2,5 млн т на рік.::::::::::::::::читати далі

«Світ нави́воріт» — програма подорожей на каналі 1+1, авторський проект журналіста Дмитра Комарова. В ефірі з 11 грудня 2010 року[7].

У проекті «Світ навиворіт» Комаров — керівник, автор, ведучий, режисер, сценарист і т. д. Знімальна група складається з двох людей.

«В цьому проекті ви не побачите банальних розповідей про визначні туристичні пам’ятки, описані в кожному путівнику. У кадрі тільки справжня екзотика і погляд на країну зсередини. У своїх телеподорожах Комаров не сторонній спостерігач — він завжди повноправний учасник подій, — сайт каналу 1+1[8].»

Як готують програму

Кожен сезон «Світу навиворіт» — це серія програм, присвячених одній країні. Комаров «полює» на ексклюзив — живе у хижах разом з дикими племенами, бере участь у екзотичних обрядах, словом, показує місця, не зіпсовані цивілізацією.

uk.wikipedia.org

Центральна Україна — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Області, які зараховують до Центральної України:

   завжди

   часто

   іноді

Центральна Україна — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська та Черкаська області.

Поняття «Центральна Україна»[ред. | ред. код]

Центральна Україна (зелений колір) Українці в Україні за переписом 2001 року

Географічно до Центральної України належать:

У сугубо економічному плануванні це лише територія Центрального району: Черкаська та Кіровоградська області.

В історичному контексті до Центральної України належать землі, що були ядром Русі[1] та безпосередню арену козацького руху які збігаються з кордонами української козацької держави — Гетьманщини, яка охоплювала землі Наддніпрянщини, Брацлавщини (Східного Поділля), Полтавщини, Чернігово-Сіверщини (разом зі Стародубщиною) та Запорожжя[2]. Спираючись на історичний розвиток руських (південно-західних/українських) земель, до «Центральної України», окрім зазначених вище областей, включають також північні — Житомирську, Київську, Чернігівську та Сумську області, а також Дніпропетровську; але значно рідше південні — Одеську, Миколаївську, Херсонську та Запорізьку.

Центральна Україна Дніпром розділяється на Лівобережну Україну та Правобережну Україну, до складу якої як правило долучають і східну частину Поділля, або Брацлавщину. Іноді Центральну Україну ототожнюють виключно з Наддніпрянською Україною, але в цьому випадку до її складу не має залучатись будь-яка з частин Поділля.

На ранніх етапах зародження державності серед слов’ян землі Центральної України стали ядром формування перших українських державних формацій та етногенезу української (руської) етнічної нації.

У центральній і східній частині України на межі XIX-ХХ ст. було 118 міст, у яких мешкало понад 3 млн осіб. Серед них вже було й 4 великих міста: Одеса, Київ, Харків, Катеринослав, у яких сконцентрувалося близько 35 % міського населення.

Нині найбільшими в Центральній Україні є такі міста:

  • Київ — столиця України, головний діловий, культурний, політичний та промисловий центр України. Місто витоків української державності.
  • Чернігів — обласний центр Чернігівської області, культурний, промисловий та діловий центр Чернігово-Сіверщини.
  • Вінниця — головний діловий, культурний та промисловий центр Східного Поділля — історичної Брацлавщини. В сенсі географічного положення та історико-культурних зв’язків місто посідає проміжне місце між західним та центральним макрорегіонами України.
  • Полтава — обласний центр Полтавської області, головний культурний, науковий та діловий осередок лівобережної частини Центральної України.
  • Черкаси — обласний центр, головний культурний, науковий та промисловий центр Черкаської області.
  • Суми — обласний центр, промисловий, науковий та культурний центр північно-східної частини Центральної України.
  • Кропивницький — обласний центр, важливий науковий, промисловий та транспортний вузол Наддніпрянщини.
  • Житомир — обласний центр, науковий, культурний та промисловий осередок правобережного Полісся. В сенсі географічних та культурно-історичних зв’язків місто тісно пов’язане з північно-західним регіоном України.
  • Біла Церква — важливий культурний та промисловий центр, одне з найбільших міст Київщини.
  • Кременчук — важливий промисловий та науковий центр Полтавщини.
  • Конотоп — значний промисловий осередок сумської частини Сіверщини.
  • Дніпро — обласний центр, значний культурний, діловий, промисловий та науковий центр Нижньої Наддінпрянщини та історичного Запоріжжя. В силу свого географічного положення та культурних зв’язків посідає проміжне місце між центром, півднем і сходом України.
  • Кривий Ріг — головний промисловий центр Дніпропетровщини.
  • Нікополь — головний промисловий центр Дніпропетровщини.
  1. ↑ Моця О. П. «Внутрішня» Русь у контексті уточнення меж // Археологія 2015 випуск I (51—60 ст.)
  2. ↑ Смолій В. А. (відп. ред.) Історія українського козацтва: У 2 томах: Том 2 — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 760 с. (7 с.) ISBN 966-518-398-2

uk.wikipedia.org

Want to say something? Post a comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *