Канарські острови

Содержание

Канарские острова — Википедия

Кана́рские острова́ (исп. Las Islas Canarias) — архипелаг из семи островов вулканического происхождения в Атлантическом океане, недалеко от северо-западного побережья Африки (Марокко и Западная Сахара). Острова принадлежат Испании и являются одним из автономных сообществ этой страны. Столиц две, Санта-Крус-де-Тенерифе и Лас-Пальмас-де-Гран-Канария, но до 1927 года Санта-Крус-де-Тенерифе был единственной столицей.

Существует распространённая версия, что острова были названы в честь канареек. Однако, наоборот, птица была названа по месту своего происхождения, поэтому эта версия является неверной.

Название «Канарские острова» (исп. Las Islas Canarias) происходит от лат. Canariae Insulae, обозначающее буквально «Собачьи острова». Древнеримский учёный Плиний Старший (Естественная история, XXXVII.205) считал, что название острову было дано из-за большого количества крупных собак на островах. При этом он ссылается на описания мавретанского

[2]^[3] короля Юбы II, предпринявшего путешествие к архипелагу в 40 году до н. э. Две собаки были взяты с собой на его родину (территория современного Марокко), а затем попали на герб Канарских островов.

По другой версии, «собаками» называли морских собак (лат. canis marinus) или морских львов, ранее имевших большие колонии на островах.

Также возможно, что коренное население архипелага, гуанчи, считали собак священными животными. Не исключено родство египетского культа божества Анубиса с головой собаки и канарского поклонения собакам.

В древнеримских источниках также встречается версия названия островов по берберским племенам, живущим на территории Марокко.

Архипелаг состоит из семи крупных обитаемых островов и нескольких маленьких. В центре находится самый крупный остров — Тенерифе (2057 км²), Тенерифе является самым крупным и самым густонаселённым островом. На нём также находится высшая точка архипелага и всей Испании, вулкан Тейде (3718 м). На западе находятся острова Гомера (378 км²), Иерро (277 км²) и Пальма (708 км²). Остров Гран-Канария находится на востоке от Тенерифе. Это третий по величине остров архипелага (1532 км²). Далее на восток идут Фуэртевентура (1659 км²) и Лансароте (795 км²). Из шести маленьких островков только на острове Грасьоса (27 км²) живут люди. На востоке находятся острова Алегранса (10 км²), Монтанья-Клара (1 км²), Лобос (6 км²), Роке-дель-Оэсте и Роке-дель-Эсте. Всего — 13 островов.

Географически архипелаг входит в Макаронезию — группу вулканических островов вместе с Азорскими островами, островами Зелёного Мыса, Мадейрой и Селваженш.

Климат Канар тропический пассатный, умеренно жаркий и сухой, он определяется:

Близким расположением к Африке (пустыне Сахара), из-за чего сюда волнами дует ветер шерги (сирокко), который приносит зной и песок. Более засушливыми являются восточные острова;
Постоянные ветры-пассаты, дующие с северо-востока. Они несут влагу и смягчают влияние Африки;

Влияние Атлантического океана, холодного Канарского течения, наличие постоянного антициклона над Азорскими островами смягчает климат. Следует заметить, что из-за течения осадков на островах меньше, зато на прибрежных пляжах не жарко;
Острова эти гористы, поэтому на климат и погоду влияет также высота и рельеф. Это особенно заметно на Тенерифе, Пальме, Гран-Канарии — самых высоких островах архипелага. Про них говорят, что это «континенты в миниатюре»: климат разительно меняется от уровня моря на побережье, где температура даже зимой редко отклоняется от отметки в 20 °С, до 2000 м высоты, поднявшись на которую можно увидеть снег, иногда даже летом;
Для всего архипелага характерна значительная разница в климате и погоде между севером и югом — северные острова более зелёные, влажные, южные — сухие.

В целом для островов характерно чрезвычайно равномерное распределение температуры. Большинство дней стоит тёплая солнечная сухая погода, температура воды постоянна целый год, не опускается ниже 20 °С, на побережье температура воздуха редко опускается ниже 10 °С и редко поднимается выше 25 °С зимой, в то время как летом температура редко бывает ниже 20 °С, но часто превышает 30 °С.

До прихода на острова европейцев они были заселены племенами гуанчей. Их развитие было на уровне каменного века, они занимались скотоводством и примитивным земледелием. В качестве одежды использовались шкуры зверей. Умели мумифицировать своих вождей. Оставили после себя пирамиды Гуимар — удивительный памятник мегалитической архитектуры.

В эпоху Античности Канарские острова посещали финикийцы, греки и карфагеняне, о чём упоминает Плиний Старший.

В XII веке Канарских островов достигли арабские моряки. Французские мореплаватели посетили Канары в 1334 году. В 1344 году Папа Клемент VI дарует острова Кастилии. В 1402 году французы Жан де Бетанкур и Гадифер де Ла Салль от имени короны Кастилии и Леона начинают захват островов. Племена с Гран Канарии приветствовали европейцев (король Гуарнардарфа (Guarnardafra) выступил за заключение союза), в то время как племена, населявшие Тенерифе, пытались сопротивляться, сражаясь стрелами с каменными наконечниками и пращами. В 1404 году Кастильский король Генрих III провозглашает Жана де Бетанкура королём Канар. Португалия, также претендовавшая на Канарские острова, признала их испанским владением по договору от 1479 года. Последние битвы на острове Тенерифе прошли уже в конце XV века. В мае 1494 года гуанчи защитили свой остров, но в декабре 1495 испанцы полностью завладели архипелагом. За несколько недель в северной части острова, предположительно от чумы, умерло 4000 человек. Оставшиеся в живых решили, что боги отвернулись от них, и сдавались группами. 24 июля 1496 года сдался принц Имененчия, и позже он был убит. 29 сентября победитель Алонсо де Луго объявил о полном подчинении Канарских островов.

Испанское завоевание гуанчей (1496) — Тенерифе

Во время своего первого путешествия в поисках пути в Индию на острове Гомера делает остановку Христофор Колумб. После открытия Америки Канарские острова становятся важнейшим пунктом на пути из Европы в новый свет. Благодаря такому географическому положению острова становятся целью и других государств, и просто пиратов. В 1586 и 1596 годах марокканские войска захватывали Лансароте. В 1595 году сэр Фрэнсис Дрейк атаковал Лас-Пальмас. В 1599 году голландский флот разрушил Лас-Пальмас. В 1657 году британский флот под командованием адмирала Роберта Блэйка разгромил испанский флот в сражении у Тенерифе. В 1797 году уже адмирал Нельсон пытался захватить Санта-Круз-де-Тенерифе. Но он потерпел поражение и в бою потерял руку. Пушка El Tigre, которая, как утверждают, отстрелила его правую руку, представлена в местном музее. На следующий день после битвы Нельсон написал противнику джентльменское письмо с благодарностью за радушный приём. Письмо явно написано левой рукой. Отправив письмо, бочонок английского пива и сыр, Нельсон поблагодарил испанцев за гуманное отношение к пленным. Несмотря ни на что, Канарские острова остаются под управлением Испании.

В 1821 году они становятся провинцией Испании со столицей в Санта-Крус-де-Тенерифе. Это вызывает недовольство со стороны Лас-Пальмас, и некоторое время в 1840-е годы острова делят на две провинции.

В 1982 году Канарские острова становятся автономной областью Испании и в 1986 году вступают в Европейский союз на особых условиях.

Провинции Канарских островов

Провинция	Адм. центр	Население, чел. (2011)	Площадь, км²	Муниципалитеты	Кол-во муниципалитетов
Санта-Крус-де-Тенерифе	Санта-Крус-де-Тенерифе	995 429	3381	Санта-Крус-де-Тенерифе, Сан-Кристобаль-де-ла-Лагуна, Арона, Адехе, Ла-Оротава, Гранадилья-де-Абона, Лос-Реалехос, Пуэрто-де-ла-Крус, Канделария, Икод-де-лос-Винос, Такоронте, Лос-Льянос-де-Аридане, Гиа-де-Исора, Гуимар, Эль-Росарио, Сан-Мигель-де-Абона, Санта-Крус-де-ла-Пальма, Санта-Урсула, Сантъяго-дель-Тейде, Тегесте, Сан-Себастьян-де-ла-Гомера, Эль-Саусаль, Ла-Викториа-де-Асентехо, Ла-Матанса-де-Асентехо, Арико, Эль-Пасо, Брения-Альта, Тасакорте, Арафо, Ла-Гванча, Гарачико, Брения-Баха, Лос-Силос, Буэнависта-дель-Норте, Валье-Гран-Рей, Сан-Хуан-де-ла-Рамбла, Вальверде, Вилья-де-Масо, Сан-Андрес-и-Саусес, Фронтера, Вальеэрмосо, Эль-Танке, Фасниа, Тихарафе, Пунтальяна, Барловенто, Эрмигуа, Пунтагорда, Алахеро, Фуэнкальенте-де-ла-Пальма, Вилафлор, Эль-Пинар-де-эль-Иерро, Гарафия, Агуло	54
Лас-Пальмас	Лас-Пальмас-де-Гран-Канария	1 087 225	4066	Лас-Пальмас-де-Гран-Канария, Тельде, Санта-Лусиа-де-Тирахана, Арресифе, Сан-Бартоломе-де-Тирахана, Арукас, Пуэрто-дель-Росарио, Инхенио, Агуимес, Гальдар, Моган, Ла-Олива, Пахара, Тегисе, Тиас, Санта-Брихида, Сан-Бартоломе, Яйса, Санта-Мария-де-Гиа-де-Гран-Канария, Туйнехе, Терор, Антигва, Вальсекильо-де-Гран-Канария, Ла-Альдеа-де-Сан-Николас, Мойя, Вега-де-Сан-Матео, Фиргас, Агаэте, Тинахо, Ариа, Вальесеко, Техеда, Артенара, Бетанкуриа	34

Общая численность населения Канарских островов в сумме по 2-м провинциям^[4]

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Лас-Пальмас	897 595	924 558	951 037	979 606	987 128	1 011 928	1 024 186	1 042 131	1 070 032	1 083 502
Санта-Крус-де-Тенерифе	818 681	856 808	892 718	915 262	928 412	956 352	971 647	983 820	1 005 936	1 020 490
Кана́рские острова́	1 716 276	1 781 366	1 843 755	1 894 868	1 915 540	1 968 280	1 995 833	2 025 951	2 075 968	2 103 992
	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
Лас-Пальмас	1 090 605	1 096 980	1 100 813	1 103 850	1 100 027	1 098 406	1 097 800	1 100 480	1 109 175
Санта-Крус-де-Тенерифе	1 027 914	1 029 789	1 017 531	1 014 829	1 004 788	1 001 900	1 004 124	1 007 641	1 018 510
Кана́рские острова́	2 118 519	2 126 769	2 118 344	2 118 679	2 104 815	2 100 306	2 101 924	2 108 121	2 127 685

Жители являются потомками браков между испанцами и древним коренным населением, гуанчами (прото-берберское население), хотя имеется значительный перевес в пользу испанцев^[5]:

Итого население: 2 111 013 человек

Города с количеством жителей выше 10 тысяч
по состоянию на 1 января 2005 года

Лас-Пальмас-де-Гран-Канария	378,6	Канделариа	20,6
Санта-Крус-де-Тенерифе	221,6	Лос-Льянос-де-Аридане	19,9
Сан-Кристобаль-де-Ла-Лагуна	141,6	Санта-Брихида	18,8
Тельде	96,5	Гия-де-Исора	18,7
Арона	65,6	Пахара	18,2
Санта-Лусия-де-Тирахана	56,3	Санта-Крус-де-ла-Пальма	17,8
Арресифе	53,9	Сан-Бартоломе	17,5
Сан-Бартоломе-де-Тирахана	46,4	Ла-Олива	17,3
Ла-Оротава	40,4	Тиас	16,9
Лос-Реалехос	36,2	Гуимар	16,5
Арукас	34,2	Эль-Росарио	16,0
Адехе	33,7	Моган	16,0
Гранадилья-де-Абона	33,2	Тегисе	15,8
Пуэрто-де-ла-Крус	30,6	Санта-Мария-де-Гия	14,1
Пуэрто-дель-Росарио	30,4	Санта-Урсула	12,6
Инхенио	27,3	Туйнехе	12,5
Агуимес	25,5	Терор	12,2
Икод-де-лос-Винос	24,3	Сан-Мигель-де-Абона	11,7
Гальдар	23,2	Сантьяго-дель-Тейде	11,2
Такоронте	22,3	Тегесте	10,3

Как и в остальной части Испании, общество Канарских островов в основном христианское,^[6]католической церкви, с момента завоевания Канарских островов в 15 веке, религии большинства в архипелаге (более пяти веков). На Канарских островах родились два важных католических святых: Бетанкур, Педро де Сан Хосе и Аншиета, Жозе ди, оба родившиеся на острове Тенерифе, были миссионерами в Гватемала и Бразилия соответственно. Однако растущие миграционные потоки (туризм, иммиграция и т. д.), увеличивают число верующих других религий, встречающихся на островах, таких как: мусульмане,^[7]евангелисты^[7] и практикующие Индуизм.^[7]Афро-американские религии,^[7]китайские религии,^[7]буддисты,^[7]бахаизм^[7] и иудаизм.^[7] Существует также форма автохтонного неопаганизма в архипелаге, Церковь народа гуанчи.^[7]^[6]

Среди последователей Ислама существует на островах Исламская федерация Канарских островов, которая является органом, объединяющим ассоциации и общины мусульманской религии на Канарском архипелаге.^[8]

Распределение верований в 2012 году, согласно Независимому барометру Центра социологических исследований, было следующим:^[9]

84,9 % католиков
7,8 % неверующих
4,5 % атеистов
1,7 % других религий

Среди верующих 38,7 % часто посещают религиозные службы.

Католические епархии[править | править код]

Канарские острова делятся на две католические епархии, каждая из которых управляется епископом. Оба принадлежат к Экклезиастической провинции Севилья:

В последние десятилетия Канарские острова постепенно превратились в транзитный пункт для выходцев из стран западной Африки (Марокко, Западная Сахара, Мавритания, Мали, Гамбия, Сенегал и др.), пытающихся перебраться из своих стран в Испанию или другие страны Европейского союза. Многие погибают в море, не добравшись до суши на своих самодельных лодках или плотах. На островах имеются специальные лагеря помощи для беженцев, включая специализированные учреждения для детей, число которых среди нелегальных иммигрантов постоянно увеличивается в связи с тем, что испанские законы запрещают депортацию лиц, не достигших 18-летнего возраста.

Книпович Н. М. Канарские острова // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Большаков А. А. За столпами Геракла: Канарские острова. — М.: Наука, ГРВЛ, 1988. — 176, [8] с. — (Рассказы о странах Востока). — 30 000 экз.
Грин Л. Острова, не тронутые временем = Islands Time Forgot / Лоуренс Грин; Пер. с англ. Г. И. Головнёва, Г. И. Гаева; Отв. ред. и авт. послесл. Л. А. Михайлова; Институт востоковедения АН СССР; Худож. Н. А. Абакумов. — М.: Наука, ГРВЛ, 1972. — 320 с. — (Путешествия по странам Востока). — 75 000 экз.
Грин Л. Острова, не тронутые временем = Islands Time Forgot / Лоуренс Грин; Пер. с англ. Г. И. Головнёва, Г. А. Гаева; Худож. Е. К. Васильева. — М.: Армада-пресс, 2001. — 320 с. — (Зелёная серия. Вокруг света). — 7000 экз. — ISBN 5-309-00204-9.
Рябикова И. В. Захват и колониальное порабощение Канарских островов по данным западноевропейских средневековых хроник XV—XVI веков // Страны и народы Африки (Страны и народы Востока. Вып. IX). М., 1969.

Канарські острови — Вікіпедія

Кана́рські острови́ (лат. Canis — «собака» та ісп. Las Islas Canarias — «собачі острови») — група островів вулканічного походження в Атлантичному океані, розташованих поблизу північно-західного узбережжя Африки, за 100 км від кордону між Марокко і Західною Сахарою. Покровителька — Діва Марія Канделярійська.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно це одна із 17 іспанських автономних спільнот. Функції столиці розділені між містами Санта-Крус-де-Тенерифе і Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, які є центрами провінцій Санта-Крус-де-Тенерифе і Лас-Пальмас.

Острови отримали свою назву від великих собак, які водилися на островах. Про це писав давньоримський учений Пліній Старший. Також, про це свідчать 2 собаки, зображені на гербі та прапорі. Прапор Канар — розміщені вертикально блакитно-жовті смуги. Жовтий, точніше канарковий, колір на прапорі символізує вільність птаха, родом із Канарських островів, відомого під назвою канарка.

Провінція Санта-Крус-де-Тенерифе складається з островів Тенерифе, Пальма, Гомера і Ієрро, провінція Лас-Пальмас — із Гран-Канарія, Лансароте і Фуертевентура.

Визначні місця островів — піраміди в Гуїмар та найвища вершина Іспанії — Тейде (3718 м), на острові Тенерифе. На острові Ла-Пальма є Обсерваторії Північної півкулі (1981). Умови для спостережень тут винятково сприятливі — не потрібне штучне світло, бо не буває туманів.

Політично на Канарських островах розташовується Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія.

Архіпелаг складається із семи великих населених островів і 6 маленьких.

У центрі знаходиться найбільший і найнаселеніший острів — Тенерифе (Tenerife) із площею 2034 кв. км.

На заході знаходяться острови Гомера (La Gomera, 378 км²), Ієрро (ісп. El Hierro, 277 км²) і Пальма (ісп. La Palma, 708 км²). Острів Гран-Канарія (Gran Canaria) знаходиться на схід від Тенерифе. Це третій за величиною острів архіпелагу (1560 км²). Далі на схід йдуть Фуертевентура (ісп. Fuerteventura,1660 км²) і Лансароте (ісп. Lanzarote, 795 км²).

Із шести маленьких острівців тільки на Грасіоса (ісп. La Graciosa, 7 км²) живуть люди. На сході знаходяться острови Алегранса (10 км²), Монтанья-Клара (1 км²), Лобос (6 км²), Роке-дель-Оесте (ісп. Roque del Oeste) і Роке-дель-Есте (ісп. Roque del Este).

Географічно Канари входять у групу вулканічних островів Макаронезія разом з Азорськими островами, островами Зеленого Мису, Мадейрою і Селваженьш.

Карта Канарських островів

Клімат Канар тропічний пасатний, помірно спекотний і сухий. Північна частина архіпелагу вологіша, південна — сухіша. На клімат островів впливає:

Близьке розташування до Африки (пустелі Сахара), з якої на Канари дме вітер харматан, приносячи спеку і пісок. Більш посушливими є східні острови.
Постійні вітри-пасати, що дмуть із північного сходу. Вони несуть вологу і пом’якшують вплив Африки.
Холодна Канарська течія і Азорський антициклон зменшують кількість опадів і послаблюють спеку на узбережжі.

Клімат Лас-Пальмас-де-Ґран-Канарія, столиця острова Гран Канарія
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Середній максимум, °C	20,6	21,0	21,8	22,1	23,1	24,7	26,5	27,1	27,1	25,8	23,8	21,8
Середня температура, °C	17,6	17,9	18,6	18,9	20,0	21,7	23,4	24,1	24,1	22,7	20,8	18,7
Середній мінімум, °C	14,7	14,9	15,4	15,7	17,0	18,7	20,4	21,2	21,2	19,7	17,9	15,7
Норма опадів, мм	18	24	14	7	2	0	0	0	10	13	18	27

Клімат Санта-Крус-де-Тенерифе, центр острова Тенерифе
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Середній максимум, °C	20,6	20,9	21,7	22,3	23,7	25,7	28,3	28,8	27,9	26,0	23,9	21,8
Середня температура, °C	17,9	18,0	18,7	19,2	20,6	22,4	24,6	25,1	24,6	23,0	21,0	19,0
Середній мінімум, °C	15,1	15,1	15,6	16,2	17,5	19,0	20,8	21,4	21,3	20,0	18,1	16,2
Норма опадів, мм	34	36	29	14	4	1	0	1	6	18	27	44

Населення островів у 2012 році становило 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 218 000 осіб.

Населення за островами^[2]:

Міста[ред. | ред. код]

Міста з кількістю жителів понад 10 тисяч
станом на 1 січня 2005 року

Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія	378,6	Канделарія	20,6
Санта-Крус-де-Тенерифе	221,6	Лос-Льянос-де-Арідане	19,9
Сан-Крістобаль-де-Ла-Лагуна	141,6	Санта-Бріхіда	18,8
Тельде	96,5	Гіа-де-Ісора	18,7
Арона	65,6	Пахара	18,2
Санта-Лусія-де-Тірахана	56,3	Санта-Крус-де-ла-Пальма	17,8
Арресіфе	53,9	Сан-Бартоломе	17,5
Сан-Бартоломе-де-Тірахана	46,4	Ла-Оліва	17,3
Ла-Оротава	40,4	Тіас	16,9
Лос-Реалехос	36,2	Гуїмар	16,5
Арукас	34,2	Ель-Росаріо	16,0
Адехе	33,7	Моган	16,0
Гранаділья-де-Абона	33,2	Тегісе	15,8
Пуерто-де-ла-Крус	30,6	Санта-Марія-де-Гія	14,1
Пуерто-дель-Росаріо	30,4	Санта-Урсула	12,6
Інхеніо	27,3	Туїнехе	12,5
Агуїмес	25,5	Терор	12,2
Ікод-де-лос-Вінос	24,3	Сан-Мігель-де-Абона	11,7
Гальдар	23,2	Сантьяго-дель-Тейде	11,2
Такоронте	22,3	Тегесте	10,3

До приходу на острови європейців вони були заселені племенами гуанчів. Їхній розвиток перебував на рівні кам’яної доби, вони займались тваринництвом та примітивним землеробством. Як одяг використовувалися шкіри звірів. Вміли муміфікувати своїх вождів. Залишили після себе піраміди в Гуїмар — дивовижний пам’ятник мегалітичної архітектури.

В епоху Античності Канарські острови відвідували фінікійці, греки й карфагенці, про що згадує Пліній Старший.

У XII столітті Канарських островів досягли арабські моряки. Французькі мореплавці побували на Канарах у 1334 році. У 1344 році Папа Климент VI дарує острови Кастилії. У 1402 році французи Жан де Бетанкур^[en] і Гадіфер де Ла Салль^[en] від імені корони Кастилії і Леона починають захоплення островів. Племена з Гран Канарії вітали європейців (король Гуарнардафра (Guarnardafra) виступив за укладання союзу), тоді ж як племена, що населяли Тенерифе, намагались чинити спротив, воюючи стрілами з кам’яними наконечниками і пращами. У 1404 році Кастильський король Генріх III оголошує Жана де Бетанкура королем Канарів. Португалія, яка також претендувала на Канарські острови, визнала їх іспанським володінням за договором від 1479 року. Останні битви на острові Тенерифе відбулись уже наприкінці XV століття. У травні 1494 року гуанчі захистили свій острів, але в грудні 1495 іспанці повністю заволоділи архіпелагом. Протягом декількох тижнів у північній частині острова, ймовірно від чуми, померло 4000 людей. Ті, які залишились живими вирішили, що боги відвернулись від них, і здавались цілими групами. 24 липня 1496 року здався принц Імененчія, і згодом він був убитий. 29 вересня переможець Алонсо де Луго оголосив про повне підпорядкування Канарських островів.

Іспанське завоювання гуанчів (1496, острів Тенерифе)

Під час своєї першої подорожі у пошуках шляху до Індії на острові Гомера робить зупинку Христофор Колумб. Після відкриття Америки Канарські острови стають найважливішим пунктом на шляху з Європи у новий світ. Завдяки такому географічному розташуванню острови стають ціллю й інших держав, і просто піратів. У 1586—1596 роках марокканські війська захоплювали острів Лансароте. У 1595 році Френсіс Дрейк атакував Лас-Пальмас. У 1599 році голландський флот зруйнував Лас-Пальмас. У 1657 році британський флот під командуванням адмірала Роберта Блейка розгромив іспанський флот у битві поблизу Тенерифе. У 1797 уже адмірал Нельсон зробив спробу захопити Санта-Крус-де-Тенерифе. Але він зазнав поразки і в бою втратив руку. Гармата «El Tigre», котра, як стверджують, відстрілила його праву руку, знаходиться в місцевому музеї. Наступного дня після битви Нельсон написав противнику джентльменського листа з подякою за «гостинний» прийом. Листа явно було написано лівою рукою. Надіславши листа, бочечку англійського пива і сир, Нельсон подякував іспанцям за гуманне ставлення до полонених. Канарські острови залишились під орудою Іспанії.

У 1821 острови стають провінцією Іспанії зі столицею у Санта-Крус-де-Тенерифе. Це викликає незадоволення з боку мешканців Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, і згодом у 1840-і роки острови поділяють на дві провінції: Санта-Крус-де-Тенерифе і Лас-Пальмас.

У 1982 році Канарські острови стають автономною областю Іспанії і в 1986 році вступають до Європейський Союз на особливих умовах. Незважаючи на віддаленість архіпелагу, жителі Канарських островів є повноцінними підданими іспанської корони.

Острови вічної весни, тихе, відокремлене місце, яке при цьому має репутацію кращого курорту світу. Канарські острови назавжди полонять тих, хто хоч раз опинився тут. І я теж не стала винятком.

Канари — це дивовижна подорож у часі і просторі. Формально — це Іспанія. На практиці іспанського ви тут зустрінете не так багато: хіба що мова. Саме тут жили стародавні племена гуанчі, корінні жителі островів. Справжні канарці не вважають себе іспанцями і навіть ображаються, якщо їх так називають.

Чому ж Канари називають островами вічної весни? Тут круглий рік приблизно однакова температура: чи не надто спекотна, оттеняемая приємною океанської свіжістю, по-справжньому весняна. Тут зосереджено 13 кліматичних зон і знаходиться найвища точка Іспанії — приголомшливий і могутній вулкан Тейде. Більшість туристів з Росії приїжджають на острів Тенеріфе. Він, безумовно, хороший. Але уваги заслуговують і інші острови архіпелагу. Всього їх сім:

Лансароте;
Фуертевентура;
Гран Канарія;
Тенеріфе;
Гомера;
Пальма;
Ієрро.

Якщо попросити мене назвати найкращий острів Канарських островів, я скажу: Фуертевентура. Але вам, можливо, найбільше сподобається якийсь інший. Всі вони по-своєму прекрасні і незабутні! Але моє серце належить Фуертевентура — острову свободи, вітру, літаючих вітрил кайтсерферов і щастя.

Багато хто думає, що Канарські острови названі так на честь канарок. Насправді все рівно навпаки. Цих маленьких пташок вперше побачили тут і назвали по імені островів. А архіпелаг називається на честь собак. По-іспанськи слово собака — el can. Є кілька версій, чому саме собаки удостоїлися такої честі. Хтось вважає, що тут водилися давні дикі собаки, хтось каже, що у місцевих жителів собака була священною твариною. Тим не менше факт залишається фактом: острови мають свою назву, завдяки собакам.

Канарски острови – Уикипедия

Канарските острови (на испански: Islas Canarias) са архипелаг в Атлантическия океан и една от автономните области на Испания. Разположени са на 100 км от брега на Африка и са испанско владение от 1405 г. Името им идва от порода кучета, селектирана за охрана на каторжници. Според легендата на коренните жители, на връх Тейде живее богът, родител на седемте острова. Сянката която Тейде хвърля е 200 километра навътре в океана. Площта им е 7447 км². Най-големият остров е и най-населеният (Тенерифе). Най-голям град е Лас Палмас де Гран Канария. Изградени са от базалт. Тропически климат и растителност (банани, цитрусови, лозя, тютюн). Важна транзитна база (пристанището на Санта Крус де Тенерифе и Пуерто де Лас Палмас).

Преди завладяването на Канарите от испанците, островите са обитавани от берберски племена (щанцес), дошли от Северна Африка. Основен поминък е бил скотовъдство, риболов и отглеждане на зърнени култури.
През 1494 г. – неуспешен опит (клането при Матанза) и последващо завладяване на Тенерифе от испанците, начело с Алонсо Фернандес, при Санта Крус.
На 29 септември 1496 г. се подписва мирен договор в Лос Реалехос. Местните вождове официално се предават и приемат католическата религия.

Карта на Канарските острови

Канарските острови са съставени от седем основни (и множество по-малки) острова, както следва, по големина:

Тенерифе[редактиране | редактиране на кода]

С площ от 2034 км², Тенерифе е най-големият остров от архипелага на Канарските острови, а също и най-населеният остров в Испания (904 713 души през 2018г). На територията му се намира и най-високият връх в Испания – Тейде (3718 м.) При ясно време, от върха на кратера на Тейде могат да се видят всички останали острови от групата, както и бреговете на Африка. Към администрацията на Тенерифе спадат островите Ел Йеро, Ла Палма и Ла Гомера. Именно тук, в столицата Санта Крус де Тенерифе се намира парламентът на автономна област Канарски острови.

Фуертевентура[редактиране | редактиране на кода]

Фуертевентура е най-дългият от Канарските острови и втори по големина, но в същото време и един от по-слабо населените (113 275 души — 2018г.). За сметка на това, туристическото присъствие е значително – посещава се от над 2 млн. туристи годишно. Островът изумява с обширните си пясъчни плажове и красиви пустинни гледки. Именно тук са заснети два от епизодите на сагата „Междузвездни войни“. Фуертевентура се намира само на 90 километра от африканския бряг. Старото му име през 15 век е било Erbane, а настоящото произлиза от силните ветрове, с които е известен островът.

Гран Канария[редактиране | редактиране на кода]

Гран Канария е вторият най-населен остров от архипелага след Тенерифе. На него се намира и най-големият град на Канарските острови, а именно Лас Палмас де Гран Канария (846 717 души — 2018г.). Площта му е 1560 км².

Лансароте[редактиране | редактиране на кода]

Лансароте е най-източният от Канарските острови с население 149 183 души (2018г). На остров Лансароте се намира и националният парк Тиманфая. Посещаван предимно от туристи от САЩ и Канада. Площта е 845 км².

Ла Палма[редактиране | редактиране на кода]

„Море“ от облаци – често срещано явление на остров Ла Палма

Ла Палма е остров, който заедно с El Herro и La Gomera принадлежи към провинция Санта Крус де Тенерифе. Старото име на острова е San Migel De la Palma. През 2002 година островът е обявен за Биосферен резерват на ЮНЕСКО. Това е най-зеленият остров от всички в групата. Площта му е 708 км².

Ла Гомера[редактиране | редактиране на кода]

Градчето Агуло, Ла Гомера

Ла Гомера е един от седемте Канарски острова, както и един от най-слабо населените (едва 21 136 души през 2018г). Столицата е Сан Себастиян де Ла Гомера. Има вътрешно летище в южния град Сантяго. Това е единственият от Канарските островите, който не е бил и не е вулкан. Паркът на острова се казва Гарахонай на името на принцеса Хонай и принц Гара и е под закрилата на ЮНЕСКО. Там могат да се срещнат папрати, останали непокътнати в развитието си от времето на динозаврите.

Освен редовите съботно-неделни фиести като празник се тачи и Карнавалът на Канарските острови, който всяка година има различна и интересна тема. А веднъж на пет години се празнува Lustrales на св. Гладелупе – жената, донесла християнската религия от Африка. Празникът е свързан с нескончаеми фиести в продължение на месец, които завършват с религиозно посрещане и изпращане на статуята на светицата, както и с магичен светлинен театър в океана. В този период гостите на острова достигат близо милион, хотелите и частните квартири са претъпкани, голяма част от туристите отсядат на Тенерифе и пътуват всеки ден с ферибот до Ла Гомера.

Учениците на Ла Гомера имат специален час по свирене с уста (silba) в началното училище. Преди години този начин на общуване е бил много разпространен на острова. Има възрастни хора, който „разговарят“ чрез свирене с уста. Гомерците, като всички канарци, изключително много държат на традициите си. По време на религиозните и светски фиести местните обличат народните си носии и така ходят на работа. Във всеки магазин може да се купи типична народна носия, като размерите са от бебета до възрастни.

Островът заема площ от 378 км². и е известен преди всичко с девствената си природа.

Ел Йеро[редактиране | редактиране на кода]

Ел Йеро е най-западният остров от архипелага, като главен град е Балберде (10 798 души през 2018г.). Площта му е 268 км². Това е най-младият от островите (1.2 милиона години, но вулканът е сред най-старите на островите. Ел Йеро е вулканичен остров като останалите, но е изключително красив и зелен. Природата му е уникална и изключително богата. Животинският свят тук е доста ограничен. Срещат се зайци, гущери и много хлебарки с огромни размери.

Името на острова идва от езика на коренните жители на островите гуанчи и се е наричал HERO или ECERO. По-късно се заменя с кастелянската дума El Herro (в превод ковачница). Местните като гомерците са използвали свиренето с уста за общуване.

Климатът е тропичен и пустинен, уравновесяван от морето и от пасатите през лятото.

Климатични данни за Санта Круз, Канарски острови

Показатели	ян	фев	мар	апр	май	юни	юли	авг	сеп	окт	ное	дек	годишно
Средни максимални температури (°C)	21,0	21,2	22,1	22,7	24,1	26,2	28,7	29,0	28,1	26,3	24,1	22,1	24,6
Средни температури (°C)	18,2	18,3	19,0	19,7	21,0	22,9	25,0	25,5	24,9	23,4	21,3	19,4	21,5
Средни минимални температури (°C)	15,4	15,3	15,9	16,5	17,8	19,5	21,2	21,9	21,7	20,3	18,4	16,6	18,4
Средни месечни валежи (mm)	31,5	35,4	37,8	11,6	3,6	0,9	0,1	2,0	6,8	18,7	34,1	43,2	225,7
Средно месечно количество слънчеви часове	178	186	221	237	282	306	337	319	253	222	178	168	2887
Източник: Agencia Estatal de Meteorología^[2]

Европейски външни територии

Ангуила • Азорски острови • Аруба • Бермудски острови • Британска индоокеанска територия (Чагос) • Британски Виржински острови • Буве • Гваделупа • Гренландия/Калаалит Нунаат • Кайманови острови • Канарски острови • Клипертон • Кюрасао • Мадейра • Майот • Мартиника • Мелиля • Монтсерат • Нидерландски Антили (Бонер, Саба, Синт Еустациус) • Нова Каледония • Пантелерия и Лампедуза • Питкерн • Реюнион • Сеута • Света Елена, Възнесение и Тристан да Куня • Сен Пиер и Микелон • Сен Бартелми • Сен Мартен • Синт Мартен • Търкс и Кайкос • Уолис и Футуна • Фолкландски острови • Френска Гвиана • Френска Полинезия (Маркизки острови, Туамоту, Гамбе, Австралски острови, Дружествени острови) • Френски южни и антарктически територии (Сен Пол и Амстердам, Крозе, Басас да Индия, Европа, Глориосо, Хуан да Нова, Тромлен, Кергелен) • Южна Джорджия и Южни Сандвичеви острови

Канарські острови — туристичний путівник Вікімандри

Канарські острови — архіпелаг, який розташований в Атлантичному океані, поблизу північно-західного узбережжя Африки. Острови підпорядковані Іспанії.

Регіони[ред.]

Карта Канарських островів

Інші місця[ред.]

Зрозуміти[ред.]

Острови належать Іспанії і є одним з автономних співтовариств цієї країни. Столиці дві, Санта-Крус-де-Тенеріфе та Лас-Пальмас, але до 1927 року Санта-Крус-де-Тенеріфе був єдиною столицею. Батьківщина канарок.

Клімат[ред.]

Клімат Канар тропічний пасатний, помірно жаркий і сухий. Північна частина архіпелагу вологіша, південна — сухіша. У місцях, де розташ розташування до Африки (пустелі Сахара) невелике дме вітер харматан, приносячи спеку і пісок. Більш посушливими є східні острови. На північному сході островів дмуть вітри-пасати, які несуть вологу і пом’якшують вплив Африки.

Офіційна мова — іспанська. В більшості туристичних міст знають також англійську.

Як дістатись[ред.]

Транспорт[ред.]

Що відвідати[ред.]

Риболовецьке село Пуерто та Моган знаходиться в 40 хвилинах від аеропорту Лас Палмас. Тут є декілька ресторанів, магазинчиків і декілька супермаркетів з устаткуванням для яхт. Пуерто та Моган — улюблене місце відпочинку яхтсменів (у селищі є сучасний риболовецький-спортивний порт). Це місце ще називають «Канарською Венецією». Тут ви знайдете і відмінну клініку. Щодня звідси ходять автобуси в Лас Палмас і Пуерто Ріко.

Чим зайнятись[ред.]

Регіональна кухня[ред.]

Нічне життя[ред.]

Застереження[ред.]

Куди далі[ред.]

Тенерифе — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

|Веб-сайт

Тенери́фе (ісп. Tenerife) — найбільший із семи островів архіпелагу Канарських островів, в Атлантичному океані біля узбережжя Африки. Належить Іспанії. Площа острова становить 2034,38 км², населення — 889 936 мешканців.

Тенерифе — найнаселеніший острів серед Канарських островів та в Іспанії. Щорічно його відвідують близько 5 мільйонів туристів, це один з найбільших іспанських курортів і найбільший серед Канарських островів.^[2] На Тенерифе проводиться один з найбільших у світі карнавалів, а саме Карнавал у Санта-Крус-де-Тенерифе, який прагнуть внести до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.^[3] На острові розташований архітектурний символ Канарських островів, Аудиторіо-де-Тенерифе, що також є однією з основних будівель іспанської архітектури.^[4]^[5] Тенерифе — єдиний іспанський острів із двома летовищами й двома морськими портами, що робить острів легкодосяжним. (Тенерифе-Південний (аеропорт))

На острові розташований університет Сан-Фернандо-де-Лагуна, заснований 1792 року. Це найстаріший університет на Канарах. Місто Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна (світова спадщина ЮНЕСКО) посідає друге місце на острові й третє — на архіпелазі. Сан-Кристобаль був столицею острова до 1833 року, коли Санта-Круз змінив його^[6].

Перші мешканці острова, гуанчі, називали острів Achinet або Chenet. Згідно з Плінієм Молодшим, Юба II вислав експедицію на Канарські острови та Мадейру і дав островам таку назву, бо зустрів на острові дуже лютого собаку (canaria)^[7]. Юба II та стародавні римляни посилались на Тенерифе як на Ніварію (Nivaria) — назву, утворену від латинських слів nivis або nieve, що в перекладі означають сніг, через укритий снігом пік Тейде^[8].

Мапи 14—15 століть, таких авторів, як Бонтьє (Bontier) і Ле Вер’є (Le Verrier) називали Тенерифе Островом Пекла (Isla del Infierno) через вулканічну активність Тейде. Насамкінець, Тейде відповідальний за назву острова, що широко вживається нині: так називали острів тубільці з Ла Пальми. Назву утворено складанням слів Tene (гора) та ife (білий). Пізніше, після колонізації, назву було іспанізовано шляхом додавання літери r, що сполучила два слова, утворивши Tenerife^[9]^[10].

Юба II, який назвав Канарські Острови.

Найдавніше гірське пасмо на Тенерифе піднялось з Атлантичного океану внаслідок вулканічного виверження, яке утворило острів близько 12 мільйонів років тому.^[11] Сучасний вигляд острова сформувався 3 мільйони років тому злиттям трьох островів у висліді вулканічної активності Тейде. Вулкан видимий майже з будь-якої точки острова. Його кратер місцями досягає 17 км завдовжки.

Санта-Крус-де-Тенерифе — столиця острова й місце розташування Ради острова (cabildo insular). Місто також є столицею автономної області «Канарські Острови» разом із Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія. Такі інститути управління, як президентський і міністерства відокремлені. Між 1833 і 1927 роками Санта Круз був єдиною столицею Канарських Островів, 1927 року було запроваджено теперішню форму управління.^[12]

На Тенерифе розташована найвища точка Іспанії, третій за величиною у світі вулкан Тейде (світова спадщина ЮНЕСКО).^[13]

Найдавніші відомі людські поселення на островах датуються приблизно 200 р. до нашої ери. Тоді острови населяли люди, відомі як гуанчі.

↑ http://www.ine.es/jaxiT3/Datos.htm?t=2910
↑ https://archive.is/20120605025544/noticias.terra.es/local/2009/0812/actualidad/canarias-recibe-593604-turistas-extranjeros-durante-el-mes-de-julio-un-16-menos-que-los-registrados-en-2008.aspx
↑ http://www.santacruzmas.com/SantaCruzMas09.asp?IdMenu=10&IdSeccion=41&IdSubseccion=238^{[недоступне посилання з травень 2019]}
↑ Auditorio Tenerife, información
↑ Correos emite seis sellos con obras emblemáticas de la arquitectura española e incluye el Auditorio de Tenerife. Архів оригіналу за 11 квітень 2008. Процитовано 14 грудень 2009.
↑ San Cristybal De La Laguna — Arquitectura y construccion. Архів оригіналу за 5 січень 2009. Процитовано 14 грудень 2009.
↑ O’Brien, Sally and Sarah Andrews. (2004) Lonely Planet Canary Islands «Lonely Planet». p. 59. ISBN 1-74059-374-X.
↑ Charles Knight, The English Cyclopaedia, 1866, Bradbury, Evans
↑ Abreu Galindo, FR. J. Historia de la conquista de las siete islas de Canaria. Goya. ISBN 978-84-400-3645-2.
↑ Bethencourt Alfonso, Juan (1997). Historia del pueblo guanche. Francisco Lemus Editor SL. ISBN 978-84-87973-10-9.
↑ Origins of the island. About Tenerife.com. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2008-10-15.
↑ Real Decreto de 30 de noviembre de 1833. Архів оригіналу за 2012-07-22. Процитовано 2009-12-14.
↑ Parque nacional del Teide: web oficial de Turismo de Tenerife. Архів оригіналу за 26 серпень 2009. Процитовано 14 грудень 2009.
↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Канарські острови — Gpedia, Your Encyclopedia

Адміністративний устрій

Географія

Архіпелаг складається із семи великих населених островів і 6 маленьких.

У центрі знаходиться найбільший і найнаселеніший острів — Тенерифе (Tenerife) із площею 2034 кв. км.

Карта Канарських островів

Клімат

Близьке розташування до Африки (пустелі Сахара), з якої на Канари дме вітер харматан, приносячи спеку і пісок. Більш посушливими є східні острови.
Постійні вітри-пасати, що дмуть із північного сходу. Вони несуть вологу і пом’якшують вплив Африки.
Холодна Канарська течія і Азорський антициклон зменшують кількість опадів і послаблюють спеку на узбережжі.

Клімат Лас-Пальмас-де-Ґран-Канарія, столиця острова Гран Канарія
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Середній максимум, °C	20,6	21,0	21,8	22,1	23,1	24,7	26,5	27,1	27,1	25,8	23,8	21,8
Середня температура, °C	17,6	17,9	18,6	18,9	20,0	21,7	23,4	24,1	24,1	22,7	20,8	18,7
Середній мінімум, °C	14,7	14,9	15,4	15,7	17,0	18,7	20,4	21,2	21,2	19,7	17,9	15,7
Норма опадів, мм	18	24	14	7	2	0	0	0	10	13	18	27

Клімат Санта-Крус-де-Тенерифе, центр острова Тенерифе
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Середній максимум, °C	20,6	20,9	21,7	22,3	23,7	25,7	28,3	28,8	27,9	26,0	23,9	21,8
Середня температура, °C	17,9	18,0	18,7	19,2	20,6	22,4	24,6	25,1	24,6	23,0	21,0	19,0
Середній мінімум, °C	15,1	15,1	15,6	16,2	17,5	19,0	20,8	21,4	21,3	20,0	18,1	16,2
Норма опадів, мм	34	36	29	14	4	1	0	1	6	18	27	44

Населення

Населення за островами^[2]:

Міста

Міста з кількістю жителів понад 10 тисяч
станом на 1 січня 2005 року

Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія	378,6	Канделарія	20,6
Санта-Крус-де-Тенерифе	221,6	Лос-Льянос-де-Арідане	19,9
Сан-Крістобаль-де-Ла-Лагуна	141,6	Санта-Бріхіда	18,8
Тельде	96,5	Гіа-де-Ісора	18,7
Арона	65,6	Пахара	18,2
Санта-Лусія-де-Тірахана	56,3	Санта-Крус-де-ла-Пальма	17,8
Арресіфе	53,9	Сан-Бартоломе	17,5
Сан-Бартоломе-де-Тірахана	46,4	Ла-Оліва	17,3
Ла-Оротава	40,4	Тіас	16,9
Лос-Реалехос	36,2	Гуїмар	16,5
Арукас	34,2	Ель-Росаріо	16,0
Адехе	33,7	Моган	16,0
Гранаділья-де-Абона	33,2	Тегісе	15,8
Пуерто-де-ла-Крус	30,6	Санта-Марія-де-Гія	14,1
Пуерто-дель-Росаріо	30,4	Санта-Урсула	12,6
Інхеніо	27,3	Туїнехе	12,5
Агуїмес	25,5	Терор	12,2
Ікод-де-лос-Вінос	24,3	Сан-Мігель-де-Абона	11,7
Гальдар	23,2	Сантьяго-дель-Тейде	11,2
Такоронте	22,3	Тегесте	10,3

Історія

Іспанське завоювання гуанчів (1496, острів Тенерифе)

Релігія

Див. також

Примітки

Посилання

Лучшие фото пляжи – Позы для фотосессии на море и идеи для красивой фотосъемки — примеры неповторимых образов

Фото самарской области природа: Самарская область: природа под Луначарским – 10 памятников природы Самарской области, которые стоит посетить на майские