Город вена википедия: Вена — Википедия – История Вены — Википедия

Содержание

Відень — Вікіпедія

Відень
нім. Wien
вид на Донау Сітівид на Донау Сіті
Wien in Austria.svg
Основні дані
48°07′ пн. ш. 16°11′ сх. д. / 48.117° пн. ш. 16.183° сх. д. / 48.117; 16.183
Країна Австрія
Регіон Відень
Столиця для Австрія, Священна Римська імперія, Австро-Угорщина, Нижня Австрія, Австрійська імперія, Габсбурзька монархія, Федеративна держава Австрія, Перша Австрійська Республіка, Kingdom of Hungaryd, Ерцгерцогство Австрія, Герцогство Австрія і Німецька Австрія

Межує з

Поділ
  • 23 адміністративних райони
  • Засновано 1 століття до н. е.
    Перша згадка 1 століття до н. е.
    Статус міста 1221
    Площа 414,75[1] км²
    Населення 1 867 582 (2017-01-01)[1]
    Агломерація ~ 2 300 000
    Висота НРМ 151 м і 542 м
    Найвища точка Hermannskogeld
    Водойма Дунай, Відень (річка), Лізінгd, Дунайський каналd
    Назва мешканців есп. Vienano, англ. Viennese, фр. viennois, фр. viennoise, ісп. vienés, ісп. vienesa, нім. Wiener, італ. viennesi, менс. Veenagh, пол. wiedeńczyk, порт. vienense, кат. vienès, кат. vienesa, дан. wiener, чеськ. Vídeňan, фін. wieniläinen, фін. wienitär, грец. Βιεννέζος, угор. bécsi, лат. Vindoboniennse, лат. Vindoboniennse, рос. ве́нец, рос. 
    ве́нка
    , тур. Viyanalı, ві́денець, ві́денка, швед. wienare, швед. wienska, русин. відня́н, русин. відня́нка і пол. wiedenka
    Міста-побратими Белград, Братислава, Будапешт, Варшава, Загреб, Київ, Любляна, Москва, Тель-Авів
    Телефонний код 01
    Часовий пояс UTC+1, UTC+2 і CET
    Номери автомобілів W
    GeoNames 2761369
    OSM r109166  ·R
    Поштові індекси 1010—1239, 1400, 1450
    Міська влада
    mayor of Viennad Михаель Людвіґ
    Веб-сторінка Офіційний веб-сайт
    Мапа
    Відень. Карта розташування: АвстріяВідень

    Відень

    Відень (Австрія)



    CMNS: Відень на Вікісховищі
    Q:  Відень у Вікіцитатах

    Ві́день (нім. Wien [ˈviːn], бавар. Wean, лат. Vindobona) — столиця Австрії. Є однією з 9 земель Австрії, з усіх боків оточеною територією іншої землі — Нижньої Австрії.

    Населення становить 1 867 582 мешканця (2017-01-01)[1]; разом із передмістями — близько 2,3 млн.

    Відень є третім містом — резиденцією ООН після Нью-Йорка і Женеви. Міжнародний Віденський Центр (так званий UNO-City) включає МАГАТЕ, УНЗ ООН, Організації ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) тощо. У Відні містяться штаб-квартири інших міжнародних організацій: ОПЕК, ОБСЄ тощо.

    Старе місто Відня в грудні 2001 р. було внесене до переліку Культурної спадщини ЮНЕСКО.

    Площа Відня становить 414,75 км²[1]. Таким чином, Відень є найменшою федеральною землею Австрії.

    Місто розташоване в північно-східній частині Австрії біля підніжжя Альп, за 60 км від кордону зі Словаччиною.

    Через місто протікає Дунай з своїм рукавом Донауканалом і річка Відень. Історично місто розвивалося на південь від Дунаю, проте в останні два сторіччя, Відень ріс обабіч річки.

    Найбільша висота міста над рівнем моря в районі Германскогеля (542 м), а найменша — в Еслінґу (155 м). Місто оточує Віденський ліс.

    Географічно вигідне розташування робить Відень зручним місцем для розвитку відносин з іншими країнами Центрально-Східної Європи. Це стало особливо відчутно після 1989 р., коли впала т. зв. «залізна завіса». Наприклад, до столиці Словаччини Братислави від Відня лише 60 км — це найкоротша відстань між двома європейськими столицями (за винятком Ватикану та Риму).

    За формою Відень нагадує коло, перетнуте хордою річки Дунай.

    З часів Римської імперії місто розширювалося концентричними колами. Його центральна частина, т. зв. «внутрішнє місто» (нім.

    Innere Stadt), майже збігається з адміністративними межами 1-го міського округу.

    Рінґ є кільцеподібним ланцюжком бульварів. Історія Рінґу почалася 1857 року, коли цісар ухвалив зруйнувати вже непотрібні фортифікаційні споруди.

    Ґюртель, який утворює концентричне коло навколо Рінґу, виник 1890 року. Він поглинув навколишні села. За Ґюртелем розташований т. зв. «червоний Відень» (робітничі квартали, збудовані соціалістичним урядом у 1923–1934 рр.).

    Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

    Адміністративний поділ Відня

    Місто Відень розділене на 23 райони:

    Кліматичний графік

    Загальна характеристика для Відня — клімат субальпійський, на його формування істотно впливає сусідство з горами, взимку середня температура повітря −1,5 °C, рідко бувають морози від −12 до −18 °C, часті снігопади, влітку середня температура повітря біля +20 °C., кількість атмосферних опадів — 700—2000 мм на рік.

    За класифікацією Кьоппена (Köppen), Відень розташований в континентальному поясі вологого підтипу. У місті є тепле літо з високою середньою температурою 22 — 26 °C, з максимумами, що, деколи, перевищують 30 °C і їх падіння становить близько 15 °C. Зима порівняно холодна з середньою температурою близькою до точки замерзання, із снігопадами в період з грудня по березень. Весна і осінь помірні — прохолодно-м'які.

    Клімат Відня
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 16,8 19,5 25,4 27,4 31,5 36,5 36,1 37,0 31,8 24,8 21,3 16,4 37,0
    Середній максимум, °C 3,8 6,1 11,5 16,1 21,3 24,0 26,7 26,6 21,1 15,3 8,1 4,6 15,3
    Середня температура, °C 1,2 2,9 6,4 11,5 16,5 19,1 21,7 21,6 16,8 11,6 5,5 2,4 11,4
    Середній мінімум, °C −0,8 0,3 3,5 7,8 12,5 15,1 17,4 17,5 13,6 8,8 3,6 0,5 8,3
    Абсолютний мінімум, °C −17,6 −16,4 −10,4 −2,1 4,9 6,8 10,9 10,1 5,6 −1,8 −7 −15,4 −17,6
    Норма опадів, мм 21.3 29.3 39.1 39.2 60.9 63.3 66.6 66.5 50.4 32.8 43.9 34.6 547.9
    Кількість сонячних годин 70,1 101,6 142,9 197,5 238,5 237,9 263,1 251,6 181,6 132,3 66,7 51,8 1935,5
    Кількість днів з опадами 5,3 6,0 8,1 6,3 8,3 9,3 8,2 8,5 6,9 6,0 7,5 7,6 88
    Джерело: Central Institute for Meteorology and Geodynamics
    [2]
    Q:

    Спочатку Відень був кельтським поселенням під назвою Віндобона, заснованим близько 500 року до н. е. на місці сучасного центрального округу міста. У 15 році до н. е. місто завоював XIII римський легіон «Gemina», воно перетворилося на форпост Римської імперії на шляху германських племен з півночі.

    Після відходу римлян навколо руїн Віндабони згодом виникли оселі, а близько 800 року збудували церкву Св. Рупрехта — найстарішу зі збережених церков Відня. 881 року місто вперше згадується під назвою Веніа (Wenia). Наступні згадки датують 1030-ми роками. Витримавши декілька нападів слов'ян і угорців, до X століття Відень став важливим торговим містом.

    До середини XII століття Відень — резиденція австрійських герцогів Бабенберґів. 1155 року герцог Генріх II Бабенберґ побудував будинок на площі Am Hof. У 1137–1147 роках збудували першу церкву на місці собору Святого Стефана. Сучасний собор споруджено в XIII—XV століттях.

    Q:

    З 1278 Відень став форпостом династії Габсбурґів. 1469 року імператор Фрідріх III домігся від папи Павла II заснування у Відні дієцезії (доти Австрія була духовно підпорядкована єпископові Пассау).

    У 1529 і 1683 роках Відень безуспішно брали в облогу турки (дивіться Оборона Відня).

    1679 року вибухнула епідемія чуми. 100-тисячне населення міста зменшилося на третину.

    З XVI століття Відень — столиця багатонаціональної держави австрійських Габсбургів; з XVII століття і особливо в XVIII столітті містло стало осереддям численної придворної бюрократії. З XVIII ст. тут розвивається мануфактурна промисловість (текстильне виробництво і виробництво предметів розкоші). У XVIII — початку XIX століття Відень — важливий центр світової культури, особливо музичної. У 1805 і 1809 роках до міста вступали війська Наполеона. 1814 року тут пройшов Віденський конгрес, що сформував політичну карту Європи на 100 наступних років.

    У 1-й половині XIX століття бурхливо розвивалися культура та мистецтво — виник стиль бідермаєр, засновниками якого стали відомі віденські композитори, художники і театральні діячі. Відень перетворився на всеєвропейський музичний центр. Епоха бідермаєра завершилася революцією 1848 року, в якій віденці брали активну участь.

    У кінці XIX століття у Відні тривало процвітання культури, науки й освіти. Світовою популярністю користувалися Віденський університет і Академія наук. 1897 року представники віденської богеми створили групу «Secession» (Коломан Мозер, Ґустав Клімт і Отто Ваґнер.

    Монумент загиблим 1945 року солдатам радянської армії

    На початку XX століття Відень — найбільше місто в Європі (понад 2 млн населення; зараз — 1,67 млн). Проте з поразкою Австро-Угорщини в Першій світовій війні місто втратило свій вплив.

    Війна призвела до падіння Габсбурґів і спричинила занепад Відня, породжений інфляцією та політичною боротьбою між соціалістами та консерваторами. Муніципалітет, що балансував між інтересами мас і капіталу, реалізував обширну програму будівництва доступного житла і міської інфраструктури, але не міг запобігти зіткненню між партіями. 1928 року у Відні почалися масові заворушення, які забрали 89 життів; 1934 року спалахнуло Лютневе повстання. Режим австрофашизму, що прийшов до влади 1934 року, не зміг зберегти незалежність країни, і в ніч проти 12 березня 1938 року до Відня ввійшли гітлерівські війська (див. «Аншлюс»).

    13 квітня 1945 Відень зайняла радянська армія. Згідно з угодою про зони окупації в Австрії і про управління Віднем (липень 1945 р.), місто розділили на 4 сектори окупації: радянський, американський, англійський і французький; центр перебував під спільною 4-сторонньою окупацією. Окупаційні війська залишили місто 1955 року. У 2-й половині 1950-х рр. Відень знов розгорнув масове будівництво муніципального житла, в 1970—1980-ті рр. істотно реконструювали центр міста, уникнувши при цьому небезпек «брюсселізації».

    2004 року у Відні вперше був скликаний Віденський економічний форум, створений для розвитку економічного співробітництва і просування інвестицій у країнах від Адріатики до Чорного моря.

    Населення[ред. | ред. код]

    Q: Демографічний графік зросту населення Відня

    У зв'язку з індустріалізацією та імміграцією з інших частин Австрійської імперії у 1910 році, у Відні було більше ніж 2 мільйони жителів, і це було одне з шести найбільших міст у світі. На рубежі століть у Відні було дуже багато чеського та угорського населення, однак, після першої світової війни, багато чехів і угорців повернулися у свої споконвічні країни, що призвело до зниження віденської громади. В самий розпал міграції, близько однієї третини населення столиці імперії було слов'янського або угорського походження.

    До 2001 року 16 % містян, при перепису населення, що проживали в Австрії були іншої національності, ніж австрійської, майже половина з яких були з колишньої Югославії, перш за все серби[3][4], а далі турки (39000 або 2,5 %), поляки (13600, або 0,9 %) і німці (12700, або 0,8 %)[5].

    Рік 1754 1800 1850 1900 1910 1923 1939
    Загальна
    чисельність населення
    175,460 271,800 551,300 1,769,137 2,083,630 1,918,720 1,770,938
    Рік 1951 1961 1971 1981 1991 2001 2008
    Загальна
    чисельність населення
    1,616,125 1,627,566 1,619,885 1,531,346 1,539,848 1,550,123 1,678,435

    Мови міста[ред. | ред. код]

    Відень є центром австрійської групи (діалекту) німецької мови. Австрійським діалектом говорять всі жителі міста, він є за своєю лексикою близький до баварського діалекту (баварська мова), а іноді із значною кількістю мовних запозичень періоду Монархії Габсбургів, особливо з чеської та угорської мов. Значна частина мешканців сьогоднішнього міста володіє класичною німецькою мовою, а також деякими етнічними мовами меншин, що переселилися до міста. Зокрема, це угорська, чеська, словацька, сербська, турецька, боснійська та хорватські мови, а також окремо слід виділити ромів, що населяють Відень та його околиці.

    Релігія[ред. | ред. код]

    Відень є центром єпархії Римо-Католицької церкви. За переписом населення 2001 року, населення міста розподіляється за релігіями так:

    Історія[ред. | ред. код]

    Про значну роль українців в історії Відня свідчить участь козаків у битві 1683 року та заснування у 1784 році центральної греко-католицької парафії при церкві святої великомучениці Варвари на Постґассе, яка дотепер є осередком українського життя в Австрії. 24 березня 1923 р. відбулись загальні збори представників української та білоруської громад (600 осіб; зокрема, М.Левицький, С.Русова, О.Терлецький), на яких було засуджено рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею.[6]

    Персоналії[ред. | ред. код]

    Погруддя І.Франка у Відні
    • Українець Ю. Кульчицький започаткував традицію славетної віденської кави. На його честь перейменована колишня вулиця Лінієнгассе (Liniengasse) на Колшіцкіґассе (Kolschitzkygasse). На розі вулиць Kolschitzkygasse і Favoritenstrasse, 46 на фасаді будинку 12 вересня 1885 року у річницю битви на горі Каленберг було встановлено пам'ятник Юрію Кульчицькому.

    У Відні є пам'ятник І.Мазепі, пам'ятник українським козакам — учасникам «Віденської відсічі» у парку (Türkenschanzpark) 19-го адміністративного району Відня, Лесі Українки, Л.Курбаса, М.Грушевського, І.Пулюя та П.Куліша (саме у Відні вони видали 1903 року свій український переклад Біблії), І.Горбачевського, А.Гнатишина, К.Томащука.[9] В період 1916—1918 років у Відні друкувався часопис Ukrainische Blätter.

    Освіта[ред. | ред. код]

    В Інституті славістики Віденського університету діє відділення україністики, де навчаються 20-30 студентів.[7]

    Інфраструктура міста[

    Веринг — Википедия

    Материал из Википедии — свободной энциклопедии

    Веринг (нем. Währing) — 18-й район Вены. Расположен в северо-западной части города. В районе расположены нескольно иностранных посольств. Кроме того, Веринг стал местом, где были первоначально похоронены композиторы Людвиг ван Бетховен и Франц Шуберт.

    Веринг находится на северо-западе Вены и занимает 6,28 км² на склонах Венского Леса между кольцевой магистралью Гюртель и Хёэн-штрассе (Höhenstraße). С севера он граничит с 19-м районом (Дёблинг), с востока — с 9-м (Альзергрунд) и с 17-м районом (Хернальс) на юге и на западе. Район расположен по обеим сторонам Верингского ручья (Währingerbach).

    Впервые район Веринг упоминается в документах в 1170 году под названием Warich. О происхождении имени можно только догадываться. Возможно название Веринг имеет славянское происхождение. Некоторые учёные прослеживают Warich до названия водоёма или реки: < *varika от славянского varъ — тёплая вода[1]. Другая вероятная версия происхождения названия Веринг — германская от Warich (поле определённого размера, обрабатываемое одним человеком за день). Ещё одна версия предлагает в качестве источника происхождения названия района имя Werigandus. Werigandus был первым настоятелем монастыря Михельбоерн[2], расположенного в соседнем районе Альзергрунд.

    Надгробие в египетском стиле на Еврейском кладбище Веринга

    В Веринге расположено несколько знаменитых венских кладбищ. Первое из них, Верингское кладбище, ныне известное как Парк Шуберта, является местом первоначального захоронения композиторов Людвига ван Бетховена и Франца Шуберта. Могилы обоих композиторов были перенесены на центральное кладбище Вены в 1888 году. Тем не менее, здесь остался бюст Шуберта, установленный на месте его первого упокоения. Бюст был изготовлен скульптором Йозефом Диалером. Эпитафия, написанная Францем Грильпарцером, гласит: «Здесь похоронено бесценное сокровище. Но ещё более он унёс с собой надежд»[3] (нем. Die Tonkunst begrub hier einen reichen Besitz aber noch viel schönere Hoffnungen)

    Еврейское кладбище Веринга (Jüdischer Friedhof Währing) было открыто в 1784 году и было главным местом захоронения членов венского Общества еврейской культуры (Israelitische Kultusgemeinde Wien). В прежние годы кладбище располагалось в границах Веринга, но в наши дни из-за изменения границ района оно оказалось в районе Дёблинг, хотя и сохранило историческое название. За исключением кладбища Святого Марка, оно является последним оставшимся кладбищем Вены в стиле Бидермейер. После закрытия в 1880-е годы оно было частично разрушено в годы Третьего рейха и сейчас лишь частично доступно для посещения из-за всё большего обветшания. Начиная с 2006 года местыми и федеральными политиками и рядом экспертов поднимается вопрос возможной реставрации кладбища.[4][5]

    Численность населения Веринга в последнее столетие сильно колебалась, в первые десятилетия XX века наблюдался быстрый рост, но затем последовал период стабильного сокращения числа жителей, продолжающийся со времён Второй мировой войны по настоящее время. Меньше всего жителей в районе проживало в 1869 году (17879 человек), высшее значение было зафиксировано в 1910 году (87658 человек). В 2006 году население района составляло 47391 чел.[6]

    В честь Веринга назван астероид (226) Верингия, который был открыт 19 июля 1882 года австрийским астрономом Иоганном Пализой в обсерватории города Вена.

    Вена — Википедия

    1000HA.png

    Вена (нем. Wien) — Австриядин кьилин шегьер, гьукуматдин виридалай чӀехи шегьер, политикадин, культурадинни экономикадин юкь. 1.731.000 кас агьали галаз (им уьлкведин агьалидин 25% пай я) Австриядин виридалай чIехи метлеб авай шегьер я. Европадин Садвалдин шегьеррин арада, агьалидин кьадардай Вена 9 - лагьай чкадал ава. 20 - й виш йисалди Вена Германиядин виридалай чIехи шегьеррикай тир, ва Дуьньядин садлагьай дяведин вилик Австриядинни - Венгриядин империя чкIидалди шегьердин агьали 2 миллион кас кьван агакьнай. Шегьер Австриядин рагъэкъечIдай пата, Чехия, Словакия ва Венгриядихъ галаз сергьятдин мукьув чка кьунвайди я. Венади, 3 миллион агьали авай, шегьердин регион туькIуьрзава. 2001 - й йисуз шегьердин юкь ЮНЕСКОдин Виридуьньядин ирсинин сиягьдик кутунвай.

    «Вена», немец чIалал Wien тIвар, кельт чIалан "дакIар" гафуникай арадал атанвайди я, гьакIни и гафуни "экуь" ва "гьахъвал" манаяр гузвайди я. Бязи макитри (алимри) фикирзава хьи, тIвар "тамун булах" мана гузвай Vedunia гафуникай туькIуьр хьанвайди я.

    Венгер, босний ва серб чIаларал шегьердин тIвар "Бэкс" я. Шегьер Дунай вацIал авайвиляй словен чIалал шегьердиз "Дунай" лугьузвайди я.

    Алай чка[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    Шегьер Австриядин рагъэкъечӀдай пата, Альп суварин кӀане, Дунай вацӀун къерехда, Словакиядинни Венгриядин сергьятдилай 60 км яргъал чка кьунвайди я. Вена шегьердайтӀуз Дунай вацӀ вичин Дунай къубу хилехъ галаз ва Вена вацI авахьзава. Тарихдин къене шегьер, Дунай вацӀун кьибле пата гегьенш жезвай, амма эхиримжи кьве виш йисара вацӀун кьве патани чӀехи жезвай. Шегьерда гьуьлуьн дережадилай виридалай кьакьан чка Германскогель район (542 м), ва виридалай агъа чка — Лобау (151 м). Шегьер Вена тамун юкьва аваз я.

    Вичин кӀалубдай Вена, юкьвалай Дунай вацӀ кьве кӀарна физвай элъквей цӀар хьиз я. Адан юкьван пад ЦӀуру Шегьер я. Рингштрассе «элкъвей куьче» ва я Ринг «тупӀал» — ЦӀуру Шегьер элкъвена кьунвай сад — садан гуьгъуьна авай бульваррин цӀиргъ я. Рингштрассдин тарих 1857 — й йисуз эгечӀнай, гьа чӀавуз императорди, виже текъвер, гьужумдикай хуьнин хас тир лишанар квадарнай ва шегьерда манийвал ийизвай дяведин имаратар чукӀурна, абурун патал чӀагай бульварар ва тарихдин стильда дараматар эцигиз къетӀъ авунай. Гила абур шегьердин асул килигуниз лайих тир машгьур чкаяр я. Венадин Гуьртел «чӀул» куьче гьакӀни, XVIII виш йисуз Вена шегьер ва адан къвалав гвай хуьрер душманрикай хуьзвай, ва XIX виш йисуз виже текъвер гьалдиз атанвай дяведин имаратар чукӀурунин нетижада арадал атанвайди я. Гуьртелдилай анихъ, 1892 — й йисуз официалвилелди Венадик акатнавай, виликан хуьрер ава.

    Административ паюнар[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    1000HA.png Венадин административ паюнар

    Вена 23 районриз (нем. Bezirke) чара хьана. Гьар са райондиз вичин тӀвар авайди я, амма фад — фад районрин номерар лагьана гъавурда твазвайди я. Юриспруденциядин фикирдай и районар Австриядин административ паюнин районар туш, гьакӀ шегьер администрациядин чӀехи паюник квай гъвечӀи пай я. ГьакӀ ятӀани и районра хкягъунар кьиле тухвазвайди я, ва хкягънавай векилриз бязи политикадин ихтиярар авайди я. Идалайни гъейри гьар районда администрациядин дараматар ава (13 ва 14 районрилай гъейри, абуру са дарамат пайзава), гьавиляй шегьердин агьалийри чпин админситратив игьтияжвилер чеб амукьзавай районда туькӀуьриз жеда, мисал паталай цӀийи паспорт къачуз.

    Венадин районар:

    Климат[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    1000HA.png Вена хъуьтӀуьз

    Вена, Кёппендин климатрин классификациядив кьурвал, океандин климат континентдин ламу климатдиз элячӀзавай чкада авайди я. Шегьерда гатуз чими, юкьван температура 22 — 26 °C , максимум 30 °C жезва. ХъуьтӀер мекьи, юкьван температура яд мурк жезвай температурадал кьван агъуз жезва, ва ФундукӀдилай (декабрь) ибнедал кьван (март) бул живер къвазва. Гатфарни зул хъуьтуьл. Уьлкведа къваларин кьадар йисан къене адет яз юкьван гьал хуьзва, къваларин юкьван кьадар йиса 620 мм я, чкайрикай аслу яз тафаватар авайди я, Вена тамун климат уьлкведин муькуь патарив гекьигайла мадни ламу я ва ина къваларин йисан юкьван кьадар 700—800 мм кьван агакьзава, уьлкведин рагъэкъечӀдай патан кьулувилериз кьурай гьава хас я, инин къваларин йисан юкьван кьадар 500—550 мм я.

    Фикирдиз къвезвай умуми шикилда Вена — ракъинин шегьер я, гьина йисан кьуд берени ахъадаказ акваз жеда.

    Венадин Климат
    Активвал къалурзавай лишан Гьер
    Янв
    Эхен
    Фев
    Ибне
    Мар
    Нава
    Апр
    ТӀул
    Май
    Кьамуг
    Июн
    Чиле
    Июл
    Пахун
    Авг
    Мара
    Сен
    БаскӀум
    Окт
    ЦӀехуьл
    Ноя
    ФундукӀ
    Дек
    Йис
    Абсолют максимум, °C 18,7 20,6 25,5 30,0 34,0 36,5 38,3 37,6 33,0 27,8 21,7 19,1 38,3
    Юкьван максимум, °C 3,1 5,2 10,3 16,2 21,1 24,0 26,5 26,0 20,6 14,6 8,1 3,6 14,9
    Юкьван температура, °C 0,3 1,7 5,8 10,8 15,6 18,6 20,8 20,3 15,5 10,4 5,2 1,1 10,5
    Юкьван минимум, °C −1,9 −1 2,5 6,3 10,9 14,0 15,9 15,7 11,9 7,4 3,0 −0,8 7,0
    Абсолют минимум, °C −22,2 −26 −16,3 −8,1 −1,6 3,2 6,9 6,5 −0,6 −9,1 −14,3 −20,7 −26
    Къваларин норма, мм 37 41 51 44 69 70 71 72 60 38 49 48 649
    Чешме: Гьава ва Климат

    Дин[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    Вена Римдин католик Клисадин архиепархиядинни — митрополиядин юкь я. 2001 — й йисан ягьали сиягьдиз къачунин нетижайриз килигна, шегьердин агьали диндай гуьгъуьнин тегьерда пай жезвай:

    Университетар[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    • Австрийский экономиядин чирна - жугъурунрин институт
    • Венадин халкьарадин экономикадин институт
    • Венадин университет
    • Венадин техникадин университет
    • Венадин экономикадин университет
    • Агрикультурадин университет (тIебиятдин мяденрин)
    • Венадин медицинадин университет
    • Шикилар чIугвадай харусенятдин академия (Вена)
    • Практикадин метлеб авай харусенятрин университет
    • Венадин музыкадин университет
    • Ветеринар медицинадин университет
    • Кьилдин университетар:
    • Университет Webster
    • Университет MODUL
    • Зигмунд Фрeйддин университет

    Халкьарадин мектебар[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    Венада халкьдиз талукь тир улакь хъсан гегьенш я. Адан диб туькIуьрзавайбур:

    • Гзаф зарб фидай поездрин хилер — Австриядин федерал ракьун рекьин компанидиз талукь тир Венадин S-Bahn система.
    • Венадин метрополитен (U-Bahn), Wiener Linien компаниядин автобусрин ва трамвайрин рекьер.
    • Трамвайдин рекь Вена-Баден (Badner Bahn).
    • City Airport Train компаниядин Гзаф зарб фидай поездар.

    Трамвайдин алакъадин рекьер Венада 1865 - й йисуз арадал атанвай, ва гила шегьерда умуми 179 км яргъивилин трамвайдин рекьер авайди я. Гьавиляй, дуьньяда виридалай цIуру ва яргъи трамвайдин рехъ Венада авай рехъ я.

    1000HA.png

    Музеяр[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    Архитектура[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    1000HA.png

    Музыка, театр ва опера[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    ЦӀун кӀвал[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    Паркарни багъар[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    Спорт[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

    Официал сайтар

    Венадин шикиларни видеояр

    Венадин тарих

    Вена шегьердикай малуматар

    Герб Вены — Википедия

    Материал из Википедии — свободной энциклопедии

    Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 23 сентября 2017; проверки требует 1 правка. Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 23 сентября 2017; проверки требует 1 правка.

    Герб Вены — официальный символ Вены. Официально утверждён в 1998 году[1].

    Герб используется в двух вариантах. Большой герб Вены представляет собой чёрного одноглавого орла с золотыми лапами и клювом, на груди которого расположен червлёный щит с серебряным крестом. Малый герб состоит только из щита.

    Большой герб предназначен для официальных органов города и земли Вены.

    Старейшая Венская печать (около 1239 г.) Венская печать (около 1346 г.)

    На старейших печатях города изображён только орёл. Орёл, скорее всего, происходит от герба Бабенбергов, герцогов Австрии.

    В конце XIII века появился крест, но первоначально не на печати, а на монетах. Цвета креста, серебряный на красном, не изменились с 1395 года[2].

    Первая комбинация орла с крестом появилась на печати 1327 года.

    • Peter Csendes, Wolfgang Mayer. Wappen und Siegel der Stadt Wien / Венский городской и земельный архив. — Вена, 1986.
    • Peter Diem, Michael Göbl, Eva Saibel. Die Wiener Bezirke. Ihre Geschichte, ihre Persönlichkeit, ihre Wappen / Deutike. — Вена, 2002. — ISBN 3-85223-463-8.
    • Peter Diem. Die Symbole Österreichs. Zeit und Geschichte in Zeichen / Kremayr & Scheriau. — Вена, 1995. — ISBN 3-218-00594-9.
    • Franz Gall. Österreichische Wappenkunde / Böhlau. — Вена, 1996. — ISBN 3-205-98646-6.
    • Hanns Jäger-Sunstenau: 500 Jahre Wappenbrief für die Stadt Wien. In: Jahrbuch des Vereines für Geschichte der Stadt Wien 17/18, 1961/62, ISSN 1011-4726, стр. 53-85

    Отправить ответ

    avatar
      Подписаться  
    Уведомление о