Міста україни – Міста України (за алфавітом) — Вікіпедія

Содержание

Міста України — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Місто в Україні — статус адміністративно-територіальної одиниці України, населений пункт зі статусом місто, що розташований на території України і підпорядковується органам місцевої державної влади України.

Кожне місто України має унікальний ідентифікатор в Класифікаторі об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)

Значною кількістю міст (в межах 19-51) виділяються традиційно промислові регіони (особливо Львівщина та Донбас). За кількістю міст обласного та центрального підпорядкування на першому місці знаходяться промислові регіони: Донецька область (28 міст), Дніпропетровська (13) Луганська (14), а також регіони, які концентрують управлінські функції: Київська область (13) та Автономна Республіка Крим (11).

В Україні налічується 460 міст, де станом на 1 січня 2014 року мешкало 60,5 % загальної чисельності населення країни (без врахування населених пунктів, підпорядкованих міськрадам).[1]

Міста України (населення на 2001) Найдавніші міста України

Міста зі спеціальним статусом[ред. | ред. код]

Це міста з особливим статусом. До цієї категорії належать 2 міста — Київ (як адміністративний центр України) і Севастополь.

Міста обласного значення[ред. | ред. код]

Міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч осіб (указ 1958 р).[2] В окремих випадках до категорії міст обласного підпорядкування за зазначеним указом можна було віднести міста з кількістю населення менш як 50 тисяч осіб, якщо вони мали важливе промислове, соціально-культурне та історичне значення, близьку перспективу подальшого економічного і соціального розвитку, збільшення кількості населення.

Міста районного значення[ред. | ред. код]

Відповідно до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст» статус «малого міста» мають населені пункти, чисельність населення яких не перевищує 50 тис. осіб. Таких міст в Україні, відповідно до статистичних даних станом на 1 січня 2011 року, налічується 369, що складає близько 81 % від загальної кількості міст держави. У малих містах мешкає близько 14 % від загальної кількості населення країни та близько 20 % від населення усіх міст.

[3]

Динаміка населення великих міст[ред. | ред. код]

Населення міст України з врахуванням населених пунктів, підпорядкованих міськрадам[4]
Населення Сумарний приріст/зменшення населення Населення Зміна
Місто 1 січня 2003 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 1 січня 2016 2003—2016
1 Київ 2 621 689 +17,341 +27,371 +26,823 +24,872 +22,137 +25,298 +19,600 +14,068 +15,059 +30,765 +23,679 +19,272 +18,595 2,906,569 +10,87 %
2 Харків 1 466 297 -1,883 +326 -1,566 -1,994 -3,394 -1,822 -3,708 -5,756 -5,138 +9,666 +104 +1,755 -3,155 1,449,732 -1,13 %
3 Одеса 1 021 064 -8,115 -5,818 -5,083 -1,465 +5,093 +2,951 +1,699 -1,181 -983 +6,690 +2,170 -507 -5,667 1,010,848 -1,00 %
4 Дніпро 1 071 421 -8,527 -6,397 -6,868 -7,859 -9,955 -11,984 -6,317 -6,304 -5,248 -1,805 -4,646 -3,333 -5,921 986,258 -7,95 %
5 Донецьк 1 026 036 -4,833 -4,550 -6,636 -5,462 -7,422 -6,360 -6,361 -6,274 -7,042 -1,799 -3,469 -13,689 -7,224 944,915[5] -7,91 %
6 Львів 758 686 +234 +1,204 +1,519 +909 -212 -374 -275 -1,665 -1,896 +934 -689 +719 -696 758,398 -0,04 %
7 Запоріжжя 811 078 -4,822 -4,286 -4,663 -4,602 -4,955 -3,485 -3,532 -4,198 -3,908 -1,955 -4,404 -4,275 -5,066 756,927 -6,68 %
8 Кривий Ріг 707 263 -3,800 -3,383 -4,498 -4,960 -5,929 -5,796 -5,637 -5,386 -4,892 -3,741 -4,348 -4,418 -5,400 645,075 -8,79 %
9 Миколаїв 511 522 -1,871 -640 -661 -946 -1,023 -2,053 -3,145 -2,435 -1,716 -844 -1,266 -159 -1,180 493,583 -3,51 %
10 Маріуполь 509 772 -3,135 -2,063 -2,490 -2,460 -2,936 -2,726 -2,667 -2,754 -2,221 -2,641 -3,273 -3,579 -1,594 475,233 -6,78 %
11 Луганськ 499 040 -3,742 -3,336 -2,843 -3,735 -4,149 -3,781 -3,039 -3,683 -4,105 -1,496 -1,844 -19,044 -3,548 444,243[5] -11,69 %
12 Макіївка 426 371 -4,842 -4,293 -3,857 -3,559 -3,490 -3,483 -2,860 -3,094 -2,289 -2,383 -2,342 -4,028 -1,016 384,835[5] -9,74 %
13 Севастополь 378 527 -174 +255 +464 +160 +219 +618 +387 +365 +413 +2,203 +2,433 385,870[6] +1,94 %
14
Вінниця 357 941 +1,045 +1,255 +1,960 +2,886 +1,682 +987 +1,458 +276 +1,324 +884 +418 +368 +818 373,302 +4,29 %
15 Сімферополь 363 997 -452 -242 -541 -658 -1,269 -201 -98 +79 -519 +1,979 +1,266 363,341[6] -0,18 %
16 Херсон 364 345 -3,038 -3,635 -3,327 -3,665 -3,712 -2,355 -2,007 -2,028 -1,893 -1,374 -1,432 -1,028 -1,487 333,364 -8,50 %
17 Чернігів 303 817 -1,720 -1,600 -888 -742 -541 -510 -414 -506 -173 -601 -419 -943 -632 294,095 -3,20 %
18
Полтава
315 268 -2,900 -2,408 -1,451 -2,280 -2,632 -2,024 -1,072 -1,630 -1,282 -737 -902 -988 -942 294,020 -6,74 %
19 Черкаси 294 823 -648 -138 -1,149 -1,199 -1,046 -1,266 -927 -739 -799 -521 -402 -381 -1,373 284,235 -3,59 %
20 Горлівка 309 422 -4,242 -4,491 -3,838 -3,409 -3,381 -3,031 -2,687 -2,675 -2,168 -2,383 -2,423 -3,598 -2,027 269,069[5] -13,04 %
21 Суми 291 586 -3,343 -3,223 -2,276 -1,463 -2,682 -1,841 -1,605 -1,283 -1,330 -452 -306 -212 -1,009 270,561 -7,21 %
22 Хмельницький 253 952 +452 +1,498 +1,417 +1,027 +719 +1,324 +1,008 +1,391 +915 +1,286 +1,107 +1,640 +1,378 269,113 +5,97 %
23 Житомир 282 321 -2,201 -2,245 -1,937 -1,677 -1,807 -579 -161 +41 +140 -592 -381 -980 -2,332 267,610 -5,21 %
24 Чернівці 241 166 +528 +556 +1,224 +1,519 +1,947 +2,597 +2,263 +2,043 +2,086 +2,913 +3,287 +2,204 +2,033 266,366 +10,45 %
25 Рівне 248 472 -794 +192 +184 +175 +213 +556 +585 +257 +334 +159 -421 -273 -1,332 248,307 -0,07 %
26 Івано-Франківськ 233 673 -25 +1,173 +1,325 +647 +1,480 +1,286 +949 +548 +697 +1,962 +1,876 +2,201 +3,717 251,509 +7,63 %
27 Кам'янське 260 053 -2,043 -1,570 -1,718 -1,124 -853 -751 -804 -1,075 -565 -755 -355 -775 -1,429 246,235 -5,31 %
28 Кропивницький 260 233 -1,495 -1,816 -2,506 -2,691 -2,516 -3,497 -1,000 -569 -586 -638 -934 -1,043 -1,243 239,699 -7,89 %
29 Кременчук 232 407 -963 -242 -1,017 -69 -1,024 -565 -916 -635 -542 -542 -64 -612 -1,411 223,805 -3,70 %
30 Тернопіль 226 318 -2,262 -3,336 -1,598 -868 -877 -77 +277 -131 -146 -182 -8 +663 +455 218,228 -3,57 %
31 Луцьк 206 215 -3,650 +350 +1,927 +1,688 +1,056 +1,699 +1,490 +1,008 +1,280 +1,664 +1,349 +1,027 +347 217,450 +5,45 %
32 Біла Церква 201 256 +2,062 +1,476 +1,326 +1,701 +173 +689 +567 +146 +1,155 +368 +286 -76 -955 210,174 +4,43 %
33 Краматорськ 213 496 -2,242 -2,055 -1,758 -1,611 -1,724 -1,201 -1,273 -1,758 -854 -1,268 -1,510 -2,007 -1,593 192,642 -9,77 %
34 Мелітополь 160 084 -603 -193 -405 -270 -163 -387 -437 -485 -256 +99 -95 -366 -624 155,899 -2,61 %
35 Керч 155 294 -1,378 -1,352 -1,237 -1,239 -1,067 -901 -851 -753 -671 -906 -639 144,300[6] -7,08 %
36 Ялта 143 568 -535 -359 -432 -230 -480 -380 +74 +78 +61 -98 +356 141,623[6] -1,35 %
37 Слов'янськ 145 192 -1,083 -804 -765 -483 -334 -597 -933 -1,052 -691 -667 -900 -1,479 -1,191 134,213 -7,56 %
38 Єнакієве 157 784 -3,850 -3,322 -3,310 -3,095 -2,700 -2,675 -2,284 -2,375 -2,063 -2,178 -2,263 -20,082 -304 107,283[5] -32,00 %
39 Євпаторія 120 693 +349 +620 +465 +430 +622 +213 -245 -57 +254 -93 +201 123,452[6] +2,29 %
40 Хрустальний 142 101 -2,845 -2,484 -2,451 -1,876 -1,832 -1,605 -1,379 -1,405 -1,058 -1,307 -1,096 -904 -288 121,571[5] -14,45 %
41 Сєвєродонецьк 128 581 -1,181 -1,125 -936 -817 -1,108 -813 -813 -812 -712 -398 -558 -813 -990 117,505 -8,61 %
42 Бердянськ 123 904 -759 -663 -589 -393 -460 -73 -343 -337 -590 -538 -527 -466 -869 117,297 -5,33 %
43 Лисичанськ 131 549 -1,573 -1,437 -1,430 -1,275 -1,155 -873 -1,233 -1,113 -675 -975 -1,048 -1,324 -1,437 116,001 -11,82 %
44 Нікополь 134 523 -1,556 -1,193 -1,378 -1,189 -1,675 -1,933 -1,851 -1,964 -1,784 -1,280 -863 -1,023 -1 387 115,447 -14,18 %
45 Ужгород 117 220 -135 -57 -315 -261 -126 -66 +191 -33 +133 -207 -402 -427 -357 115,163 -1,75 %
46 Алчевськ 118 263 -646 -663 -344 -690 -562 -664 -714 -978 -931 -711 -886 -702 -395 109,377[5] -7,51 %
47 Павлоград 116 982 -1,580 -1,654 -1,154 -915 -533 +5 -82 -425 -174 -400 -331 -434 -682 108,623 -7,15 %
48 Феодосія 107 572 -655 -349 -522 +115 -68 -243 -202 -240 -125 +487 -170 105,600[6] -1,83 %
49 Бахмут 111 981 -1,194 -1,246 -774 -638 -709 -552 -748 -925 -564 -654 -484 -466 -911 102,116 -8,81 %
50 Харцизьк 112 354 -1,191 -1,242 -936 -791 -720 -755 -557 -675 -383 -769 -1,109 -1,172 -284 101,770[5] -9,42 %
51 Сорокине 115 895 -1,922 -1,603 -1,726 -1,263 -1,082 -1,149 -922 -815 -773 -709 -801 -560 -223 102,347[5] -11,69 %
52 Кам'янець-Подільський 99 929 -389 -142 +426 +201 -40 +1,200 +1,628 +250 -94 -227 -489 -526 -493 101,235 +1,31 %
53 Бровари 86 839 +1,058 +954 +1,027 +1,104 +957 +1,266 +1,230 +1,011 +1,167 +1,104 +624 +749 +1,079 100,702 +15,96 %
54 Дрогобич 99 725 -195 +75 +27 +243 -150 -186 -382 -420 -610 -54 -219 -124 -156 97,574 -2,16 %
55 Довжанськ 108 550 -1,545 -1,471 -1,417 -1,379 -1,082 -1,031 -712 -640 -249 -726 -618 -540 -358 96,782[5] -10,84 %
56 Конотоп 96 472 -621 -419 -359 -408 -250 -80 -276 -575 -198 -280 -338 -257 -385 92,026 -4,61 %
57 Олександрія 102 871 -1,410 -1,906 -1,733 -1,589 -1,287 -960 -765 -78 -308 -281 -206 -321 -206 91,821 -10,74 %
58 Кадіївка 105 510 -2,092 -2,182 -1,876 -1,284 -1,335 -1,061 -879 -1,052 -931 -856 -609 -821 -669 89,863[5] -14,83 %
Історичне населення найбільших міст України
Місто Населення, тис. осіб
1867[7][8] 1913[7][9]
Одеса 121,3 554,8
Львів 83,0 215,0
Київ 70,6 417,8
Миколаїв 68,0 112,0
Харків 60,0 252,8
Бердичів 52,8 77,0
Херсон 45,9 75,0
Житомир 37,6 82,1
Чернівці 33,0 90,0
Кропивницький 32,0 78,0
Полтава 31,9 64,2
Білгород-Дністровський 29,6
Дніпро 22,5 250,0
Кам'янець-Подільський 21,5
Кременчук 21,3 77,0
Тернопіль 21,0
Хотин 20,9
Ніжин 20,5 54,8
Сімферополь 17,8 77,0
Охтирка 17,4
Севастополь 72,7
Маріуполь 57,7
Вінниця 53,1
Суми 50,4
Чернігів 47,1

Подальша урбанізація значною мірою обмежується наявними земельними ресурсами. Особливо гостро відчувається це в містах. Територіальне розширення міст викликає протидію інших землекористувачів — сільського і лісового господарства, транспорту, зв'язку та ін. Усе частіше виникають ситуації, коли розвиток міст, особливо великих, вимагає використання їх підземного простору.

  1. ↑ Динаміка чисельності населення міст України
  2. ↑ Указ Президії ВР УРСР від 28 червня 1965 року, яким було затверджено «Положення про порядок перетворення, обліку, найменування і реєстрації населених пунктів, а також вирішення деяких інших адміністративно-територіальних питань в УРСР»
  3. Укладачі: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова. Передмова // Малі міста України. Чернігівська область. — Київ : Мінрегіон України, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, 2017. — С. 5.
  4. ↑ Населення районів і міст України[недоступне посилання з липень 2019]
  5. а б в г д е ж и к л м дані неповні та можуть бути уточнені
  6. а б в г д е Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок data2014 не вказаний текст
  7. а б Загальна характеристика динаміки чисельності міського населення Російської імперії за 1811—1913 рр.
  8. ↑ В, де Ливрон «Статистическое обозрение Российской империи» — Санкт-Петербург, 1874
  9. ↑ Статистический ежегодник России 1913 г, " — Санкт-Петербург, 1914.

uk.wikipedia.org

Міста України (за областями) — Вікіпедія

Місто Область, АРК, міськрада Чисельність населення
Алупка Автономна Республіка Крим 9 018
Алушта Автономна Республіка Крим 31 440
Армянськ Автономна Республіка Крим 23 869
Бахчисарай Автономна Республіка Крим 27 549
Білогірськ Автономна Республіка Крим 18 790
Джанкой Автономна Республіка Крим 43 343
Євпаторія Автономна Республіка Крим 105 915
Керч Автономна Республіка Крим 157 007
Красноперекопськ Автономна Республіка Крим 31 023
Саки Автономна Республіка Крим 29 416
Сімферополь Автономна Республіка Крим 343 644
Старий Крим Автономна Республіка Крим 10 101
Судак Автономна Республіка Крим 14 495
Феодосія Автономна Республіка Крим 74 669
Щолкіне Автономна Республіка Крим 11 699
Ялта Автономна Республіка Крим 81 654
Бар Вінницька область 17 284
Бершадь Вінницька область 13 336
Вінниця Вінницька область 356 665
Гайсин Вінницька область 25 640
Гнівань Вінницька область 12 832
Жмеринка Вінницька область 37 349
Іллінці Вінницька область 11 186
Калинівка Вінницька область 20 061
Козятин Вінницька область 26 635
Ладижин Вінницька область 22 219
Липовець Вінницька область 9 406
Могилів-Подільський Вінницька область 32 853
Немирів Вінницька область 12 082
Погребище Вінницька область 10 754
Тульчин Вінницька область 16 136
Хмільник Вінницька область 27 898
Шаргород Вінницька область 7 161
Ямпіль Вінницька область 11 787
Берестечко Волинська область 1 904
Володимир-Волинський Волинська область 38 256
Горохів Волинська область 9 015
Камінь-Каширський Волинська область 10 818
Ківерці Волинська область 16 678
Ковель Волинська область 66 401
Луцьк Волинська область 208 816
Любомль Волинська область 10 395
Нововолинськ Волинська область 53 838
Рожище Волинська область 13 636
Устилуг Волинська область 2 283
Апостолове Дніпропетровська область 16 439
Верхівцеве Дніпропетровська область 10 142
Верхньодніпровськ Дніпропетровська область 16 976
Вільногірськ Дніпропетровська область 23 782
Дніпродзержинськ Дніпропетровська область 255 841
Дніпропетровськ 1 Дніпропетровська область 1 065 008
Жовті Води Дніпропетровська область 53 582
Зеленодольськ Дніпропетровська область 14 792
Інгулець 2 Дніпропетровська область 38 986
Кривий Ріг 2 Дніпропетровська область 668 980
Марганець Дніпропетровська область 49 592
Нікополь Дніпропетровська область 136 280
Новомосковськ Дніпропетровська область 72 439
Орджонікідзе Дніпропетровська область 44 834
П'ятихатки Дніпропетровська область 20 563
Павлоград Дніпропетровська область 118 816
Перещепине Дніпропетровська область 10 041
Першотравенськ Дніпропетровська область 29 140
Підгородне Дніпропетровська область 17 763
Синельникове Дніпропетровська область 32 302
Тернівка Дніпропетровська область 29 226
Авдіївка Донецька область 37 210
Амвросіївка Донецька область 22 130
Артемівськ Донецька область 82 916
Артемове Донецька область 6 725
Білицьке Донецька область 10 093
Білозерське Донецька область 17 868
Волноваха Донецька область 24 647
Вуглегірськ Донецька область 10 309
Вугледар Донецька область 17 440
Гірник Донецька область 14 207
Горлівка Донецька область 292 250
Дебальцеве Донецька область 30 246
Дзержинськ Донецька область 43 371
Димитров Донецька область 54 787
Добропілля Донецька область 35 638
Докучаєвськ Донецька область 24 383
Донецьк Донецька область 1 016 194
Дружківка Донецька область 64 557
Єнакієве Донецька область 103 997
Жданівка Донецька область 13 688
Зугрес Донецька область 19 859
Іловайськ Донецька область 17 620
Кіровське Донецька область 30 910
Комсомольське Донецька область 12 813
Костянтинівка Донецька область 95 111
Краматорськ Донецька область 181 025
Красний Лиман Донецька область 28 172
Красноармійськ Донецька область 69 154
Красногорівка Донецька область 16 714
Курахове Донецька область 21 479
Макіївка Донецька область 389 589
Мар'їнка Донецька область 10 722
Маріуполь Донецька область 492 176
Моспине Донецька область 11 736
Новоазовськ Донецька область 12 702
Новогродівка Донецька область 17 473
Родинське Донецька область 11 996
Світлодарськ Донецька область 13 184
Святогірськ 3 Донецька область 5 136
Селидове Донецька область 26 793
Сіверськ Донецька область 14 393
Слов'янськ Донецька область 124 829
Сніжне Донецька область 58 496
Соледар Донецька область 13 151
Торез Донецька область 72 346
Українськ Донецька область 13 236
Харцизьк Донецька область 64 175
Часів Яр Донецька область 16 612
Шахтарськ Донецька область 59 589
Юнокомунарівськ Донецька область 17 813
Ясинувата Донецька область 37 552
Андрушівка Житомирська область 9 890
Баранівка Житомирська область 12 584
Бердичів Житомирська область 87 575
Житомир Житомирська область 284 236
Коростень Житомирська область 66 669
Коростишів Житомирська область 26 068
Малин Житомирська область 28 113
Новоград-Волинський Житомирська область 56 259
Овруч Житомирська область 17 031
Радомишль Житомирська область 15 326
Берегове Закарпатська область 26 735
Виноградів Закарпатська область 25 760
Іршава Закарпатська область 9 515
Мукачеве Закарпатська область 82 346
Рахів Закарпатська область 15 241
Свалява Закарпатська область 17 145
Тячів Закарпатська область 9 786
Ужгород Закарпатська область 117 317
Хуст Закарпатська область 29 080
Чоп Закарпатська область 8 919
Бердянськ Запорізька область 121 692
Василівка Запорізька область 15 592
Вільнянськ Запорізька область 16 522
Гуляйполе Запорізька область 17 077
Дніпрорудне Запорізька область 21 054
Енергодар Запорізька область 56 242
Запоріжжя Запорізька область 815 256
Кам'янка-Дніпровська Запорізька область 15 522
Мелітополь Запорізька область 160 657
Молочанськ Запорізька область 7 964
Оріхів Запорізька область 17 955
Пологи Запорізька область 22 206
Приморськ Запорізька область 12 973
Токмак Запорізька область 36 275
Болехів Івано-Франківська область 10 633
Бурштин Івано-Франківська область 15 298
Галич Івано-Франківська область 6 495
Городенка Івано-Франківська область 9 794
Долина Івано-Франківська область 20 906
Івано-Франківськ Івано-Франківська область 218 359
Калуш Івано-Франківська область 67 902
Коломия Івано-Франківська область 61 989
Косів Івано-Франківська область 8 301
Надвірна Івано-Франківська область 20 932
Рогатин Івано-Франківська область 8 607
Снятин Івано-Франківська область 10 479
Тисмениця Івано-Франківська область 9 790
Тлумач Івано-Франківська область 8 831
Яремча Івано-Франківська область 7 850
КИЇВ м.Київ, міськрада 2 611 327
Березань Київська область 17 367
Біла Церква Київська область 200 131
Богуслав Київська область 17 135
Бориспіль Київська область 53 975
Боярка Київська область 35 968
Бровари Київська область 86 839
Васильків Київська область 39 722
Вишгород Київська область 22 933
Вишневе Київська область 34 465
Ірпінь Київська область 40 593
Кагарлик Київська область 13 757
Миронівка Київська область 13 368
Обухів Київська область 32 776
Переяслав Київська область 31 634
Прип'ять Київська область 0
Ржищів Київська область 8 447
Сквира Київська область 18 126
Славутич Київська область 24 402
Тараща Київська область 13 452
Тетіїв Київська область 14 944
Узин Київська область 13 217
Українка Київська область 14 163
Фастів Київська область 51 976
Чорнобиль Київська область 0
Яготин Київська область 23 659
Бобринець Кіровоградська область 12 300
Гайворон Кіровоградська область 16 126
Долинська Кіровоградська область 18 768
Знам'янка Кіровоградська область 29 412
Кіровоград Кіровоградська область 254 103
Мала Виска Кіровоградська область 13 132
Новомиргород Кіровоградська область 13 220
Новоукраїнка Кіровоградська область 19 353
Олександрія Кіровоградська область 93 357
Помічна Кіровоградська область 10 946
Світловодськ Кіровоградська область 50 094
Ульяновка Кіровоградська область 7 526
Алмазна Луганська область 5 061
Алчевськ Луганська область 119 193
Антрацит Луганська область 63 698
Артемівськ Луганська область 9 097
Брянка Луганська область 54 767
Вахрушеве Луганська область 14 773
Гірське Луганська область 11 473
Зимогір'я Луганська область 11 295
Золоте Луганська область 17 836
Зоринськ Луганська область 8 838
Ірміно Луганська область 13 053
Кіровськ Луганська область 35 199
Красний Луч Луганська область 94 875
Краснодон Луганська область 50 560
Кремінна Луганська область 24 447
Лисичанськ Луганська область 115 229
Луганськ Луганська область 463 097
Лутугине Луганська область 18 833
Міусинськ Луганська область 6 029
Молодогвардійськ Луганська область 25 528
Новодружеськ Луганська область 9 025
Олександрівськ Луганська область 7 045
Первомайськ Луганська область 43 082
Перевальськ Луганська область 29 665
Петровське Луганська область 15 478
Попасна Луганська область 25 951
Привілля Луганська область 9 004
Ровеньки Луганська область 53 725
Рубіжне Луганська область 65 322
Сватове Луганська область 19 495
Свердловськ Луганська область 72 531
Сєверодонецьк Луганська область 119 940
Старобільськ Луганська область 22 371
Стаханов Луганська область 90 152
Суходільськ Луганська область 23 642
Червонопартизанськ Луганська область 17 680
Щастя Луганська область 13 770
Белз Львівська область 2 478
Бібрка Львівська область 3 980
Борислав Львівська область 38 122
Броди Львівська область 23 239
Буськ Львівська область 8 673
Великі Мости Львівська область 5 925
Винники Львівська область 13 654
Глиняни Львівська область 3 378
Городок Львівська область 16 082
Добромиль Львівська область 4 976
Дрогобич Львівська область 79 119
Дубляни Львівська область 8 469
Жидачів Львівська область 11 798
Жовква Львівська область 13 474
Золочів Львівська область 23 481
Кам'янка-Бузька Львівська область 11 674
Комарно Львівська область 3 994
Львів Львівська область 732 818
Миколаїв Львівська область 14 801
Моршин Львівська область 6 482
Мостиська Львівська область 9 150
Новий Розділ Львівська область 28 227
Новояворівське Львівська область 26 483
Перемишляни Львівська область 7 565
Пустомити Львівська область 9 798
Рава-Руська Львівська область 8 070
Радехів Львівська область 9 230
Рудки Львівська область 4 942
Самбір Львівська область 36 556
Сколе Львівська область 6 742
Сокаль Львівська область 21 693
Соснівка Львівська область 11 889
Старий Самбір Львівська область 5 706
Стебник Львівська область 20 863
Стрий Львівська область 62 479
Судова Вишня Львівська область 6 668
Трускавець Львівська область 31 037
Турка Львівська область 7 681
Угнів Львівська область 1 021
Хирів Львівська область 4 590
Ходорів Львівська область 10 565
Червоноград Львівська область 70 568
Яворів Львівська область 13 510
Баштанка Миколаївська область 13 146
Вознесенськ Миколаївська область 42 634
Миколаїв Миколаївська область 514 136
Нова Одеса Миколаївська область 14 070
Новий Буг Миколаївська область 16 250
Очаків Миколаївська область 16 929
Первомайськ Миколаївська область 70 170
Снігурівка Миколаївська область 15 447
Южноукраїнськ Миколаївська область 38 206
Ананьїв Одеська область 9 476
Арциз Одеська область 16 370
Балта Одеська область 19 962
Березівка Одеська область 9 481
Білгород-Дністровський Одеська область 51 890
Біляївка Одеська область 14 294
Болград Одеська область 17 353
Вилкове Одеська область 9 260
Ізмаїл Одеська область 84 815
Іллічівськ Одеська область 54 151
Кілія Одеська область 22 594
Кодима Одеська область 9 634
Котовськ Одеська область 40 718
Одеса Одеська область 1 029 049
Рені Одеська область 20 481
Роздільна Одеська область 17 754
Татарбунари Одеська область 10 797
Теплодар Одеська область 8 830
Южне Одеська область 23 977
Гадяч Полтавська область 22 698
Глобине Полтавська область 12 902
Гребінка Полтавська область 11 662
Зіньків Полтавська область 10 577
Карлівка Полтавська область 17 995
Кобеляки Полтавська область 12 076
Комсомольськ Полтавська область 51 740
Кременчук Полтавська область 234 073
Лохвиця Полтавська область 12 389
Лубни Полтавська область 52 572
Миргород Полтавська область 42 886
Пирятин Полтавська область 16 664
Полтава Полтавська область 317 998
Хорол Полтавська область 14 753
Червонозаводське Полтавська область 9 024
Березне Рівненська область 13 669
Дубно Рівненська область 39 146
Дубровиця Рівненська область 9 644
Здолбунів Рівненська область 24 612
Корець Рівненська область 8 649
Костопіль Рівненська область 30 467
Кузнецовськ Рівненська область 38 830
Острог Рівненська область 14 801
Радивилів Рівненська область 10 311
Рівне Рівненська область 248 813
Сарни Рівненська область 28 144
Інкерман м.Севастополь, міськрада 10 628
Севастополь м.Севастополь, міськрада 342 451
Білопілля Сумська область 18 384
Буринь Сумська область 11 678
Ворожба Сумська область 8 384
Глухів Сумська область 35 76

uk.wikipedia.org

Список міст обласного значення в Україні — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Райони та міста обласного значення України

Міста обласного значення, міста обласного підпорядкування — міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч осіб (указ 1958 р).[1] В окремих випадках до категорії міст обласного значення за зазначеним указом можна було віднести міста з кількістю населення менш як 50 тисяч осіб, якщо вони мали важливе промислове, соціально-культурне та історичне значення, близьку перспективу подальшого економічного і соціального розвитку, збільшення кількості населення.

Таблиця міст обласного значення України[ред. | ред. код]

Частина інформації в цій статті застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, оновивши її. (лютий 2017)

Перелік міст станом на 2012 рік, назви станом на 2018 рік. Протягом 2012–2018 років низка міст була віднесена до категорії обласного значення

uk.wikipedia.org

ТОП найкращих міст України: рейтинг від Bistrozaim.ua

Хто з нас не любить пізнавати світ? Збирати яскраві враження, фотографії та магнітики на пам'ять. Планувати захоплюючі маршрути, занурюватися в світ барвистих історій нових містечок. Багато хто думає, що для таких захоплень потрібні великі гроші і вільний графік роботи. Але що ж робити, якщо немає закордонного паспорта і чи є всього лише два вільні дні в тиждень? Звичайно ж, відкривати для себе кращі міста України!

 

 

 

 

Найцікавіші міста України

Наша країна має відмінне географічне розташування, барвисті місцевості, унікальний ландшафт. Туристи з усього світу їдуть в Україну за порцією емоційного сплеску, за частинкою душевності і щирості. Де ж знаходяться ці чудові міста? Складемо рейтинг міст України за унікальною.

 

Кілія - найстаріший місто України

Давня Кілія розташована в Одеській області, між населеними пунктами Вилкове та Ізмаїлом. Дістатися до нього не просто. Близько п'яти годин їзди по бездоріжжю очікує кожного, хто захоче відвідати цю пам'ятку. Кілія заснована ще в VII столітті до нашої ери і може скластися враження, що дорога сюди - ровесниця міста! З огляду на вік, точна дата заснування невідома. Історики досі сперечаються про назву і імені засновника цього стародавнього поселення.

За однією з версій її побудували греки з Спарти, які разом з Олександром Македонським припливли на береги Дунаю. Побачивши великий потенціал цього поселення, як входу на європейський материк, великий полководець побудував фортецю на цьому березі. Подейкували, що з Кілії можна потрапити в будь-яку точку Європи. За іншими джерелами названу місту дав князь Кий, який забезпечив фортеці не тільки промисловий, а й культурний розвиток.

За часів Київської Русі Кілія була не формальною Південною столицею. До наших днів збереглися безліч артефактів, перебування в цьому найдавнішому місці різноманітних культур. Прихильникам історичних подорожей буде цікаво побувати в храмі, який знаходиться під землею. Районний центр багатий унікальними розкопками і знахідками. Ця територія пам'ятає битви і війни багатьох століть.

 

Кривий Ріг - найдовше місто в Україні

Ви здивуєтеся, але протяжність цього залізного серця держави - 126 км! У Європі він входить до трійки лідерів по відстані між крайніми точками. Рівень промисловості просто зашкалює. У цій техногенної місцевості також знаходиться 8 працюючих шахт, три з них ��ходять в лідери по глибині в Європі. Кривий Ріг знаменитий по всьому світу.

Він дуже цікавий для різних видів відпочинку. Любителям екстриму місцеві екскурсоводи запропонують спуск в шахту, де добувають залізну руду. Усередині шахти є навіть своя залізниця. Романтичним натурам підійде нічна їзда по пустельних дорогах. Всі траси освітлюються ліхтарями і гірляндами.

Так само Кривий Ріг здивує наявністю величезного Ботанічного саду, де в прогулянці можна провести цілий день. Для театралів і митців він відкриється з несподіваного боку. Обов'язково сходіть в театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху». Незабутня поїздка Вам забезпечена!

 

Мукачево - найчистіше місто України

Якщо Кривий Ріг - промислове серце нашої держави, то Мукачево - її екологічно чистий куточок. Всім нам хочеться дихати на повні груди свіжим повітрям. Чи не забрудненим заводськими відходами, сміттям і фабричним димом. У безпосередній близькості до Карпатських лісів розташувалося це маленьке і затишне гніздечко.

Мукачево - це старовинне поселення на Закарпатті. Кількість пам'яток, які потрібно подивитися по приїзду, просто величезна. До цього переліку можна віднести: замок Паланок, палац Шенборнів, Ратуша, Собор Святого Мартіна, Успенський собор, Реформатська церква. Просто прогулюючись по Мукачево, ви зустрінете цікаві скульптури сучасних майстрів.

З дітьми подорожувати в казкове Закарпаття ще веселіше! Покажіть своїм малюкам «Медовий дім», де Вас смачно пригостять різними видами цих ласощів. Про йдіть в міні-казковий ленд, що розташувався в парку Перемоги. Зайдіть на каву в «Шоколадний бутік» - кондитерський дім Бондаренко. Не забудьте продегустувати автентичну кухню, якої так славиться Закарпаття!

 

Рейтинг міст України 2019

Подорожувати по нашій країні цікаво і захоплююче. Досить часто гості і місцеві вибирають схожі маршрути туризму. Набережні, музеї, архітектура здивує навіть найвибагливіших оглядачів. Розповімо Вам про популярні кутоти більш докладніше.

 

Найкрасивіші міста України

Море, гори, історичні артефакти, забуті поселення, барвисті ландшафти. Це далеко не перелік пам'яток для відвідування. Є містечка які притягують абсолютно різні категорії людей: і любителів піших прогулянок, і шанувальників спокійного відпочинку. Такі куточки стають паломницькими на довгий час.

Вінниця - чарівне відкриття. Привертає своїм недавно побудованим музичним фонтаном, з підсвічуванням. Один з найбільших фонтанів в Європі зустрічає гостей лазерним шоу.

Умань - романтична історія про кохання. Софіївський дендропарк вже багато років популярний серед закоханих пар.

Запоріжжя - колиска козацтва. Не залишить байдужими нікого переплетення старовинної архітектури і сучасного дизайну, вільного духу стародавніх воїнів і безмежного Дніпра.

Івано-Франківськ - культурний центр західної України. Зустріне Вас затишною атмосферою і смачною кухнею, гарними парками і незабутніми ландшафтами.

Полтава - свідок військових дій. Знамениті полтавські галушки запам'ятаються надовго, а дендрологічний та ландшафтний парк стануть апогеєм Вашої подорожі.

Красивих, затишних місць досить багато в межах наших кордонів. Відкривати для себе заново знайомі і рідні береги завжди пізнавально!

 

Найбільші міста України

Ми розібралися з чарівними і красивими куточками. Кожна місцево сть прекрасна по-своєму. Але є мегаполіси, що підкорюють своїми масштабами.

 

Київ

Почнемо наш список зі столиці. Київ - один з обласних центрів України, місто державного значення з населенням понад 3 мільйоні людей. Поділений на 10 мікрорайонів, розташованих на обох берегах Дніпра. Ще з часів Київської Русі вважався до культурним і економічним осередком. За легендою, він був заснований трьома братами і сестрою.

Історичні райони столиці - це джерело дивовижний них історій, архітектурних шедеврів, скульптур, пам'ятників. Мегаполіс рясніє яскравими новобудовами, молодими районами і ландшафтними парками. Тут можна знайти розваги на будь-який смак. Київ не спить ні вдень, ні вночі. Він постійно в русі, живе в своєму унікальному ритмі. Зустрічає гостей каштановими обіймами, манить запахом «Перепічка».

Серце нашої держави також можна віднести в найбільші міста України за площею. Кожен район обладнаний для проживання як не можна краще. Тут ти відчуваєш себе маленькою піщинкою серед високих джунглів кам'яних стін і артефактів. Цей велетень стояв століття, і ще буде стояти, зачаровуючи своїми можливостями і красою кожного гостя.

 

Харків

Відносно молодий регіон на карті. Був побудований переселенцями, що бігли від польської влади. 15 років вважався столицею України, але харків'яни пам'ятають і шанують це факт, запитаєте будь-якого місцевого жителя про «першу столицю України», і вони з посмішкою на обличчі розкажуть про улюблене місто. На сьогоднішній день проживає приблизно 1, 5 мільйонів чоловік, з котрих майже 20% це люди науки: студенти, науковці та викладачі. Не дарма його називають науково-освітні осередком країни. Велика кількість науково дослідних кафедр розташовано саме тут. А ще за опитуваннями він був зарахований в кращі міста для життя в Україні за підсумками 2019 року.

Не дивлячись, на невелику площу, всього 350 квадратних кіло метрів, Харків розділений на дев'ять мікрорайонів. У ньому є міжнародний аеропорт і важлива залізнична розв'язка Південно-Східної Європи. Це амбітний мегаполіс. Якщо головна площа, то одна з величезних в Європі. Якщо будівля, то обов'язково всесвітнього масштабу.

Подивитися і оцінити в Харкові є що. Сюди можна віднести: Будинок зі шпилем на площі Конституції, Центральний парк ім. Горького з місцевим Діснейлендом, Музей сексу з унікальним зібранням експонатів, канатна дорога. Освітній центр запам'ятається надовго своєю гостинністю.

 

Одеса

Морська перлина вечері нашої країни. Перша назва - Хаджибей, але з 1795 роки був названий Одесою. Історія міста сягає в V століття до нашої ери, але як місто, він заснований за часів Російської імперії. Один з найбільш часто відвідуваних пляжних курортів, квадратурою 237 км. Простягається уздовж морського узбережжя. Стільки пісень і легенд було складено про цей морський порт! А скільки відомих бандитів зросло на узбережжі затоки. Одеса - найбільший кримінальний місто України, але не це його головна заслуга. У міста є душа, і вона відчувається в кожному куточку. Складно знайти місце на планеті, жителі якого так би любили, як люблять рідне місто одесити.

Завдяки морю вона славиться своїми рибними продуктами. Найоригінальніші кафе та ресторани пропонують гостям ароматні і свіжі дари моря до столу. Незабутня гастрономічна поїздка залишиться в пам'яті, і Ви не раз матимете бажання повернутися в цей край веселих легенд. Чого тільки варта прогулянка по Дерибасівській! А чи не поторгуватися на Привозі просто буде злочином з Вашого боку, жоден східний базар не дасть таких емоцій, як цей невеликий ринок.

Колорит який панує на вулицях старої Одеси, незабутній: дворики рясніють місцевим говором і жартами про хитрих євреїв. Перлина біля моря - вогнище постійного свята. Він зустрічає всіх туристів ароматним форшмаком, теплими обіймами доброї єврейської мам и і веселими розповідями бувалих.

 

Дніпро

Часто перейменовувався з часів заснування. Розкинувся на берегах Дніпровського водосховища, ключовими моментами ландшафту є велика кількість водойм. Щоб з'єднати всі частини мегаполісу, було побудовано багато мостів. У зв'язку з цим Дніпро ще називають «містом мостів».

Він поділений на 9 адміністративних районів. У кожному з них ви найдете багато кумедних розваг. Одне з них - це похід на Монастирський острів. Улюблений маршрут закоханих і молодят. Головною визначною пам'яткою можна назвати Катеринославський бульвар. Вечорами бульвар заворожує вогнями, привертає вивісками кафе і ароматною кавою. На жаль, Дніпро можна зарахує до категорії найбрудніші міста України в 2019 році.

Дуже розвинута машинобудівна, металургійна промисловість, але і тут є зелений острівець під назвою парк Глоби. Один з найстаріших парків в усім містечку. Так само варто побувати в Преображенському собор, унікальний пам'ятник архітектури, з котрого почалося будівництво всього. Туризм тут розвинений мало, але в цьому і вся принадність поїздки. Вулички незаповнені різномасті туристами, і можна зануритися в справжню атмосферу проживання жителів.

 

Рейтинг міст України за рівнем життя

Як і в кожній розвиненій країні, українці вибирають гідні регіони для проживання. Переїжджаючи, змінюючи місце проживання, ми прагнемо до поліпшення якості життя. У яких же областях українці хочуть жити більше спробуємо розібратися.

 

Найбагатші міста України

Щороку журналами, видавництвами і міністерствами збираються дані за рівнями життя населення всіх областей. Критерії підсумовуються і виливаються в загальну картину. Найбагатшим - став Київ. Щорічно столиця займає перше місце, і тільки один раз, в 2012 році, його випередив Донецьк.

В цьому році, втім як і в минулому в список міст для розкішного життя очолила Вінниця, після неї йдуть Харків і Львiв. Ці області цілком задовольняють потреби своїх жителів. У регіонах високий рівень патріотизму і населення не поспішає залишати рідні будинку в пошуках щастя.

 

Найбільш екологічно чисті міста України

Найчистіші міста України - це населені пункти, де немає промислових підприємств, але багаті природні еко-ресурси.

Як говорилося раніше, очолює топ - Мукачево. Барвисте містечко на Закарпатті. Поруч від Карпатських гір, блакитних озер і далеко від промислових заводів. Це не тільки екологічна місцевість, а й сама «здорова». Мешканці Мукачева хворіють менше і мають більшу тривалість життя в порівнянні з українцями з інших регіонів.

Другим в списку розмістився крихітний центр - Тернопіль. Розвинена інфраструктура, відсутність фабрик і виробництв робить область привабливою для проживання. А маленька територія не розглядається як мінус. Городяни гордяться Тернополем і околицями, які багаті замками, соборами, пам'ятками архітектури.

Третім йде Переяслав в-Хмельницький. Не великий населений пункт в Київській області, де проживають всього 30000 жителів. Промисловість представлена кількома швейними комбінатами і хлібозаводами, але останнє навряд чи зіпсує атмосферу міста, навпаки, наповнює його приголомшливими ароматами свіжої випічки. Головною визначною пам'яткою Переяслава вважається Музей під відкритим небом. А бажаючих побувати в ньому не меншає з року в рік.

Прагнення до ідеалу у всіх регіонах не може не радувати. Все більше і більше українців залишають свій вибір на затишних куточках для відпочинку в межах своєї батьківщини, діляться фотографіями відпочинку в соціальних мережах, що не залишається без уваги закордонними туристами. Україна розвивається, відкривається для всього світу як культурний, привітний, багатий і різноманітний край. Не відмовляйте собі в задоволенні подорожувати за рідними місцями, адже у будинку є на що подивитися.

 

 

bistrozaim.ua

Історія міст України — Вікіпедія

Міста́ Украї́ни. В Україні налічується 459 міст. В Україні є 177 міст обласного значення, 280 — районного.

Історія міського заселення України[ред. | ред. код]

Первісний період[ред. | ред. код]

Див. також: Античні міста Північного Причорномор'я, генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї

Давні міста України

Початок утворення міст в Україні сягає до VIII ст. до н. е., коли в Північному Причорномор'ї виникло десять старогрецьких міст-колоній. Розпад рабовласницького ладу і удари сусідніх племен у IV—V ст. н. е. призвели до занепаду і ліквідації цих античних міст.

Період татаро-монгольської навали. Середньовіччя[ред. | ред. код]

Залишки старовинних мурів Кафи-Феодосії у АР Крим

Див. також: Монголо-татарська навала, фортифікаційне будівництво в Україні
Новий етап розвитку урбанізації припадає на період становлення і розквіту давньоруської держави Русі. За даними літописів, на кінець XII століття на Русі налічувалось 238 міст, які відігравали роль торговельно-ремісничих, оборонних центрів тощо. Під час татаро-монгольської навали більша частина південно-руських міст була зруйнована і спалена.

У 40-х роках XIII століття для більшості князівств Русі почалася іноземна навала, яка закінчилася лише через чверть сторіччя і ще стільки ж тривали періодичні набіги казанських, астраханських і кримських ханів. Військові спустошення і важкий тиск податків привели до затяжного економічного занепаду. За перші 50 років ординського правління не було побудовано жодного міста[1].

17 ст. — 19 ст.[ред. | ред. код]

Старовинна Контрактова площа у Києві

Див. також: Історія України в 17 столітті, колонізація Степової України в 16—18 століттях, Слобідська Україна
У феодальний період процеси урбанізації відбуваються досить повільними темпами у складних соціально-економічних умовах. В середині XVII століття в Україні нараховувалося 756 міст, в яких мешкало 1,4 млн. чол. Велика кількість міст у цей період була зумовлена значним розосередженням ремісницького виробництва, промислів і торгівлі, а також прийнятим тоді порядком віднесення поселень до категорії міст.

З другої половини 17 століття, після унії України з Московщиною, починається новий період урбанізації, коли відбулося інтенсивне виселення Слобідської України, порівняно швидко зростала чисельність міського населення, створювалися міські поселення.

У 17 столітті з розвитком мануфактурного виробництва в Лівобережній і Слобідській Україні зріс приплив сільського населення в міста, а також приписування кріпосних і державних селян навколишніх сіл до поміщицьких та казенних мануфактур. Наслідком цього слід вважати розвиток специфічних для того часу форм урбанізації, що полягають у зростанні «прихованого» міського населення, тобто сільського населення, яке зайняте в промисловості.

  • Мапа міста Одеси, 1892 р.

  • План м. Ніжина, 1773 р.

  • Мапа міста Маріуполь, 1826 р.

Індустріальний період[ред. | ред. код]

Старовинний будинок у середмісті Катеринослава-Дніпра Юзівка, локомотивний завод

Якщо в домонгольські часи одним з найбільших ремісничо-торговельних центрів України був Київ, в якому налічувалось понад 60 ремісничих спеціальностей, то наприкінці XIX століття географія промислових центрів поширюється на південно-східні райони. Центрами металургійної промисловості стали Донбас і Придніпров'я, машинобудівної і металообробної — Харків, Донбас, Придніпров'я, Київ, Херсон, Одеса, цукрової — Правобережна і частково Лівобережна (місто Карлівка, Лохвиця на Полтавщині) Україна

Важливі риси урбанізації України XIX — початок XX століття[2]
Природно-економічні райони
Роки Міські поселення та населення Правобережжя Лівобережжя[3] Степ[4] Україна в цілому
1858 Кількість міських поселень — разом
у тому числі
313 177 172 672
міст 34 48 31 113
містечок 279 137 131 547
інших поселень  — 2 10 12
Чисельність міського населення:
(тисяч чол., в % до підсумку)
1120,7 837,1 606,5 2564,3
1863 Чисельність міського населення:
(тисяч чол., в % до підсумку)
1288,6 828,7 628,6 2735,9
47,1 30,2 22,7 100
Питома вага міських жителів
в загальній кількості населення, %
23,5 18,2 22,8 21,4
Зміни чисельності міського населення
в період з 1858 по 1863, %
+14,9 −1,2 +3,8 −7,0

Міста українських земель, це — до деякої міри давні адміністративно-торговельні осередки, а то знову — недавно повсталі осередки великої промисловості й торгівлі. На відсоток міської людності має вплив індустріалізація й торгівля.

СРСР[ред. | ред. код]

Зростання населення міст України у XX ст

До 1918 року країна була аграрною і в містах проживало 18 % населення. У пожовтневі часи процес розширення географії промисловості в Україні зазнає нових змін. Інтенсивний процес урбанізації в Україні розпочався в 1926—1939 рр., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 раза.

Це, насамперед, поява поряд з традиційними галузями промисловості нових — енергетичної, тракторної та комбайнобудівної, хімічного машинобудування тощо. Були створені нові промислові центри в Придніпров'ї (Запоріжжя, Кривий Ріг та ін.), Харків перетворився на один з найбільших машинобудівних центрів СРСР. Змінилось розміщення промисловості в старих промислових районах. Зросла промисловість у Києві, Одесі, Кіровограді, Миколаєві та інших містах.

Здійснено індустріалізацію західних областей України. Міста Львів, Ужгород, Нововолинськ, Дрогобич, Стрий та багато інших стали великими індустріальними центрами України.

4 грудня 1958 р. ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР прийняли постанову «Про заходи з поліпшення справи планування і забудови населених пунктів УРСР», в якій підкреслювалось виняткове значення районного планування. Відповідно до цього було складено проекти генеральних планів 122 міст і 683 районних центрів. Згодом було розроблено проекти планування більше 200 міст і багатьох селищ.

Розподіл міст України за чисельністю населення в 1910 і 1920[5]
Міста та їхнє населення 10—20 тисяч чол. 20—50 тисяч чол. 50—100 тисяч чол. 100 і більше тисяч чол. Разом
Число міст 28 24 8 4 64
Чисельність населення міст (тисяч чол.)
1910 440,7 451,2 591,1 1123,6 2906,6
1920 385,7 618,3 462,5 950,4 2416,9
Зменшення чисельності населення міст з 1910 по 1920
тисяч чол. −55,0 −132,9 −128,6 −173,2 −489,7
% −12,5 −17,8 −21,8 −15,4 −17,0

До 1939[ред. | ред. код]

Міста та міська людність, 1937[6][7]

В українських містах живе ледве 21 % людности, а в великих містах, що мають понад 100 000 мешканців, лише 7,3 %. Це наслідок слабого господарського розвитку, в першій мірі — слабої індустріалізації країни.

Вони позбирані в декілька характеристичних ліній і груп, положених на погряниччях різних природних країн, де віддавна виступала виміна природних багатств обох країн, над морем і в околицях гірничопромислових.

Найбільш міської людності живе у степовій Україні, яка має найкращі умови для торгівлі й промисловості (джерела енергії, гірництво, море), зокрема великий відсоток міської людності живе в Донбасі. Аграрна лісостепова смуга має переважно 10—15 % міської людности, а деякі частини Правобережжя й Центрального Чорноземного Краю, положені далеко від джерел енергії й важніших комунікаційних шляхів — навіть менше.

Українські міста зростали ще динамічніше (особливо упродовж 1960-х років — на півмільйона осіб щороку). Загальні переписи населення, проведені на нашій території в другій половині XX століття, свідчать про перманентне примноження кількості їхніх жителів. В УРСР це відбувалося переважно за рахунок міграційних потоків із села, на частку яких у 1959—1970 роках припадало 47,8 %, а в 1970-1979-му — 51,6 % приросту міського населення. Як наслідок — 1965 року республіка досягла рівня урбанізованості (чисельність містян перевищила 50 %), а 1994-го населення міст переважило сільське вдвічі[8].

Містобудівна політика тієї доби була закладена знаковими рішеннями ХХ з'їзду КПРС (лютий 1956 року) та постановою Ради Міністрів УРСР (літо 1957-го) про значне розширення житлового будівництва[8].

Назви міст України, ідентичність міського середовища[ред. | ред. код]

Назви історичних міст України, як правило, давні. Частина міст в різні періоди, — особливо зміни влади, соціально-політичного устрою, — мали різні назви. Так, з 1917-22 рр. і протягом декількох перших десятиліть радянської влади в Україні було переіменовано сотні міст і містечок — вони одержали імена вождів радянської влади або інші знаково-заідеологізовані назви пов'язані з новим режимом (Червоноармійськ, Комсомольськ, Жовтневе, Першотравневе тощо). У перші роки радянської влади втілювався ленінський план монументально-архітектурної пропаганди — установлення пам'ятників Щорсу, Леніну, Артему…

Протягом 1957–1958 рр. по Україні було перейменовано 141 населений пункт, 8 міських та 2 сільських райони, названі на честь В. Молотова, Л. Кагановича, К. Ворошилова, М. Будьонного, Г. Петровського, М. Хрущова, Д. Мануїльського (чому сприяв Указ Президії Верховної Ради СРСР від 11 вересня 1957 р.). На початку 1960-х рр. відбувались перейменування міст, районів та ін. адміністративно-територіальних одиниць, названих на честь Й. Сталіна.

Починаючи з 1987-го в СРСР відбулися значні перейменування населених пунктів названих в честь таких осіб, як: Д. Устинов, Ю. Андропов, Л. Брежнєв, В. Куйбишев, М. Горький, М. Калінін, Г. Орджонікідзе, С. Кіров, Я. Свердлов, А. Жданов та К. Ворошилов.

Насьогодні процес переіменування (зокрема, повернення старих історичних назв) триває на рівні міст, районів, вулиць тощо.

Соціологія міст України[ред. | ред. код]

Див. також: рух людности, мігрант, пролетаріят

Місто — невелика за площею територія, є мікромоделлю суспільства всієї держави, у якій з напливом значної кількості мігрантів відбувається зіткнення великої кількості людей, що належать до різних етнічних, лінгвістичних, релігійних груп.

В умовах міста здебільшого зникають етнічні особливості традиційної матеріальної культури (причому далеко не всі), а загалом етнічне в людині залишається, воно лише переходить у її духовне життя, в її психологію. Існують два взаємопов'язані типи етнічної культури: традиційний сільський тип, в основі якого лежать багатовікові зв'язки селянина із землею, втілені в матеріальній культурі, побуті, традиціях, звичаях, і урбаністичний тип, який ґрунтується не стільки на зовнішніх етнічних атрибутах, скільки на внутрішньому психологічному усвідомленні етнічного коріння, тобто на етнічній самосвідомості[9].

Динаміка сільського/міського населення[ред. | ред. код]

Раніше за Україну урбанізованими стали Росія, Латвія, Естонія, Вірменія, Азербайджан[8]. За 1940–1970 рр. міське населення в Україні зростало вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось лише в 1,9 раза. З середини 50-х років ХХ століття почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла в 2,2 раза та становила на кінець 20 століття близько 70 % від загальної чисельності населення.

За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тисяч чоловік) Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зараз — 61[11].

Міста-аґломерації та міста-мільйонники[ред. | ред. код]

Див. також: Міста-мільйонники України

Упродовж 1957—1979 років сформувалися основні з них в УРСР, з'явилися міста-мільйонери. Київ досягнув відповідної позначки в 1957-му, Харків — у 1962-му, Одеса — в 1974-му[8].

В Україні є 7 міст із населенням, яке перевищило або сягає мільйона чоловік: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже в 2,5 раза і досягла на 2000 рік 2 млн. 600 тисяч чоловік (1976 — 2 млн[8].).

Спально-житлове будівництво[ред. | ред. код]

Житлові реформи Хрущова та урядово-партійні програми (рішення ХХ з'їзду КПРС (лютий 1956. року) та постановою Ради Міністрів УРСР (літо 1957.) активізували значне розширення житлового будівництва. У соціальному пляні в СРСР було проведено пенсійну реформу, змінено систему освіти, монетизовано грошові виплати колгоспникам[8]. 1958. Виходить постанова про будівництво однотипних «хрущовок». При будівництві застосовувались індустріяльні методи — будівництво з префабрикатів — привозних бетонних плит, що монтувались на місці.

Першим жилим масивом в СРСР стали московські Черьомушки (1956), а в Україні — Першотравневий у Києві (1957—1963)[8].

Забудова міст спальними районами призвела до транспортних проблем, вичерпання можливостей розвитку територій, ускладнення криміногенної ситуації. Фактично було обрано східні еталони поселенської структури, коли ставку робили на прогрес мегаполісів.

Полікультурність, поліетнічність міст України[ред. | ред. код]

Див. також: Вірменська діаспора Львова, Смуга осілості

Перші татарські родини в Харкові з'являються лише у другій половині XIX ст. Особливий приріст татарського населення відбувся після 1877—1879 рр. — 448 осіб, коли після російсько-турецької війни у Харкові була розквартирована татарсько-башкирська кіннота, яка входила до складу війська Південного укріпрайону Російської імперії. До кінця XIX століття їх чисельність постійно зростала. За Всеросійським переписом 1897 р. в місті мешкало 641 особа мусульманського віросповідання, більшість з яких були татари[9].

Русифікація міст і русифікація в містах. Становлення української більшости[ред. | ред. код]

Див. ще: русифікація в Україні, русскій мір

Р. В. Шарібжанов у статті «Ісламська релігія як фактор збереження етнічних рис при адаптації населення до умов великого поліетнічного індустріального міста (на прикладі Харкова 20-30-х рр. XX ст.)» звертає увагу на те, що «…у Харкові кожна група мігрантів виявлялася більш слабкою, ніж основне ядро міста» і далі, «У мовному відношенні основне ядро міста виявилося російськомовним, стійким, і в період дослідження, незважаючи на стрімке зростання чисельності населення Харкова, відсоток російськомовного населення залишався незмінним, що свідчило про інтенсивну асиміляцію новоприбулих. Зі зростанням кількості містян відсоток російськомовного населення поповнювався за рахунок російського етносу, російськомовних місцевих етнічних груп, їх природного приросту, новоприбулих та асимільованих[9].» Автор також вказує на недостатність політики коренізації, що не давало змоги національним меншинам тривалий час зберігати свої національні риси.

Історик із Канади Орест Субтельний звернув увагу на примноження кількості містян та зміну ментального портрета українського суспільства, назвавши це «Великим перетворенням». Крім того, вчений відзначив зміну етнічного складу міст, де «нарешті постали українські більшості». Так, чисельність українців у Києві між 1959—1989 роками зросла від 60,11 до 72,45 %[8].

Самоврядування[ред. | ред. код]

Див. також: Магдебурзьке право, полки України

Підпорядкування. Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Монофункціональні міста, галузевою спеціалізацією яких є гірничо-добувна, вугільна, хімічна промисловість, енергетика, — а це кожне третє мале місто, — найдужче постраждали від структурних змін, що відбувалися останнім часом в країні. Найбільше депресивних міст зосереджено в Донецькій, Луганській, Львівській, Київській, Вінницькій та Тернопільській областях[джерело?].

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Доценко A. I. Географічні особливості процесів урбанізації на Україні (XIX—XX ст.)//Український історико-географічний збірник, випус 2, К., 1972.
  • George O. Liber Soviet nationality policy, urban growth, and identity change in the Ukrainian SSR, 1923—1934 / Cambridge; New York, NY, USA: Cambridge University Press, 1992. — xvii, 289 p.; ISBN 0-521-41391-5.
  • Anna Veronika Wendland (Hrsg. gemeinsam mit Andreas R. Hofmann), Stadt und Öffentlichkeit in Ostmitteleuropa. Beiträge zur Entstehung moderner Urbanität zwischen Berlin, Charkiv, Tallinn und Triest, Stuttgart, 2002 (В збірнику наукових статей розроблено новий підхід до історії міст Східної Європи й, зокрема України, на прикладах Львова, Харкова, Берліна й Трієста показано розвиток публічної сфери в містах).
  • Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. Частина 1, Львів: НТШ, Руська Історична Бібліотека, т. ХХІІІ, 1903, с. 176
  • Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII в. Частина 2, Львів: НТШ, Руська Історична Бібліотека, т. XXIV, 1904, с. 455
  • Від мурів до бульварів: творення модерного міста в Україні (кінець XVIII –початок XX ст.) / Ред. кол.: В. А. Смолій (голова), О. П. Реєнт (відп. ред.), В. С. Шандра (наук. ред.), В. В. Шевченко (заст. відп. ред.), В. І. Милько (відп. секретар), та ін.; Авт. кол. – К.: Інститут історії України, 2019. – 608 с.
  1. ↑ Українська культура 13—15 століть
  2. И. К. Вологодцев. Особенности развития городов Украины. Харків, 1930, стор. 97—98.
  3. ↑ Дані про Чернігівську губернію взяті без Новозибківського, Суразького, Мглинського і Стародубівського повітів; про Катеринославську — без Ростовського повіту, що відійшли згодом до Російської федерації.
  4. ↑ Дані про Таврійську губернію без Криму.
  5. ↑ Статистический временник Российской империи. СПб., 1911; Население Украины по данным переписи 1920 г., серия I, том I, вып. II. Харьков, 1922.
  6. ↑ Атляс України и сумежних земель. Під загальною редакцією д-ра Володимира Кубійовича, Український Видавничий Інститут у Львові, Львів, 1937.
  7. ↑ На карті з'ясовано розміщення міст та показано, який відсоток творить міська людність у порівнянні з усією людністю. За міста С. С. Р. Р. вважали ми справдішні міста та т. зв. оселі міського типу, себто — оселі, що, правда, назви міст не мають, але їх населення живе частинно з промислу й торговлі й числить понад 2.000 людей, у Польщі й у Румунії принято за міста оселі, які за міста вважає адміністрація; в Чехословаччині й на Угорщині, — де ледви дрібна частина осель, що з господарського погляду є містами, має назву міст — уважається за міста оселі, що налічують поверх 5.000 людей і мають з погляду господарського характер міста. При з'ясуванні відсотка міської людности взято за територіяльну підставу обчислень адміністративні одиниці. Але що немає в усіх українських землях адміністративних одиниць подібної величини, і зокрема в С. С. Р. Р. підставою обчислень не можуть бути ані райони (за малі), ані великі области — в С. С. Р. Р. взято за підставову територіяльну одиницю передвоєнні повіти (чи власне — групи районів, що відповідають давнім повітам), у Польщі й у Румунії — теперішні повіти, в Чехословаччині, де повіти є за дрібні, згруповано їх у давні жупи (комітати), які ще тепер є важними антропоґеоґрафічними й історичними одиницями.
  8. а б в г д е ж и Гирич Я. Урбанізація за планом//«Тиждень», 29 вересня, 2012
  9. а б в Р. В. Шарібжанов у статті «Ісламська релігія як фактор збереження етнічних рис при адаптації населення до умов великого поліетнічного індустріального міста (на прикладі Харкова 20-30-х рр. XX ст.)»[недоступне посилання з червень 2019]
  10. ↑ Банк даних Державноі служби статистики України - Таблиця: 19A0501_01. Кількість наявного населення (0)
  11. ↑ Список міст України за населенням

uk.wikipedia.org

Портал:Географія України — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до навігації Перейти до пошуку
редагувати

  Обрані елементи гірського рельєфу України

Яблуни́цький перева́л (інші назви — Яблуне́цький перевал, Татарський перевал, Ясінський перевал, Беркут) — перевал в Українських Карпатах. Розташований на території Гуцульщини, на межі Закарпатської (Рахівський район) та Івано-Франківської області (Надвірнянський район), на південно-західній околиці села Яблуниці (присілок Довгий Грунь).

Висота перевалу 931 м над рівнем моря[2]. Лежить на вододілі річок Пруту і Чорної Тиси[2], у сідловині (звуженні) Яблуницького хребта. На схилах перевалу (переважно з південно-західного боку) ростуть смерекові ліси, місцями з домішкою ялиці та кедрової сосни і післялісовими луками. На перевалі розташований пансіонат і ресторан «Беркут», діє сувенірний ринок, облаштовано оглядовий майданчик, з якого видно частину смт Ясіня і Свидівецького масиву з горами Близниця.::::::::::::::::читати далі

редагувати

  Обрані печери та карстові порожнини України

Печера / шахта Каскадна (КН 252-2) — Печера вертикального типу в Криму на Ай-Петринській яйлі..............

Вона розташована на північному борті приайпетринської улоговини. У відповідності зі своєю назвою шахта складається з цілого каскаду глибоких, часом моторошних колодязів, що вражають своєю похмурою пишністю.

Вхід до печери розташований в карстовій воронці на схилі долини, що перетинає південну частину масиву. З дна воронки починається 70-метровий каменепадний колодязь. Тріщинний хід в його стіні 10-метровим уступом відкривається в зал на глибині 110 м, наступний 42-метровий колодязь виводить у 100-метрову майже горизонтальну галерею. В її кінці — каскадна шахта загальною глибиною 74 м. З невеликого залу на її дні починається останній 17-метровий колодязь. Стіни внутрішніх колодязів.::::::::::::::::читати далі

Дніпро́ (Аудіо вимоваопис файлу; ст. -слов. Дънѣпръ; біл. Дняпро, рос. Днепр, крим. Özü, дав.-гр. Βορυσθένης, лат. Danapris, поетична назва — Славу́тич. Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає.::::::::::::::::читати далі

167kachovskemore.jpg

'Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, в Херсонській, Дніпропетровській і Запорізькій областях України. Заповнено у 1955–1958 роках.

Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — біля міста Нової Каховки). Заповнено в 1955–1958 роках.

Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 (максимальна — 24 км). Площа 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувається 2—3 рази на рік. Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках::::::::::::::::читати далі

редагувати

  Родовища та басейни корисних копалин України

Криворізький залізорудний басейн — найбільший в Україні басейн з покладами багатих залізних руд, головний гірничовидобувний центр країни, розташований на території Дніпропетровської області.

Промислове освоєння залізних руд басейну почалося у другій половині XIX ст. Початок використання залізних руд пов'язано з ім'ям Олександра Миколайовича Поля (1832—1890), що організував в 1873 р. «Товариство криворізьких залізних руд». Першим місцем видобутку руди було урочище Дубова балка, що належала Полю.

Першу геологічну карту Кривбасу створив С. О. Конткевич.::::::::::::::::читати далі

редагувати

  Обрані об`єкти природно-заповідного фонду України

167kachovskemore.jpg Супутниковий знімок території Дунайського біосферного заповідника

Дуна́йський біосфе́рний запові́дник — самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа. Розташований на півдні України та на крайньому південному сході Одеської області, на території Кілійського району.

Адміністрація заповідника та головний офіс знаходяться в м. Вилкове.

Адміністративна структура та відомча приналежність: Заповідник має службу охорони природи, науковий та еколого-освітний підрозділи, господарчу частину. Заповідник підпорядкований Національній академії наук України.

Загальна площа дельти Дунаю становить біля 5640 км², в тому числі 1200 км² припадає на українську частину. Дунайський біосферний заповідник, площею 50252,9 га, займає її приморську зону.

Дунайський біосферний заповідник почав своє існування як філія Чорноморського заповідника в 1973 році.::::::::::::::::читати далі

редагувати

  Одиниці адміністративно-териториального устрою України

Теребовля́нський райо́н — адміністративно-територіальний район у центральній частині Тернопільської області. Утворений у 1939.

Площа — 1130,3 км² — 8,3% % території області. Населення — 69,9 тис. осіб (2007), із них 99% — українці (69 тис. 452 особи), 0,59% — росіяни (414 осіб), 0,25% — поляки (176), 0, 05% — білоруси (32 особи), 0,084% — інші національності.

Територією району пролягають залізниця Тернопіль—Чернівці й автодорога державного значення E85 (Доманове—Ковель—Чернівці—Мамалига).

Протяжність Теребовлянського району зі заходу на схід — 54 км, з півночі на південь — 42 км.

Теребовлянський район межує на заході з Підгаєцьким районом, на півдні — з Бучацьким і Чортківським, на сході — з Гусятинським, на північному сході — з Підволочиським, на півночі — з Тернопільським, на північному заході — з Козівським районами.::::::::::::::::читати далі

Ки́їв (МФА: Аудіо [ˈkɪjiw]опис файлу — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

Заснований наприкінці V — початку VI століття. Був столицею полян, Русі, Київського князівства, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства::::::::::::::::читати далі

Stanichno-luganskyi.gif

Стани́ця Луга́нська — селище міського типу в Україні, є однією з двох донських станиць на землях сучасної України (друга — станиця Новомиколаївська) і центром Станично-Луганського району Луганської області. Розташоване на Сіверському Донці. Населення: 15 700 осіб (1975), 14 543 осіб (2001) велику кількість населення складають донські козаки. Промисловість: підприємства з обслуговування залізничного транспорту, промислові і харчові комбінати, піщаний кар'єр, рибне господарство. Центр великого сільськогосподарського району Луганщини.

На околицях і поблизу селища було знайдено залишки давніх майстерень з обробки каменю VI–IV тисячоліття до н. е., а також поселення епохи бронзи I тисячоліття до н. е. і могильники VIII–X ст. до н. е. Тут і сьогодні постійно працює археологічна експедиція, на розкопках якої можна побачити сліди найдавніших поселень.

Станиця Луган була заснована козацтвом у другій половині XVII ст. Цей топонім зокрема згадується в листі до Петра І.::::::::::::::::читати далі

В'їзд у село з боку міста Ніжин

Безу́глівка — село Ніжинського району Чернігівської області. Відстань до райцентру становить понад 15 км і проходить автошляхами Р68 та Р67.

Козацьке село Ніжинського полку Гетьманщини. Після московської анексії — село Ніжинського повіту Чернігівської губернії.

На землях Безуглівки існували угіддя двох родин — Озеровських та Сидоренків. Сидоренки — відомі шляхтичі. Селяни Безуглівки, не повіривши царському маніфесту про скасування кріпацтва, почати самовільний переділ земель. Протягом кількох днів заворушення охопило понад 3 тисяч селян. Для придушення виступу було послано 3 батальйони солдатів на чолі з губернатором. 5 квітня 1861 військо зламало опір селян і захопило Безуглівку..::::::::::::::::читати далі

Промисловість Дніпропетровської області

Дніпропетровська область — входить до складу Придніпровського економічного району. Промисловість Дніпропетровщини займає друге місце в Україні після Донецької області.

Stanichno-luganskyi.gif Структура промисловості Дніпропетровщини

На території області обліковується 249 родовищ і 79 об'єктів обліку (з врахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 94 родовища і 43 об'єкти обліку розробляються. Мінерально-сировинна база області на 30,8% складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, кам'яне та буре вугілля), на 36,3% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

Регіон багатий різноманітними корисними копалинами: серед них.::::::::::::::::читати далі

Stanichno-luganskyi.gif

Аміакопровід Тольятті — Одеса

Аміакопро́від — газопровід, призначений для транспортування аміаку. У світі існує кільканадцять таких продуктопроводів, п'ятим з них є єдиний в Україні аміакопровід Тольятті — Одеса.

Першу чергу введено у жовтні 1979 — 800-кілометровий трубопровід «Горлівка — Одеса». Трубопровід прокладено у 1981 р. і разом з хімічним підприємством «Тольяттіазот» (ТоАЗ) є результатом радянсько-американської співпраці. Аміак передається від ТоАЗ до Одеського припортового заводу (ОПЗ) у м. Южне, де завантажується в танкери та транспортується до заводів американської нафтової компанії «Occidental Petroleum». Власником «Оксидентал Петролеум» на час збудови був Арманд Хаммер, відомий своїми давніми зв'язками з радянським керівництвом. Довжина трубоопроводу 2417 км, з них 1021 км проходить по території України. Оператором російської частини є ВАТ «Трансаміак», української — ДП «Укрхімтрансаміак». Трубопровід має гілку до ВАТ «Концерн Стирол» у м. Горлівка. Потужність аміакопроводу до 2,5 млн т на рік.::::::::::::::::читати далі

«Світ нави́воріт» — програма подорожей на каналі 1+1, авторський проект журналіста Дмитра Комарова. В ефірі з 11 грудня 2010 року[7].

У проекті «Світ навиворіт» Комаров — керівник, автор, ведучий, режисер, сценарист і т. д. Знімальна група складається з двох людей.

« В цьому проекті ви не побачите банальних розповідей про визначні туристичні пам'ятки, описані в кожному путівнику. У кадрі тільки справжня екзотика і погляд на країну зсередини. У своїх телеподорожах Комаров не сторонній спостерігач — він завжди повноправний учасник подій, — сайт каналу 1+1[8]. »

Як готують програму

Кожен сезон «Світу навиворіт» — це серія програм, присвячених одній країні. Комаров «полює» на ексклюзив — живе у хижах разом з дикими племенами, бере участь у екзотичних обрядах, словом, показує місця, не зіпсовані цивілізацією.

uk.wikipedia.org

Центральна Україна — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Області, які зараховують до Центральної України:

   завжди

   часто

   іноді

Центральна Україна — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська та Черкаська області.

Поняття «Центральна Україна»[ред. | ред. код]

Центральна Україна (зелений колір) Українці в Україні за переписом 2001 року

Географічно до Центральної України належать:

У сугубо економічному плануванні це лише територія Центрального району: Черкаська та Кіровоградська області.

В історичному контексті до Центральної України належать землі, що були ядром Русі[1] та безпосередню арену козацького руху які збігаються з кордонами української козацької держави — Гетьманщини, яка охоплювала землі Наддніпрянщини, Брацлавщини (Східного Поділля), Полтавщини, Чернігово-Сіверщини (разом зі Стародубщиною) та Запорожжя[2]. Спираючись на історичний розвиток руських (південно-західних/українських) земель, до «Центральної України», окрім зазначених вище областей, включають також північні — Житомирську, Київську, Чернігівську та Сумську області, а також Дніпропетровську; але значно рідше південні — Одеську, Миколаївську, Херсонську та Запорізьку.

Центральна Україна Дніпром розділяється на Лівобережну Україну та Правобережну Україну, до складу якої як правило долучають і східну частину Поділля, або Брацлавщину. Іноді Центральну Україну ототожнюють виключно з Наддніпрянською Україною, але в цьому випадку до її складу не має залучатись будь-яка з частин Поділля.

На ранніх етапах зародження державності серед слов'ян землі Центральної України стали ядром формування перших українських державних формацій та етногенезу української (руської) етнічної нації.

У центральній і східній частині України на межі XIX-ХХ ст. було 118 міст, у яких мешкало понад 3 млн осіб. Серед них вже було й 4 великих міста: Одеса, Київ, Харків, Катеринослав, у яких сконцентрувалося близько 35 % міського населення.

Нині найбільшими в Центральній Україні є такі міста:

  • Київ — столиця України, головний діловий, культурний, політичний та промисловий центр України. Місто витоків української державності.
  • Чернігів — обласний центр Чернігівської області, культурний, промисловий та діловий центр Чернігово-Сіверщини.
  • Вінниця — головний діловий, культурний та промисловий центр Східного Поділля — історичної Брацлавщини. В сенсі географічного положення та історико-культурних зв'язків місто посідає проміжне місце між західним та центральним макрорегіонами України.
  • Полтава — обласний центр Полтавської області, головний культурний, науковий та діловий осередок лівобережної частини Центральної України.
  • Черкаси — обласний центр, головний культурний, науковий та промисловий центр Черкаської області.
  • Суми — обласний центр, промисловий, науковий та культурний центр північно-східної частини Центральної України.
  • Кропивницький — обласний центр, важливий науковий, промисловий та транспортний вузол Наддніпрянщини.
  • Житомир — обласний центр, науковий, культурний та промисловий осередок правобережного Полісся. В сенсі географічних та культурно-історичних зв'язків місто тісно пов'язане з північно-західним регіоном України.
  • Біла Церква — важливий культурний та промисловий центр, одне з найбільших міст Київщини.
  • Кременчук — важливий промисловий та науковий центр Полтавщини.
  • Конотоп — значний промисловий осередок сумської частини Сіверщини.
  • Дніпро — обласний центр, значний культурний, діловий, промисловий та науковий центр Нижньої Наддінпрянщини та історичного Запоріжжя. В силу свого географічного положення та культурних зв'язків посідає проміжне місце між центром, півднем і сходом України.
  • Кривий Ріг — головний промисловий центр Дніпропетровщини.
  • Нікополь — головний промисловий центр Дніпропетровщини.
  1. ↑ Моця О. П. «Внутрішня» Русь у контексті уточнення меж // Археологія 2015 випуск I (51—60 ст.)
  2. ↑ Смолій В. А. (відп. ред.) Історія українського козацтва: У 2 томах: Том 2 — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 760 с. (7 с.) ISBN 966-518-398-2

uk.wikipedia.org

Want to say something? Post a comment

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *